Ухвала суду № 58753766, 05.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/10221/15-ц Номер провадження 22-ц/775/853/2016

Головуючий в 1 інстанції Стоілова Т.В.

Доповідач Папоян В.В.

Єдиний унікальний номер 235/10221/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/853/2016

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Папоян В.В.

суддів Біляєвої О.М., Кішкіної І.В.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Маріуполі на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Маріуполі до Головного управління Держпраці у Донецькій області, публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання актів форми Н-1 та форми Н-5 про нещасний випадок на виробництві неправомірними, зобовязання скасувати зазначені акти, провести повторне розслідування та зняти їх з обліку, який ведеться щодо нещасних випадків, повязаних з виробництвом,

В С Т А Н О В И В :

У грудня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Донецькій області, ПАТ «Азовзагальмаш» про визнання актів форми Н-1 № 3 та № 2 про нещасний випадок на виробництві неправомірними, зобовязати відповідача скасувати зазначені акти, провести повторне розслідування та зняти їх з обліку, який ведеться у відповідача щодо нещасних випадків, повязаних з виробництвом.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам. Зазначає, що нещасний випадок, який стався з потерпілими не можна вважати таким, що пов'язаний з виробництвом оскільки основною причиною є порушення трудовою і виробничої дисципліни потерпілими та відсутні результати щодо кримінального провадження за фактом скоєння невідомими особами правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обовязків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоровю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства) визначена Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі Порядок).

Відповідно до п.36 Порядку групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм підлягають спеціальному розслідуванню.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку (п.38).

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2015 о 23.15 год. з контролерами на КПП ПАТ «Азовгальмаш» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався нещасний випадок.

Згідно наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області, яке є правонаступником територіального управління Держгірпромнагляду в Донецькій області, від 09 жовтня 2015 року № 29 було призначено комісію зі спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 01 серпня 2015 року.

Під час розслідування нещасного випадку комісією встановлено, що 01 серпня 2015 року контролери на контрольно-пропускному пункті цеху №171 спецпідрозділу загону ВОХР ПАТ «Азовгальмаш» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заступили згідно графіка №9 на службу у чергування на добу з 09. год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. 02.08.2015 року. Приблизно о 22 год. 50 хв. побачивши близько цеху № 121 якийсь рух самостійно прийняли рішення щодо переслідування невідомих осіб які знаходились, на їх думку, у приміщенні ПС-34 (електрична підстанція № 34). Зайшовши в приміщення електричної підстанції № 34 наблизились на небезпечну відстань до струмоведучих частин напругою 6 кВ, в результаті чого спровокували багатофазне коротке замикання з викидом електричної дуги за межі металевого корпусу комірки № 39 внаслідок чого отримали опіки електричної дугою 1-3 ст. (травми важкого ступеню).

За наслідками розслідування вказаного нещасного випадку комісією Головного управління Держпраці у Донецькій області 16 жовтня 2015 року визнано таким, що трапився на виробництві, причина нещасного випадку організаційна, порушення трудової дисципліни та виробничої дисципліни потерпілими, їх особиста необережність та невиконання посадових обовязків, що виразилося у недостатньому контролі за дотриманням підлеглими робітниками вимог законодавства. Та складено Акт проведення розслідування нещасного випадку по формі Н-5 та акти форми Н-1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом № 2 та № 3 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.

Страховим експертом з охорони праці ОСОБА_3, яка є членом комісії викладено окрему думку, відповідно до якої спеціальне розслідування групового вказаного нещасного випадку було проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасний випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки на час складання акту тривало досудове розслідування за фактом скоєння невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а пп. 5 п. 16 Порядку визначено, що вчинення правопорушення є обставиною, за якою нещасний випадок не визнається таким, що повязаний з виробництвом.

За таких обставин, відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нещасний випадок який стався 01 серпня 2015 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час виконання ними трудових обовязків, обставини викладені в акті відповідають дійсності та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Розслідування нещасного випадку проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для визнання актів форми Н-5 та Н-1 неправомірними відсутні. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що нещасний випадок який стався з потерпілими не є повязаним з виробництвом оскільки відповідно до п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

Під територією підприємства слід розуміти земельну ділянку, яка надана йому у користування, а також ділянка, яка віднесена до території підприємства згідно з рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. Якщо організація орендує певні приміщення підприємства, нещасні випадки на території підприємства з працівниками такої організації розслідуються і беруться на облік згідно з цим Порядком.

Згідно із п.п. 7 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця.

Таким чином, однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов'язано з виробництвом, є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під'їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов'язане з виконанням роботи.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо наявності кримінального провадження оскільки пунктом 16 Порядку визначено обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, серед яких є вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами. Відповідно до витягу з кримінальне провадження № 12015050800002655 відкрито за фактом скоєння невідомими особами правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та відсутній обвинувальний вирок суду або постанова (ухвала) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами відносно потерпілих осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивачем в порушення вказаних норм не було надано належних та допустимих доказів, які відповідно до п. 16 Порядку спростовували встановлені судом висновки, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Наведені в апеляційній скарзі доводи до уваги не приймаються, оскільки зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції та не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Маріуполі відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: