Постанова № 58753659, 04.07.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

0544/11476/2012

1/243/20/2016

П О С Т А Н О В А

04 липня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді І.О. Сидоренко,

при секретарі Т.В. Рудь,

за участю прокурора С.П. Мироненко,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 8 Словянського міськрайонного суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, мешкаючого за адресою: м. Київ, Соломянський район, бульвар Лепса, 85-37, та Донецька область, Артемівський район, м. Сіверськ, вул. Бахмутська, б. 34, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 29, раніше судимого: 22.12.1997 року Артемівським районним судом Донецької області за ст. 222 ч. 1, 3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки; 09.07.2002 року Артемівським міським судом Донецької області за ст. 296 ч. 4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4. ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4. ст. 296 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про повернення прокурору кримінальної справи для організації проведення додаткового розслідування, оскільки у ході судового слідства по кримінальній справі встановлено явну неповноту досудового розслідування, яка не може бути усунена в ході судового розгляду.

Так, при предявленні обвинувачення орган досудового слідства припустив протиріччя у викладенні фактичних обставин справи, вказавши, що підсудний діяв з хуліганських мотивів, однак при цьому наявні свідчення про наявність особистих відносин між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2, якій обвинувачений, згідно з її показаннями, висловлював погрози вбивством. У ході судового розгляду не виявляється можливим встановити, з яких мотивів діяв ОСОБА_1, а також його умисел на заподіяння шкоди, як матеріальної, так і шкоди здоровю чи суспільству загалом, що суттєво впливає на кваліфікацію вчиненого.

Враховуючи, що в матеріалах кримінальної справи є показання свідка ОСОБА_3 (колишнього чоловіка потерпілої ОСОБА_2І.), який не заперечує, що дійсно мав з ОСОБА_1 розмову про конфлікт з колишньою дружиною щодо спільної власності на майно та підприємство, яким вона нібито протиправно розпорядилася, але не просив ОСОБА_1 їй помститися, юридична кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 296 ч.4 КК України є також сумнівною.

Також допитана в ході досудового та судового слідства потерпіла ОСОБА_2 показала, що є директором ТОВ «Реактив». Має трьох дорослих дітей, одна з яких є спільною дитиною від другого шлюбу з ОСОБА_3, з яким вона перебувала у шлюбі з 1988 по 2002 року. З 2001 року вона не проживала з ОСОБА_4, а в 2002 році розірвали шлюб та розділили майно. Згодом в 2003 році ОСОБА_4 почав висловлювати матеріальні претензії, які були повязані з тим, що, на його думку, при розподілі майна, він не отримав належну йому частку статутного капіталу ТОВ «Реактив», засновником якого він був в свій час. З цього приводу за ініціативою ОСОБА_4 розпочалися суди, які проходили протягом 2003-2004 р.р., в ході чого ОСОБА_4 постійно здійснював психологічний вплив на неї і дітей. В результаті судових тяжб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено мирову угоду, та ОСОБА_4 було виплачено 230000 грн. Останній надав заяву що не має жодних претензій. Однак у жовтні 2010 року ОСОБА_4 знову став висловлювати погрози на її адресу та через її сина ОСОБА_5,вважаючи, що частка статутного капіталу підприємства повинна належати йому. Після цього у грудні 2010 року біля її будинку і будинку сина пролунало два вибухи.

26.09.2011 біля її офісу коли вона приїхала на роботу і знаходилася в будівлі пролунав вибух. Безпосередньо після вибуху, зі слів співробітників повз будівлі ТОВ «Реактив» проїхав автомобіль ОСОБА_4, хто знаходився в авто видно не було, тому як вікна затоновані.

ОСОБА_4 того, зі слів ОСОБА_2 в розмові з захисником, останній передавав їй слова ОСОБА_4 дослівно: «буває таке, що люди зникають, будинки і машини вибухають, але мене навіть і в місті не буде».Такі ж погрози він виказував сину ОСОБА_2, при цьому згадував свої звязки з націоналістичною організацією «Тризуб» ім. С. Бендери. В організації вибухів як в грудні 2010 року так і вересні 2011 року вона обґрунтовано підозрює колишнього чоловіка ОСОБА_3 Аналогічні показання надали діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6

При цьому в матеріалах кримінальної справи наявна постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.11.2011 стосовно ОСОБА_4 (колишнього народного депутата України), за відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ст.ст. 146, 355, 189, 115 ч. 2 п. 11, 194 ч. 2, 27, 296 ч. 4, 263 ч.1 КК України, яка на даний час ніким не скасована.

До матеріалів кримінальної справи долучено лист із зошита із записами про реалізацію товарів СПД ОСОБА_7, де виявлено запис від 23.09.2011 про реалізацію мобільного телефону Нокіа, який згодом був використаний обвинуваченим ОСОБА_1 при вчиненні вищевказаного злочину. Але, вказаний телефон фактично не був знайдений, по справі не доведено, що саме обвинувачений зробив дзвінок.

Виходячи з вище викладеного, вважає, що в ході судового слідства виконати вказівки та пропозиції, зазначені в ухвалах Апеляційного суду Донецької області від 27.08.2013 та 10.06.2014, а також усунути недоліки, протиріччя та неповноту досудового слідства та судового розгляду, зокрема за умови фактичної відсутності потерпілих і свідків, не виявляється можливим.

Підсудний ОСОБА_1 заперечував щодо клопотання прокурора, вважає за можливим судом прийняти остаточне рішення по справі.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, доходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлена неповнота досудового розслідування, неправильність кваліфікації дій підсудного ОСОБА_1, які усунути в судовому засіданні не має можливості. Так, при предявленні обвинувачення орган досудового слідства припустив протиріччя у викладенні фактичних обставин справи, вказавши, що підсудний діяв з хуліганських мотивів, однак при цьому наявні свідчення про наявність особистих відносин між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2, якій обвинувачений, згідно з її показаннями, висловлював погрози вбивством. У ході судового розгляду не виявляється можливим встановити, з яких мотивів діяв ОСОБА_1, а також його умисел на заподіяння шкоди, як матеріальної, так і шкоди здоровю чи суспільству загалом, що суттєво впливає на кваліфікацію вчиненого. Враховуючи, що в матеріалах кримінальної справи є показання свідка ОСОБА_3 (колишнього чоловіка потерпілої ОСОБА_2І.), який не заперечує, що дійсно мав з ОСОБА_1 розмову про конфлікт з колишньою дружиною щодо спільної власності на майно та підприємство, яким вона нібито протиправно розпорядилася, але не просив ОСОБА_1 їй помститися, юридична кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 296 ч. 4 КК України є також сумнівною. Також допитана в ході досудового та судового слідства потерпіла ОСОБА_2 показала, що є директором ТОВ «Реактив». Має трьох дорослих дітей, одна з яких є спільною дитиною від другого шлюбу з ОСОБА_3, з яким вона перебувала у шлюбі з 1988 по 2002 року. З 2001 року вона не проживала з ОСОБА_4, а в 2002 році розірвали шлюб та розділили майно. Згодом в 2003 році ОСОБА_4 почав висловлювати матеріальні претензії, які були повязані з тим, що, на його думку, при розподілі майна, він не отримав належну йому частку статутного капіталу ТОВ «Реактив», засновником якого він був в свій час. З цього приводу за ініціативою ОСОБА_4 розпочалися суди, які проходили протягом 2003-2004 р.р., в ході чого ОСОБА_4 постійно здійснював психологічний вплив на неї і дітей. В результаті судових тяжб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено мирову угоду, та ОСОБА_4 було виплачено 230000 грн. Останній надав заяву, що не має жодних претензій. Однак у жовтні 2010 року ОСОБА_4 знову став висловлювати погрози на її адресу та через її сина ОСОБА_5, вважаючи, що частка статутного капіталу підприємства повинна належати йому. Після цього у грудні 2010 року біля її будинку і будинку сина пролунало два вибухи. 26.09.2011 біля її офісу коли вона приїхала на роботу і знаходилася в будівлі пролунав вибух. Безпосередньо після вибуху, зі слів співробітників повз будівлі ТОВ «Реактив» проїхав автомобіль ОСОБА_4, хто знаходився в авто видно не було, тому як вікна затоновані. При цьому в матеріалах кримінальної справи наявна постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.11.2011 стосовно ОСОБА_4 (колишнього народного депутата України), за відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ст.ст. 146, 355, 189, 115 ч. 2 п. 11, 194 ч. 2, 27, 296 ч. 4, 263 ч.1 КК України, яка на даний час ніким не скасована. До матеріалів кримінальної справи долучено лист із зошита із записами про реалізацію товарів СПД ОСОБА_7, де виявлено запис від 23.09.2011 про реалізацію мобільного телефону Нокіа, який згодом був використаний обвинуваченим ОСОБА_1 при вчиненні вищевказаного злочину. Але, вказаний телефон фактично не був знайдений, по справі не доведено, що саме обвинувачений зробив дзвінок.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що в судовому засіданні усунути протиріччя та неповноту досудового слідства не виявляється можливим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України 1960 року суд, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Мироненко С.П. про повернення прокурору кримінальної справи для організації проведення додаткового розслідування задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України повернути прокурору для організації проведення додаткового розслідування у звязку з неповнотою досудового слідства.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_8