Постанова № 58753606, 01.07.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-а/243/119/2016

Номер справи 243/4568/16-а

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2016 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Чемодурова Н.О., розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до липня 2014 року вона з родиною (чоловік та 4 неповнолітніх дітей) мешкала в м.Горлівка Донецької області. В зв'язку з активізацією бойових дій, повсюдних проявів насильства та порушень прав людини в цьому регіоні, вони вимушені були покинути постійне місце проживання і виїхати в безпечне місце.

28 жовтня 2014 року вона була взята на облік Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради як внутрішньо-переміщена, з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, особа. З жовтня 2014 року за її заявою Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради їй та її неповнолітнім дітям було призначено та проводилась виплата щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Також, з жовтня 2014 року за її заявою Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради її родині було призначено та проводилась виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. 24 лютого 2016 року Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради провело заміну раніше виданої їй довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи на нову, в зв'язку зі зміною запису про місце перебування в м. Слов'янську. 28 квітня 2016 року вона звернулася до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради з письмовою заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покритгя витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Також, 28 квітня 2016 вона звернулася до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради з письмовою заявою про продовження виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

23 травня 2016 року в Управлінні соціального захисту населення Слов'янської міської ради вона отримала письмову відповідь про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги. Також 23 травня 2016 року в Управлінні соціального захисту населення Слов'янської міської ради вона отримала письмову відповідь про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Як зазначено в листах Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради, підставами для відмови в призначенні їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям стало наступне відсутність в довідці переселенця відмітки територіального підрозділу ДМС. Вона та члени її родини перебувають на обліку як особи, переміщені з тимчасово окупованої території з 28 жовтня 2014 року.

Вважає, що, оскільки, довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана їй Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради, з огляду на ст. 4 Закону України діє безстроково, відсутні обставини для скасування довідки з підстав передбачених ст. 12 Закону, а тому рішення посадових осіб, згідно яких їй було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, є явно незаконним.

Просила визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови їй в призначенні (подовженні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 28 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та здійснити нарахування їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до її заяви від 28 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги з часу подання заяви. Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови їй в призначенні (подовженні) державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, за її заявою від 15 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та здійснити нарахування їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідно до її заяви від 15 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги з часу подання заяви.

Ухвалою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2016 року було відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача Винник О.В., яка діє на підставі довіреності №08-20/2718 від 08 червня 2016 року, надала суду письмові заперечення на позов зазначивши наступне. Управління вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими на нормах чинного законодавства та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_1 28 жовтня 2014 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа у м.Слов'янську та відповідна інформація внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п. 9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ № 509 від 01.10.2014 року у разі зміни місця проживання або змін у складі сім'ї у зв'язку з народженням дитини (або іншими обставинами) заявник звертається за виданням довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. ОСОБА_1 звернулась до Управління 24 лютого 2016 року за видачею довідки, у зв'язку зі зміною місця фактичного проживання і їй була видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб № 1429044743 та внесені відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Грошова допомога призначалась ОСОБА_1 з 28.10.2014 року по 27.04.2015 року, з 28.04.2015 року по 27.10.2015 року та з 28.10.2015 року по 27.04.2016 року.

ОСОБА_1 13.04.2016 року звернулась до Управління з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги та 28.04.2016 року з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк.

Управлінням 10.05.2016 року та 13.05.2016 року прийнято рішення про відмову у призначені допомоги, у зв'язку з тим, що в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відсутня відмітка територіального підрозділу ДМС та позивачу надіслано повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 року (Прикінцеві та перехідні положення) Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.01.2016 № 756/0/14-16/081 до внесення відповідних змін до постанов Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» і № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» механізм обліку внутрішньо переміщених осіб та призначення їм щомісячної адресної допомоги залишається незмінним.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VІІ від 20.10.2014 року Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно ч.ч.3, 9 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VІІ від 20.10.2014 року для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19); Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (частина третя статті 113, пункт 10 статті 116, частина перша статті 117).

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509.

Варто зазначити, що соціальні виплати проводяться тим особам, які переміщені на контрольовану українською владою територію та взяті на облік, як внутрішньо переміщені. Факт проживання внутрішньо переміщеної особи має бути підтверджений відповідними територіальними підрозділами Державної міграційної служби.

Згідно п.7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - Порядок), який затверджений Постановою КМУ № 509 від 01.10.2014 року уповноважений орган щодня формує та направляє в електронній формі відповідному територіальному підрозділу ДМС перелік осіб, яким видана довідка.

Під час видачі довідки посадова особа уповноваженого органу інформує внутрішньо переміщену особу про обов'язок повідомити протягом 10 днів відповідному територіальному підрозділу ДМС про фактичне місце проживання, а також про зміну фактичного місця проживання або повернення до покинутого місця проживання.

Територіальний підрозділ ДМС у триденний строк після повідомлення внутрішньо переміщеною особою про фактичне місце проживання проводить перевірку наведених у довідці відповідних відомостей, проставляє у разі підтвердження таких відомостей на зворотному боці довідки відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, та щодня подає в електронній формі уповноваженому органові відповідну інформацію.

Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки.

Уповноважений орган вносить інформацію територіального підрозділу ДМС до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та у разі наявності підстав приймає рішення про зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документи, до яких вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управління, як орган місцевого самоврядування, діє лише в межах чинного законодавства та делегованих повноважень, а покладені на нього функції виконує суворо в межах чинного законодавства та під контролем вищих органів системи.

Просили у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа та проживає у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 28 жовтня 2014 року НОМЕР_4 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтв про народження серія І-НО №401141, серія НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, серія НОМЕР_3, має неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12, 13, 14).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст.4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, передбачає надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців (п. 1 Порядку).

Пунктом 1 ст.1 Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 року, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Такий висновок також випливає з того, що вносячи зміни Законом України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», законодавець виключив п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону, норма якого передбачала обов'язок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Доводи представника відповідача, викладені у письмових запереченнях проти позову, з приводу того, що Кабінетом Міністрів України протокольним рішенням від 22.02.2016 року № 13 вказано Державній міграційній службі та Міністерству соціальної політики України керуватися діючими вимогам Порядку, не ґрунтуються на законі.

Так, ст.117 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

З огляду на таке, протокол засідання Кабінету Міністрів України не є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Крім того, слід взяти до уваги те, що п. 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На час відмови відповідача в наданні позивачу адресної грошової допомоги Кабінетом Міністрів України не було видано нормативно-правових актів, спрямованих на приведення їх у відповідність із внесеними до Закону змінами.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та п.3 ч.1 ст.85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади.

Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

З огляду на принцип законності - пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на п. 71 Порядку через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що з урахуванням вимоги ст.20 Закону, яка наголошує, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону, вважати наявність відмітки структурного підрозділу Державної міграційної служби України ознакою дійсності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є рішенням помилковим і таким, що прийнято в порушення чинного законодавства.

Суд приходить до висновку, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачу Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради, з огляду на ст.4 Закону України діє безстроково, до того ж під час судового розгляду не встановлено обставин для скасування такої довідки з підстав, визначених ст.12 Закону, а тому рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до заяви позивача від 28 квітня 2016 року є незаконним.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що права позивача щодо невиплати адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі були порушені, та вважає необхідним задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 82 КАС України, враховуючи майновий стан позивача, при відкритті скороченого провадження в адміністративній справі, було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, позивачу було відстрочено сплату судового збору, сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.

Керуючись Законом України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 94, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні (подовженні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 28 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до її заяви від 28 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги з часу подання заяви.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні (подовженні) державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, за її заявою від 15 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та здійснити нарахування ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідно до її заяви від 15 квітня 2016 року до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради про призначення зазначеної допомоги з часу подання заяви.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради на користь держави витрати на оплату судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. на рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, Код за ЄДРПОУ 37803368, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УК/Слов'янське/22030001.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2016 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Н.О. Чемодурова