Рішення № 58753450, 29.06.2016, Оболонський районний суд міста Києва

29.06.2016 Справа № 756/814/15-ц

№2/756/144/16

№756/814/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Тітова М.Ю.

за участю секретаря Іванової І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна. Свої вимоги обгрунтовує наступним, а саме 03.06.2006 р. між нею ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Сторони проживали однією сім'єю до лютого 2014 року. Від цього шлюбу у сторін є дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає з нею. Рішенням Подільського районного суду від 05.01.2015 р. шлюб між ними розірвано. В період шлюбу, до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства, за спільні та особисті кошти сторін, було придбано наступне майно: за спільні кошти подружжя автомобіль марки «KIA CEED», державний номер НОМЕР_1 загальною вартістю 150000 грн. та за спільні та особисті кошти сторін трьохкімнатна квартира розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 91 кв.м. загальною вартістю 1701000 грн. Під час купівлі подружжям зазначеної квартири 50% вартості квартири своїй донці ОСОБА_1 надав батько - ОСОБА_4, дані грошові кошти ним були отримані від продажу особистої квартири в м. Кишнеу, та передані дочці для придбання особистого помешкання в м. Києві. Таким чином, 1/2 квартири АДРЕСА_1, була придбана за її особисті кошти, а решта 1/2 була придбана за спільні кошти подружжя. Оскільки, вона проживає разом зі спільною від шлюбу дитиною, доглядає її, виховує та забезпечує її розвиток, не отримує від відповідача аліментів на утримання дитини, вважає за справедливе розділити придбане за спільні кошти подружжя майно, а саме автомобіль марки «КІА CEED» державний номер НОМЕР_1 залишити відповідачу, 2/6 квартири їй та спільній дитині, 1/6 квартири відповідачу та виплатити відповідачу грошову компенсацію за його частку квартири в розмірі 283500 грн.

Просить суд здійснити розподіл майна наступним чином:

- автомобіль марки «KIA CEED» державний номер НОМЕР_1 загальною вартістю 150 000 грн. залишити відповідачу;

- трьохкімнатна квартира розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 91 кв.м. загальною вартістю 1701000 грн. залишити їй;

- виплатити відповідачу компенсацію в розмірі 283500 грн.

В подальшому позивач змінив свої вимоги, а саме просив визнати за відповідачем право власності на 1/6 частину квартири.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали просили задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 сторони уклали шлюб. 10.07.2008 року від шлюбу у сторін народилася ОСОБА_3.

05.01.2015 року рішенням Подільського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано.

08.12.2009 року між позивачем та ТОВ «ОБІО» було укладено договір резервування приміщення №067-4-К-G, за яким забудовник зобов'язався за умови належного виконання покупцем своїх зобов'язань закріпити (здійснити резервування) та передати покупцю приміщення з метою погашення облігацій після введення в експлуатацію відповідної секції комплексу (житлово-офісний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями для обслуговування населення, поліклінікою та підземною автостоянкою, що буде збудований за адресою: АДРЕСА_4), а покупець зобов'язався придбати пакет облігацій, здійснити необхідні зі свого боку дії для погашення пакету облігацій та отримати приміщення. Покупець зобов'язаний оплатити пакет облігацій в кількості 9260 штук до 14.12.2009 року.

Також, 08.12.2009 року між позивачем, ТОВ «ТРАДКС -ТРЕЙД» та ВАТ «Закритий диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Перший інвестиційно-будівельний» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-386/2009, за яким позивачем придбано 9260 штук облігацій за 814880 грн. Оплата позивачем була здійснена 08.12.2009 року на суму 731000 грн. та 10.12.2009 року на 83880 грн.

29.11.2010 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації позивачу було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, за інформацією УДАІ ГУ МВС України в м. Києві за ОСОБА_3 11.03.2009 року було зареєстровано автомобіль марки «KIA CEED» державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ст. 69 СК України).

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано суду копію договору купівлі-продажу від 26.06.2009 року, за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_6 придбав квартиру АДРЕСА_5 за 299338 лей.

Однак, позивачем суду не доведено те, що саме грошові кошти від продажу квартири в Республіці Молдова були їй передані для придбання спірною квартири, а тому відсутні підстави вважати, що частина квартири була придбана за особисті кошти позивача. Позивачем також не надано суду доказів того, ОСОБА_4 є її батьком.

Крім того, відповідачем суду надано рішення Подільського районного суду м. Києва від 25.01.2016 року, яким з нього на користь ОСОБА_7 стягнуто заборгованість за договором у розмірі 80000 грн. Так, з рішення вбачається, що 17.10.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір позики, за яким відповідачу було передано 80000 грн. для придбання транспортного засобу, які він їй не повернув.

Позивач у судовому засіданні заперечувала обставини встановлені в рішенні Подільского районного суду м. Києва від 25.01.2016 року, зазначила, що на придбання спірного автомобіля вони витратили спільні кошти, про отримання відповідачем позики їй нічого не відомо, вважає, що відповідач намагається уникнути поділу спірного автомобіля. Крім того, представник позивача повідомив, що на зазначене рішення Подільського районного суду м. Києві подано апеляційну скаргу.

Суд до уваги дане рішення Подільського районного суду м. Києва не бере, оскільки з рішення не вбачається, що відповідачем взято в борг грошові кошти саме на купівлю спірного автомобіля. Також, суд враховує, що позивач заперечувала стосовно отримання відповідачем в борг зазначених грошових коштів та те, що автомобіль був зареєстрований за відповідачем 11.03.2009 року.

Крім того, на думку суду відсутні будь-які підстави для збільшення частки позивача.

Сторони у судовому засіданні досягли згоди про те, що вартість спірної квартири становить 2223000 грн. та вартість спірного автомобіля - 150000 грн. Сторони погодились залишити спірний автомобіль у власності відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне провести поділ майна подружжя наступним чином, а саме визнати за ОСОБА_2 право власності на 47/100 частин квартири АДРЕСА_1 та право власності на автомобіль «KIA CEED», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 53/100 частин квартири АДРЕСА_1.

З викладеного, керуючись ст.ст. 1-14, 57-66, 209, 213-215, 256-259 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6): визнати за ОСОБА_2 право власності на 47/100 частин квартири АДРЕСА_1 та право власності на автомобіль «KIA CEED», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на 53/100 частин квартири АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.Ю. Тітов