Рішення № 58753254, 21.06.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4102/16-ц

Провадження № 2/761/3610/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу(Протоколу № 118514 від 30.09.2015), укладеного між позивачем та відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 20 681, 84 грн., а також стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 26.09.2015 в мережі Інтернет було знайдено квартиру, вартістю 574 495, 60 грн., лот № 96481, що продавалась з аукціону, організатором якого був відповідач. Зареєструвавшись на сайті www.torgi.minjust.gov.ua позивач сплатив 5 % вартості квартири. 30.09.2015 відбулись вказані торги, переможцем яких став позивач. Позивачу необхідно було доплатити відповідачу 8042, 94 грн. та грошові кошти в розмірі 698 586, 62 грн. на рахунок ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві, але кошти позивача знаходились на депозитному рахунку в банку, достроково їх позивачу не віддали, тому останній не сплатив вказану суму. В телефонному режимі позивачу було повідомлено, що кошти, вже сплачені ним в розмірі 36 767, 72 грн. повернуті йому не будуть. Крім того, 15.10.2015 позивачу стало відомо, що організатора торгів - відповідача ліквідовують та призначають нового організатора - Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України. Позивач звертався до відповідача із заявами про повернення йому сплачених коштів, разом з тим, позивачу було повернуто лише 16 085, 88 грн. У зв'язку з вище викладеним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивач в судове засіданні не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів на час виникнення спірних правовідносин регулювався Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року N 656/5 (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом МЮ України 16 квітня 2014р. за №656/5, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Порядок), організатором електронних торгів є державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Вказаним Порядком було уповноважено відповідача на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Тимчасовим порядком також визначено, що електронні торги є одним із різновидів прилюдних торгів (аукціон), що здійснюється в електронній формі та має свою окремо визначену процедуру проведення.

Зокрема, відповідно до п. 2 Розділу IV Порядку, для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5 % від стартової ціни лота на рахунок Організатора, подає заявку на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Гарантійний внесок - грошовий завдаток зарахований на рахунок Організатора, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа - учасник електронних торгів, розмір якого визначений, виходячи зі стартової ціни лота, та дорівнює сумі винагороди організатору електронних торгів (далі - Організатор) за надані ним послуги з реалізації майна (Розділ І порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ порядку, розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів становить з урахуванням витрат, пов'язаних зі зберіганням, організацією та проведенням реалізації майна, у тому числі пов'язаних з оцінкою майна, 5 % від вартості реалізованого майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, Організатор здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі електронних торгів суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок Організатора, на який необхідно сплатити ці кошти.

Згідно з п. 5 Розділу V Порядку, переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція.

Пунктом 1 Розділу VII Порядку, після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня.

В судовому засіданні встановлено, що 30.09.2015 відповідно до Протоколу № 118517 проведення електронних торгів, відбулися торги з продажу двокімнатної квартири № 183, загальною площею 49, 98 кв.м., АДРЕСА_1. Переможцем торгів визнано позивача. Сума сплаченого гарантійного внеску становить 28 724, 78 грн., розмір додаткової винагороди Організатору торгів становить 8 042, 94 грн., сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця (ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві) - 698 586, 62 грн. Зазначені суми мали бути сплачені позивачем до 15.10.2015.

Відповідно до Дублікату квитанції № 4385523182 від 29.09.2015 позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 28 724, 78 грн. в якості гарантійного внеску за участь у торгах, а також 8 042, 94 грн. - додаткової винагороди відповідача, що підтверджується дублікатом квитанції № 4419839138 від 12.10.2015.

Проте до 15.10.2015 позивачем не було сплачено на рахунок продавця грошові кошти в розмірі 698 586, 62 грн., про що сам позивач і зазначив в своїх поясненнях.

Згідно з п. 3 Розділу VII Порядку, у разі якщо переможцем не внесено усієї належної грошової суми у строки, передбачені пунктом 1 розділу IX цього Порядку, переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, на крок нижчу від ціни, запропонованої переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.

Відповідно до Протоколу № 127124 проведення електронних торгів двокімнатної квартири АДРЕСА_1, який сформовано 05.11.2015, переможцем торгів став учасник 23. При цьому, підставою визначення переможця в протоколі зазначено «невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем».

Позивач, обґрунтовуючи зміст позовних вимог, посилається на ту обставину, що у зв'язку з ліквідацією відповідача, йому мали б бути повернуті сплачені суми, а саме - гарантійний внесок та сплачена позивачем винагорода організатору електронних торгів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із листами щодо повернення йому сплачених грошових коштів.

Відповідно до п. 2 Розділу IX Порядку, гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від органу державної виконавчої служби повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.

Пунктом 1 Розділу IX Порядку, визначено, що на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Гарантійний внесок не повертається учаснику, який став переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було своєчасно виконано вимоги Порядку щодо внесення суми за придбане майно. При цьому, торги не визнано такими, що не відбулись, а визначено нового переможця електронних торгів.

Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку, що підстав для повернення суми гарантійного внеску позивачу відсутні, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 20 681, 84 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суду не було надано доказів і того, що відповідач частково повернув позивачу плачені кошти, про що в своїх поясненнях зазначає позивач. При цьому, суд критично ставиться до Повідомлення, наявного в матеріалах справи від 06.11.2015 та надісланого позивачу ДП «СЕТАМ», з якого вбачається, що гарантійний внесок позивачу було повернуто, оскільки неможливо встановити джерело походження вказаного доказу, а також з нього не вбачається, в якій саме сумі позивачу було перераховано гарантійний внесок.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу(Протоколу № 118514 від 30.09.2015) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 Розділу IX Порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (п. 8 вказаного Розділу Порядку).

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України висловленої у справі №6-116цс12, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, враховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний акт державним виконавцем не складався, оскільки позивач не вніс визначену в протоколі суму за придбане майно в розмірі 698 586, 62 грн. на рахунок продавця, жодних правочинів щодо відчуження нерухомого майна між сторонами не вчинялось.

Крім того, протокол № 118517 проведення електронних торгів не є тотожнім поняттям договору купівлі-продажу чи документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

У зв'язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу (Протоколу № 118514 від 30.09.2015) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, та за відсутності доказів отримання відповідачем підписаного і направленого позивачем протоколу проведення електронних торгів, тобто виконання вимог розділу VІ Тимчасового порядку, тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року N 656/5, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 208, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів, - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: