Рішення № 58753080, 30.06.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1405/16-ц

Провадженя№ 2/266/553/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30.06.2016 м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Курбановой Н.М.

при секретарі - Жирковой М.В.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Комунального комерційного підприємства Маріупольтепломережа ( далі ККП МТМ) звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що власники (наймачі) квартир зобов'язані щомісяця проводити плату за житлово-комунальні послуги. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 (особовий рахунок № 100634), опалювальна площа 44,98 м2. В порушення чинних законодавчих і нормативних актів, оплата за користування тепловою енергією не проводилася, в результаті чого за період з 01.05.2009р. по 01.03.2016 р. утворилася заборгованість в сумі 14389,02 грн. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, на суму заборгованості за несвоєчасну оплату нараховано: 3% річних від простроченої суми в розмірі 1219,33 грн. та інфляційні витрати в сумі 6579,32 грн., всього заборгованість складає 22187,67 грн. Щомісяця, при отриманні квитанцій відповідач повідомлявся про наявну заборгованість і необхідність її сплати, проте до теперішнього часу оплата не проведена. На підставі ст. 96 ЦПК України, позивачем було подано заяву про видачу судового наказу в Приморський районний суд м.Маріуполя. Ухвалою суду №2-н/266/250/15 від 10.07.2015р. суд відмовив у прийнятті заяви ККП «Маріупольтепломережа», посилаючись на ст.257 ЦПК України. У зв'язку з поданням заяви про видачу судового наказу та відмовою в його прийнятті, термін позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України було пропущено не з вини позивача. Просить відновити пропущений строк позовної давності, причину пропуску просить вважати поважною та стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» заборгованість за користування тепловою енергією в сумі 14389,02 грн., 3% річних та інфляційні витрати в сумі 779865 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, до відкритого судового засідання не зявилася, але надала заяву, згідно якої просить розглянути справу без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відкритого судового засідання не зявилися за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, у зв′язку з чим суд, керуючись ч.4 статтею 169 Цивільного процесуального кодексу України, розглядає справу без їх участі та на підставі статті 224 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Не зявившись у судове засідання та не скориставшись своїм процесуальним правом надання доводів або заперечень проти позову, тим самим відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2не бажають оспорювати позовні вимоги ККП МТМта доводити інше, ніж зазначене в позові.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що возовні вимоги ККП МТМ підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільні права та обов'язки, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова

письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 322 ЦК Українипередбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Плата за комунальні послуги, відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України, (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Пунктами 17, 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 року N 630, передбачено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із вимогами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником 1/1 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Маріупольської міської ради від 22.12.2010 року № 448 затверджено вартість послуг з опалення та гарячого водопостачання, які надаються населенню.

Згідно розшифровки особистого рахунку, наданого позивачем за період з 01.05.2009р. по 01.03.2016 р. у відповідача мається заборгованість за теплову енергію у розмірі 14389,02 гривень, крім того позивачем нараховані штрафні санкції, а саме 3% річних від суми заборгованості у розмірі 1219,33 гривень та інфляційні витрати у розмірі 6579,32 грн., а всього заборгованість складає 22187,67 грн.

Судом встановлено, що жиле приміщення, в яке позивач надає послуги з теплопостачання, належить тільки відповідачу ОСОБА_1, яка і повинна відповідати за позовом ККП «Маріупольтепломережа».

Таким чином, у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

У той самий час, розглядаючи питання щодо поновлення строку позовної давності, на якому наполягав позивач, суд приходить на наступного.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що 10.07.2015 року Приморським районним судом міста Маріуполя було відмовлено у прийнятті заяви Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією.

Таким чином, нарахована позивачем заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за порушення грошового зобов'язання підлягає стягненню в межах строку позовної давності, який був перерваний пред'явленням ККП «Маріупольтепломережа» заяви про видачу судового наказу в липні 2015 року.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача повинні бути задоволені у межах трирічного строку з часу звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, тобто з липня 2013 року по червень 2016 року.

За період з липня 2013 року по червень 2016 року включно заборгованість відповідача перед ККП МТМ склала 8113,05гривень, штрафні санкції, а саме 3% річних склали 2379,54 гривень, інфляційні витрати склали 270,73 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір на користь держави у розмірі 1378 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 205, 257, 264, 509, 530, 625 ЦК України, ст. 67 Житлового кодексу України, п.п. 17, 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 року N 630, ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального комерційного підприємства Маріупольтепломережа - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за користування тепловою енергією за період з липня 2013 року по червень 2016 року у розмірі 8113,05 грн. на р/р 2603333, ПАТ ПУМБ, м.Донецька, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279, штрафні санкції, а саме 3% річних у розмірі 2379,54 гривень, інфляційні витрати у розмірі 270,73 грн. на р/р 26006962486738, ПАТ ПУМБ, м.Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 33760279.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378грн. на р/р 26006962486738, ПАТ ПУМБ, м.Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 33760279.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя на протязі десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Курбанова Н. М.