Рішення № 587514, 25.04.2007, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 7-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”19” квітня 2007 року справа № 9/87-9/119

За первісним позовом

Позивач: Відкрите акціонерне товариство „ПМК-210”,

  код ЄДРПОУ 01037809,

вул. Ціолковського,30, м. Чернігів, 14001

Відповідач : Суб”єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1,

код НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Предмет спору : про визнання договору дійсним

За зустрічним позовом

Позивач: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1,

код НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач : Відкрите акціонерне товариство „ПМК-210”,

код ЄДРПОУ 01037809, вул. Ціолковського,30, м. Чернігів, 14001

Предмет спору : про визнання договору недійсним

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

Предмет спору : про визнання договору недійсним

Суддя С.М.Івченко

 Представники сторін:

Гончаренко О.В. довіреність № 9-а від 05.01.2007 уп. представник ВАТ “ПМК-210”

ОСОБА_2 довіреність № НОМЕР_2 уп. представник СПД ОСОБА_1

Семеній М.В. довіреність № 8/6/1167 від 23.03.2007 уп. представник РВ ФДМУ по Чернігівській області

В судовому засіданні був присутній: Турчин І.А. посвідчення № 75 від 28.10.2004 прокурор відділу прокуратури області

У судовому засіданні 19.04.07р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 24.04.07р.

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “ПМК-210” подано позов про визнання дійсним укладеного ним 17.12.2003р. з СПД ОСОБА_1 договору дарування об'єкту незавершеного будівництва (ОНБ) плавального басейну, що розташований за адресою АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,136га.. В обґрунтування своїх позовних вимог ВАТ “ПМК-210” посилається на те, що сторонами було вчинено дії щодо фактичного виконання договору дарування, але відповідач за первісним позовом (СПД ОСОБА_1) ухиляється від нотаріального оформлення договору. ВАТ “ПМК-210”.

Відповідач за первісним позовом, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, проти позову заперечує , вказуючи у письмовому відзиві на позов, що договір дарування від 17.12.2003р. не слід укладати в нотаріальній формі і вважає правомірною відмову від пропозиції ВАТ «ПМК-210»посвідчувати його нотаріально.

СПД ОСОБА_1 подано зустрічний позов про визнання договору дарування від 17.12.2003р. не дійсним, оскільки він був укладений сторонами з порушенням чинного законодавства, а саме ст. 19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”.

За клопотанням СПД -фізичної особи ОСОБА_1 господарським судом до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено РВ ФДМУ по Чернігівській області.

Відповідно до Закону України “Про прокуратуру” заступником прокурора Чернігівської області було подано клопотання про вступ у справу на стороні РВ ФДМУ по Чернігівській області прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах. Зазначене клопотання задоволено судом.

В зв'язку з наявністю самостійних вимог на предмет спору, судом був прийнятий позов від РВ ФДМУ по Чернігівській області, як третьої особи, до сторін цієї справи про визнання недійсним договору дарування ОНБ плавального басейну від 17.12.2003р. та залучено РВ ФДМУ по Чернігівській області до участі у справі у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Позивач за первісним позовом (ВАТ “ПМК-210”) в письмовому відзиві заперечив вимоги зустрічного позову і подав письмову заяву про застосування позовної давності. Також ним заперечено і позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

СПД ОСОБА_1 вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не заперечуються з посиланням на те, що вони збігаються з позовними вимогами СПД.

Дослідивши матеріали справи та надані учасниками провадження докази, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд встановив наступне.

28.12.2000р. між РВ ФДМУ по Чернігівській області та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу ОНБ плавального басейну розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,136 га, який передбачав обов'язок покупця завершити будівництво об'єкта без збереження основного профілю та забезпечити введення його в експлуатацію до 01.02.05р., а до моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію- не продавати ОНБ та земельну ділянку, на якій він розташований.

17.12.2003р. СПД ОСОБА_1 уклав з ВАТ “ПМК-210” договір дарування вищезазначеного об'єкту. Зазначений договір укладено у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення.

В лютому 2005р. РВ ФДМУ по Чернігівській області звернулось з позовом, який був задоволений Деснянським районним судом м. Чернігова, до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу від. 28.12.2000р. у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо завершення будівництва придбаного ОНБ. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.06.05р. про розірвання договору купівлі-продажу від 28.01.2000р. залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02.09.2005р. У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 виконувати зазначене рішення суду, Деснянським відділом ДВС Чернігівського міського управління юстиції виконавчий лист було повернуто до суду, після чого ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.10.2006р. відкрито провадження по справі за позовом РВ ФДМУ по Чернігівській області до ОСОБА_1, про визнання права власності. Рішення ,яке б набрало законної сили по суті цієї справи господарському суду не надано.

Оскільки договір дарування ОНБ від 17.12.2003р. є способом відчуження власником придбаного ОНБ, такий договір, укладений СПД ОСОБА_1 з ВАТ “ПМК-210” 17.12.03р., суперечить ч.1 ст.19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” №1953-III від 14.09.2000р. ,якою встановлено, що обов'язковими умовами приватизації ОНБ є заборона відчуження ОНБ та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, норми цього кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.04 р.. Отже, при вирішенні даного спору, слід застосовувати норми ЦК Української РСР, чинного на момент укладення договору дарування.

Згідно ст.48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Таким законом є Закон України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” №1953-III від 14.09.2000р..До того ж, ч.1ст. 244 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що договір дарування на суму більше 500 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений. Відповідно до п.5 договору дарування ОНБ, вартість майна визначена в сумі 20 000,00 грн., що є значно більшою, ніж обмеження передбачене п.1 ст.244 ЦК УРСР. Відповідно до ч.1 ст.47 ЦК УРСР недодержання у встановлених законом випадках нотаріальної форми договору тягне за собою його недійсність з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР.

Згідно ч.2 ст.48 Цивільного кодексу УРСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Зважаючи на заяву позивача за первинним позовом (ВАТ “ПМК-210”) про застосування позовної давності згідно ч.3ст.267 ЦК України та у відповідності до ст. 257 ЦК України, за якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, суд застосовує положення ч.4 ст.267 ЦК України згідно з якою, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки договір дарування від 17.12.03р. укладено з порушенням закону як у частині заборони відчуження ОНБ так і у частині не посвідчення його нотаріально, позовні вимоги ВАТ „ПМК-210” про визнання такого договору дійсним задоволенню не підлягають.

Враховуючи пропуск строку позовної давності для звернення СПД ОСОБА_1 з позовом про визнання укладеного ним з ВАТ „ПМК-210” договору дарування недійсним , у задоволенні його позову має бути відмовлено.

Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору- РВ ФДМУ по Чернігівській області має бути задоволено, оскільки його заявлено з дотриманням встановленого строку позовної давності, та зважаючи на те, що даний договір порушує права держави, від імені якої у спірних правовідносинах виступає РВ ФДМУ по Чернігівській області.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, ст. ст. 47, 48, 244 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст. 257,267 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову ВАТ “ПМК-210” до СПД ОСОБА_1 про визнання договору дарування від 17.12.03р. дійсним відмовити.

У задоволенні зустрічного позову СПД ОСОБА_1 до ВАТ “ПМК-210” про визнання договору дарування від 17.12.03р. не дійсним відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності.

Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Регіонального відділення Фонду держмайна України по Чернігівській області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства “ПМК-210” про визнання недійсним договору дарування від 17.12.03р. задовольнити повністю. Визнати недійсним договір дарування об'єкту незавершеного будівництва плавального басейну, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,136га.. від 17.12.03р.,укладений Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством “ПМК-210”. Зобов”язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 та Відкрите акціонерне товариство “ПМК-210” повернути один одному все одержане за цим договором, визнаним недійсним.

 Суддя С.М.Івченко

24.04.07р.

25.04.07