Постанова № 58751397, 29.06.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/257/16

Справа №754/4967/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Ленській Т., Маковецької О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 карегорії та в період з 21.09.1987 року по 25.09.1987 року, з 09.11.1987 року по 13.11.1987 року, з 07.12.1987 року по 11.12.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС і працював слюсарем в 30-кілометровій зоні ЧАЕС, а саме в населених пунктах: ст. Пересадочная, Посудово Гомельської області по місцю роботи в Управлінні механізації тресту «Південзахідтрансбуд». Згідно із вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, їм надається пенсія із зменшенням пенсійного віку на 8 років. 18.01.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до вимог ст. 55 вказаного Закону. Але у призначенні пенсії йому було відмовлено через те, що він не надав довідку ф.122 про роботи в зоні відчуження та не надані документи, які підтверджують час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження. 24.02.2016 року він повторно звернувся до відповідача про перегляд свого рішення щодо призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років та надано документ для призначення даного виду пенсії, але листом від 09.03.2016 року йому також було відмовлено у цьому. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними; зобов"язати відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення до відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що документи, надані позивачем, не відповідають вимогам, встановленим діючим законодавством, а тому йому було відмовлено у призначенні пенсії. На підставі викладеного представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

Відповідно до довідки №139 від 6.11.1992 року ОСОБА_1 працював в населених пунктах ст. Пересадочная, Посудово Гомельської області зони відчуження в період: з 21 вересня 1987 р. по 25 вересня 1987р., з 09 листопада 1987 р. по 13 листопада 1987р., з 07 грудня 1987 р. по 11 грудня 1987 р. по місцю роботи в Управлінні механізації тресту «Південзахідтрансбуд». Також згідно довідки від 06 грудня 1991 р. №0/к виданої Управлінням механізації Південно-західного тресту транспортного будівництва, дана довідка видана ОСОБА_1 в тому, що він дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у вищевказані періоди.

Згідно довідки Мінчорнобиль України №714/6-4 від 29.10.1992р., зазначено, що у відповідності з Законом Республіки Бєларусь «Про соціальний захист громадян, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС» та листом Госкомгідромета Бєларусі /вх. 12/2-4 від 08.01.1992р./, населені пункти Посудово та Колибань Брагінського р-ну Гомельської області, а також територія, що знаходиться між ними, належать до зони евакуації (відчуження).

Відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, їм надається пенсія із зменшенням пенсійного віку на 8 років.

Як вбачається з вищевказаних документів, позивач ОСОБА_1 працював в зоні відчуження з 21 вересня 1987 р. по 25 вересня 1987р., з 09 листопада 1987 р. по 13 листопада 1987р., з 07 грудня 1987 р. по 11 грудня 1987 р. включно.

06 жовтня 2015 року позивачу виповнилося 52 роки, що підтверджується його паспортом.

Позивач 18 січня 2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із заявою про призначення йому державної пільгової пенсії, згідно із вимогами ст. 55 вищевказаного Закону.

Але листом від 01.02.2016 року позивачу було відмовлено в призначенні відповідної пенсії з тих підстав, що ним не було належним чином підтверджено факт роботи у вказаний період у зоні відчуження.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Слід зазначити, що позивачем були надані всі інші необхідні документи для призначення пільгової пенсії, які свідчать про те, що позивач у період часу з 21 вересня 1987 р. по 25 вересня 1987р., з 09 листопада 1987 р. по 13 листопада 1987р., з 07 грудня 1987 р. по 11 грудня 1987 р. перебував у зоні відчуження і має право на призначення пільгової пенсії. Даний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні і був доведений належними письмовими доказами.

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян та дають право користуватись пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно із п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком надаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 року № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об"єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що Порядок, на який посилається представник відповідача у своїх запереченнях, передбачає декілька можливостей підтвердження періоду роботи в зоні ЧАЕС, і жодним чином не встановлює виключність та безапеляційну обов"язковість такого документу як довідка за формою № 122.

Як встановлено при розгляді справи, для призначення пенсії позивачем були надані всі необхідні документи, передбачені діючим законодавством.

Після надання всіх необхідних документів, передбачених діючим законодавством, позивач ОСОБА_1 набув всіх прав щодо призначення йому пільгової пенсії відповідно до вимог вищевказаного Закону, а тому суд вважає дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Що стосується періоду, з якого необхідно призначити пенсію, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії у січні 2016 року, але йому було відмовлено через ненадання всіх необхідних документів на підтвердження його права на призначення пільгової пенсії.

З урахуванням того, що всі належні документи були надані позивачем при його зверненні до відповідача 18 січня 2016 року, суд вважає, що саме з цієї дати відповідач повинен призначити позивачу пільгову пенсію та провести відповідні виплати.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з підстав, зазначених вище.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити частково.

Визнати неправомірною відмову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії як ліквідатору 2 категорії ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 18.01.2016 р. пенсію як ліквідатору 2 категорії ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судовий збір віднести за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня отримання копії постанови.

Суддя