Рішення № 58750325, 30.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1363/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

22 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» (далі ТОВ «Кредекс фінанс») звернулося до суду з названим позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем ОСОБА_6 порушені зобовязання за кредитним договором № 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року, який був укладений між ним, ОСОБА_6 та ПАТ «Платинум Банк» (первісний кредитор). Тому просило стягнути заборгованість, що утворилася станом на 27 червня 2015 року в розмірі 2876,10 грн., з яких: 2452,20 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 423,90 грн. - по пені, а також судові витрати по справі.

Позивач зазначає, що право вимоги заборгованості в нього виникло на підставі договору факторингу № 1/15-ФКю від 08.08.2011 року, за яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс» таке право, в тому числі і за вказаним кредитним договором від 08 серпня 2011 року, укладеним із ОСОБА_6

ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в свою чергу набуло право вимоги за кредитним договором 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року на підставі договору факторингу №2 від 8 жовтня 2012 pоку, що був укладений з ТОВ "ФК "БІЗНЕСФІНАНС".

ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року на підставі договору факторингу №20120726-Г від 19 червня 2012 pоку, що був укладений з ПАТ «Платинум банк», який є первинним кредитором.

За період з 08.08.2011 року до 27.06.2015 року відповідачем на користь ПАТ «Платинум банк» було сплачено 2210 грн. Крім того, останній платіж відповідачем здійснено 15.02.2013 року, а нарахування відсотків та/або інших платежів зупинено 18.06.2012 року під час відступлення права вимоги від ПАТ «Платинум банк».

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредекс фінанс» відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Кредекс фінанс», вважаючи, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства, просить його скасувати та ухвалити по справі нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредекс фінанс», суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів права вимоги позивача вказаної заборгованості, доказів повідомлення відповідача про перевід боргу та його наявність.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Встановлено, що 08 серпня 2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір 675/2621SFPR7 на суму 3499,07 грн. строком на 36 місяців зі сплатою комісійних: за надання кредиту 228 грн.; за обслуговування кредиту 105,00 грн. (а.с. 6).

19 червня 2012 року між ПАТ «Платинум банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінас» було укладено договір відступлення права вимоги № 20120619-Г, за яким право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Бізнесфінас» (а.с. 96).

08 жовтня 2012 року між ТОВ «ФК «Бізнесфінас» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2, за яким ТОВ «ФК «Бізнесфінас» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, в тому числі за кредитним договором 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року, укладеним із ОСОБА_6, що підтверджується самим договором та реєстром заборгованості (додаток №1), який є невідємною частиною договору (а.с.85-93).

Відповідно до п.5.4 договору факторингу № 2 від 08 жовтня 2012 року, з моменту переходу до фактора прав вимоги, відповідно до умов цього договору, фактор має право на наступне відступлення права грошової вимоги будь-якій третій особі.

08 травня 2015 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу № 1/15-ФКю, за яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги, в тому числі - за кредитним договором № 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року, укладеним із ОСОБА_6, що також підтверджується самим договором та витягом з реєстру заборгованості (додаток №1), який є невідємною частиною договору (а.с.3 на звороті, 8-9).

Відповідно до положень статтей 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Проте, в матеріалах справи відсутні дані про те, що боржник ОСОБА_6 після сплати останнього платежу 15.02.2013 року проводив ще будь-кому будь-які платежі.

Слід зауважити, що хоча останній платіж відповідачем здійснено 15.02.2013 року, але нарахування відсотків та/або інших платежів зупинено 18.06.2012 року під час відступлення права вимоги від ПАТ «Платинум банк».

Як вбачається з витягу з реєстру заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року становить 2876,10 грн., з яких: 2452,20 заборгованість за основною сумою боргу; 423,90 заборгованість за пенею (а.с.3 на звороті).

Зважаючи на те, що вищевказаним розрахунком, який є належним та допустимим доказом по справі відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України, підтверджено заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором № 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року саме у розмірі 2876,10 грн., колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача, стягнувши з відповідача на його користь вказану суму заборгованості.

Колегія суддів вважає, що відмова у задоволенні позову судом першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

Так, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 листопада 2015 року, суд зобовязав керівника ПАТ «Платинум банк» надати належним чином завірену копію договору факторингу № 20120619-Г від 19 червня 2012 року, укладеного між ПАТ «Платинум банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінас»(а.с.73).

Дійсно, вищевказаний договір не був наданий, а в листі ПАТ «Платинум банк» № 50-04/24534 від 09 грудня 2015 року зазначено, що виконати ухвалу суду є неможливим у звязку з тим, що у даній ухвалі невірно зазначено назву договору, копію якого необхідно надати, а саме договір факторингу № 20120619-Г від 19 червня 2012 року та просили виправити назву договору в ухвалі (а.с.107).

Проте суд постановив ще одну ухвалу від 28 грудня 2015 року, якою повторно зобовязав ПАТ «Платинум банк» надати належним чином завірену копію договору факторингу від 19.06.2012 року, тоді як договір від вказаної дати, укладений між ПАТ «Платинум банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінас» мав назву «Договір про відступлення права вимоги» №20120619-Г.

В звязку з цим ПАТ «Платинум банк» не міг направити копію договору.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що оскільки банк листом від 28 січня 2016 року №11001/1105 повідомив, що договору за таким номером від цієї дати не існує, тому з цих підстав у позові слід відмовити.

Проте така позиція суду є неправильною так як підтвердженням факту укладення вказаного договору є лист ПАТ «Платинум банк» № 50-04-03/13663 від 08 червня 2015 року, де зазначено, що банк, як первісний кредитор, відступив всі права вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема до ТОВ «ФК «Бізнесфінас» за договором про відступлення права вимоги № 20120619-Г від 19 червня 2012 року (а.с. 96).

В Додатку № 1 до листа № 50-04-03/13663 від 08 червня 2015 року міститься реєстр боржників, з якого також вбачається, що ПАТ «Платинум Банк» відступив право вимоги за кредитним договором № 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року, боржник ОСОБА_6 (а.с.97-98).

З викладеного вбачається, що між ПАТ «Платинум банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінас» було укладено саме договір відступлення права вимоги № 20120619-Г від 19 червня 2012 року.

Між тим, при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини та те, що ОСОБА_6 не сплачує заборгованість за кредитним договором ні первинному, ні новому кредитору ТОВ «Кредекс Фінанс», а зміна кредитора, яка відбулася відповідно до вимог законодавства, не звільняє його від обовязку погашення кредиту взагалі.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи та норми законодавства (в т.ч. ч.4 ст.10ЦПК), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не в повній мірі з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, не правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняв незаконне судове рішення.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2016 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» заборгованість за кредитним договором № 675/2621SFPR7 від 08 серпня 2011 року в сумі 2876,10 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» судовий збір в сумі 510,90 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :