Вирок № 58749250, 05.07.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4465/16-к

Провадження №1-кп/639/325/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Сагуна М.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12016220500001038 від 15.04.2016 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, засудженого: 27.05.2016 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2016 року приблизно о 01 годині ночі ОСОБА_1, перебуваючи в районі вул. Калініна м. Харкова, разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, зустрів ще одного свого знайомого, ОСОБА_3 В подальшому ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 запропонував останньому вчинити разом з ними крадіжку будь-якого майна, що належить ПАТ «Мостобуд», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 89. Після цього, ОСОБА_1, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прослідували за адресою ПАТ «Мостобуд», де приблизно о 01 годині 30 хвилин ночі, діючи за попередньою змовою в групі осіб, використовуючи фактор темного часу доби, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, проникли через ворота на огороджену парканом територію вказаного підприємства. Надалі, перебуваючи на території підприємства, ОСОБА_1 разом із подільниками, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прослідували до приміщення колишньої адміністративної будівлі підприємства, яка на той час не експлуатувалася, та, діючи узгоджено, разом, шляхом вільного доступу проникли до зазначеного приміщення, де піднялись на другий поверх, потім увійшли до кімнати, де раніше розташовувалась бухгалтерія підприємства і побачили металевий сейф. В подальшому ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, діючи із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконної наживи, а ОСОБА_3 також діючи повторно, вирішили заволодіти вказаним металевим сейфом, який перебував на балансі підприємства, а вартість його становить 889 грн. 20 коп., що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи №2613 від 29.04.2016 року.

Надалі, ОСОБА_1 прикотив з дому належну йому двоколісну тачку для перевезення малогабаритних вантажів, яку вони вирішили використати в якості засобу вчинення злочину. У свою чергу ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_1, спустили вказаний металевий сейф на перший поверх зазначеного приміщення. Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 погрузили металевий сейф на тачку, тобто заволоділи у зазначений спосіб чужим майном, та, діючи з метою доведення свого спільного злочинного умислу до кінця почали котити тачку з сейфом з території підприємства.

Однак, довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна з проникненням до приміщення, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як саме в той час їх було затримано співробітниками поліції біля вхідних воріт огородженої парканом території ПАТ «Мостобуд».

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України визнали у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюються, підтвердили суду, що злочин ними було вчинено при вищезазначених обставинах, надали пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання підсудний ОСОБА_2 пояснив, що 15.04.2016 року в нічний час він зустрівся із ОСОБА_1, ОСОБА_3, вони знаходились в районі буд.89 по вул. Калініна в м. Харкова. Далі вони зайшли через ворота на огороджену парканом територію підприємства, потім проникли до приміщення, де піднялись на другий поверх, увійшли до однієї із кімнат та побачили металевий сейф. В подальшому ОСОБА_1 прикотив з дому належну йому двоколісну тачку для перевезення малогабаритних вантажів, яку вони вирішили використати в якості засобу вчинення злочину. Після цього втрьох спустили вказаний металевий сейф на перший поверх зазначеного приміщення, потім погрузили металевий сейф на тачку, та почали котити тачку з сейфом з території підприємства, однак біля вхідних воріт території ПАТ «Мостобуд» їх затримали співробітники поліції.

Аналогічні показання під час судового розгляду надали підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_1, якими підтверджено факт вчинення крадіжки у змові з ОСОБА_2, що була поєднана із проникненням у приміщення.

Показання підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Представник ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.135 КПК України, на адресу суду надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності. На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із учасниками кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілої сторони.

Враховуючи повне визнання підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особи підсудних. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи обставини, що визнаються підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що їх вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст.337 КПК України), є доведеною.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення. Крім цього, своїми умисним діями ОСОБА_3 вчинив злочин за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, тяжких (хронічних) захворювань не має, неодружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, в силу ст.89 КК України раніше не судимий (к/п а.с.52-55).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, тяжких (хронічних) захворювань не має, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, в силу ст.89 КК України раніше не судимий (к/п а.с.41-51).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, тяжких (хронічних) захворювань не має, неодружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше судимий (к/п а.с.56-63).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, є щире каяття у скоєному злочині.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особи підсудних, їх відношення до скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити їм покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши їм іспитовий строк та поклавши на них обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудних можливо без ізоляції від суспільства.

Враховуючи той факт, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.05.2016 року ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а інкримінований злочин вчинив до винесення вказаного вироку, тому суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, зі звільненням підсудного від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, при цьому поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов по кримінальному провадженню ПАТ «Мостобуд» не заявлено.

На підставі ст.124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених (підсудих) по справі у дольовому порядку.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.05.2016 року, більш суворим покаранням призначеним за вказаним вироком суду, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: металевий сейф вважати повернутим потерпілій стороні ПАТ «Мостобуд» як законному володільцю (к/п а.с.24).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у дольовому порядку процесуальні витрати за проведену експертизу на загальну суму 263,88 грн. (твісті вісімдесят вісім гривні 88 коп.), з кожного з них по 87,96 гривень (вісімдесят сім гривень 96 коп.), шляхом перерахування їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова (к/п а.с.32).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило