Ухвала суду № 58748479, 29.06.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4493/16-к Номер провадження 11-сс/786/236/16Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Корсун О.М.

суддів Бурди К.І., Захожая О.І.

з участю секретаря Гнітько А.М.

прокурора Мандича С.М.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою клопотання слідчого в ОВС СВ Прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 задоволено. Накладено арешт на гроші в сумі 2450 доларів США, вилучених під час обшуку 20 червня 2016 року у ОСОБА_2 в приміщенні приймальні кабінету голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, на другому поверсі адміністративного приміщення по вул. Центральна, 281 м. Глобино Полтавської обл.. Місце зберігання вказаних грошових коштів визначено ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, К\Р 32009100400 в УНБУ Дніпропетровської області.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 368 КК України за якою передбачено покарання з конфіскацією майна.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на гроші та відмовити в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № 42015170000000314 про накладення арешту на вилучені у ОСОБА_2 20.05.2016 кошти в сумі 2450 доларів США.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що клопотання про арешт грошей слідчим суддею розглянуто без участі підозрюваного ОСОБА_2.Одночасно захисник зазначив, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано: пояснення дочки ОСОБА_2 ( ОСОБА_5В.), про те, що вказані 2450 доларів США належать їй, які вона надала батькові перед 20.05.2016 для вирішення питання про оплату оренди квартири для неї в м. Полтава з послідуючим придбанням її у власність; копію закордонного паспорта ОСОБА_5 з робочими візами про вїзд і виїзд останньої з Фінляндії, де вона влітку 2015 року заробила 2000 доларів США; договір оренди належної їй квартири, яку вона здає в оренду фізичним особам з квітня 2013 року за 1500 грн. на місяць, тобто має додатковий дохід; пояснення слідчого Горячун О.О. про те, що у вказаному кримінальному провадженні ним допитані як свідки працівники рієлторських підприємств м. Полтава, які підтвердили факт звернення до них ОСОБА_5 у квітні 2016 року за допомогою у придбанні квартири в м. Полтава, декілька варіантів квартир вона оглядала з батьками; письмову заяву ОСОБА_2 від 11.06.2016, в якій він підтверджує пояснення ОСОБА_6 про походження 2450 доларів США та причини їх наявності у нього станом на 20.05.2016.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2, посилаючись на доводи аналогічні доводам свого захисника, просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ Прокуратури Полтавської області у кримінальному провадженні № 42015170000000314 про накладення арешту на вилучені у нього 20.05.2016 гроші - 2450 доларів США.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги з підстав у ній наведених, просили їх задовольнити, думку прокурора, який, посилаючись на законність ухвали слідчого судді просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий дотрималися.

Так, Прокуратурою Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015170000000314, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.05.2016 приблизно 18 год., перебуваючи в приміщенні приймальні кабінету голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, на другому поверсі адміністративного приміщення по вул. Центральна, 281 м. Глобино Полтавської обл., голова Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду 23000 доларів США (у перерахунку на національну валюту відповідно до курсу НБУ станом на 20.05.2016 23000 доларів США становить 580 970,13) за сприяння в оформленні права користування на будівлю бувшої Федорівської ЗОШ, яка знаходить в с. Федорівка Глобинського р-ну.

21.05.2016 ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Звертаючись до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти в сумі 2450 доларів США, вилучених під час обшуку 20 червня 2016 року у ОСОБА_2 в приміщенні приймальні кабінету голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, на другому поверсі адміністративного приміщення по вул. Центральна, 281 м. Глобино Полтавської обл. слідчий зазначив, що ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 368 КК України за якою передбачено покарання з конфіскацією майна.

Дослідивши доводи клопотання слідчого та перевіривши надані матеріали, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно.

Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочинну, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача, відчуження.

Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт застосовується з метою забезпечення конфіскації майна.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Санкцією ч. 4 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна.

У суді апеляційної інстанції прокурор повідомив, що 22.06.2016 ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України за якою також передбачено покарання з конфіскацією майна.

Доводи апелянтів, що гроші, які були вилучені у ОСОБА_2 належать його дочці ОСОБА_5 спростовуються протоколом обшуку від 20.05.2016 відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_2, передаючи працівникам правоохоронних органів грошові кошти в сумі 2450 доларів США стверджував, що вони належать йому.

Надані дочкою підозрюваного копії закордонного паспорту з робочими візами про вїзд і виїзд останньої з Фінляндії, договір оренди нерухомого майна від 7.11.2013, відповідно до якого до 7.11.2014 ОСОБА_5 надала в оренду свою 1 кімнатну квартиру ТОВ «Глобинський переробний завод» за 1500 грн., самі по собі без документального підтвердження не підтверджують того, що 2450 доларів США, які були вилучені у ОСОБА_2 належать їй.

Посилання апелянтів на порушення прав підозрюваного з посиланням на те, що останній не приймав участі у суді першої інстанції під час розгляду клопотання слідчого про арешт грошових коштів, є обґрунтованими, але права ОСОБА_2 були поновлені у суді апеляційної інстанції, а саме надана можливість висловити свої міркування щодо клопотання слідчого про арешт грошових коштів.

Зважаючи на викладене вище, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на гроші, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, через це апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 червня 2016 року, якою накладено арешт на кошти, вилучені 20 червня 2016 року у ОСОБА_2 в приміщенні приймальні кабінету голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, на другому поверсі адміністративного приміщення по вул. Центральна,281 м. Гробине Полтавської обл. під час обшуку ОСОБА_2 в сумі 2450 доларів США - без зміни.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9