Рішення № 58748348, 30.06.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1405/15-ц

Провадження №2/541/371/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 червня 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого, судді Куцин В. М.

при секретарі Борисенко М. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.04.2015 року прийнято рішення № 87 про початок ліквідації ПАТ «Український бізнес банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк».

З 24.04.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1.

У відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством» заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, в звязку з чим в інтересах Публічного акціонерного товариства " Український бізнес банк " (далі ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК») Уповноважена особа звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про солідарне стягнення з останньої як поручителя заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимоги вказує, що 14 лютого 2014 року між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» (далі Позивач, Банк) та ОСОБА_3 (надалі Третя Особа, Позичальник) укладено кредитний договір № КИПНФ/1020526.1 (надалі за текстом - Кредитний договір).

За умовами зазначеного Кредитного договору, Банк надав, ОСОБА_3 у тимчасове користування довгостроковий кредит, сума якого визначена Сторонами в п. 1.2 Кредитного договору та складає 159 000,00 грн. строком з 14 лютого 2014 року до 13 лютого 2024 року, для придбання житлової нерухомості.

Пунктом 1.5. Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом становить 18,200% .

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісії Банку і проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором.

Пункт 4.1. Кредитного договору встановлює, що Позичальник в процесі користування кредитом зобов'язався дотримуватись принципів кредитування: строковості, платності, забезпеченості. При погашенні заборгованості за даним договором дотримуватись графіку погашення, наведеному у Додатку № 1, який є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, ОСОБА_3 зобовязана погашати заборгованість за договором (кредит, відсотки за користування кредитом, суми комісій) у строки, визначені Графіком і цим договором.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено обовязок Позичальника щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, сплатити Банку комісію за супровід Кредитного договору у розмірі 0,25 % від суми кредиту, вказаної у п. 1.2. Договору.

Згідно із п. 4.4. Кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості (відповідно до п. 5.3.) Позичальник сплачує Банку 36,40% відсотків річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості від дати виникнення такої заборгованості до дати її погашення.

Однією з умов надання кредиту, відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, є застава - нерухоме майно.

14 лютого 2014 року з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобовязань за Кредитним договором між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач, Поручитель) укладено договір поруки.

На підставі п.1.1 Договору поруки Відповідач зобовязалась солідарно нести відповідальність перед Позивачем за виконання зобовязань за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, укладеного між Банком та Позичальником на суму 159000,00 грн. зі сплатою 18,200% річних, та встановленим строком погашення до 13 лютого 2024 року.

Згідно п. 4.1 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 зобовязань за Кредитним договором. Позичальник та Поручитель відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до ч.І та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.І та ч.2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 2.1 договору поруки Відповідач зобовязався: в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань перед Позивачем за Кредитним договором, в триденний термін, з моменту отримання письмового повідомлення Позивача, зобовязаний погасити заборгованість Позичальника по сумі платежів і штрафним санкціям у разі їх застосування до Позичальника.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки Відповідач зобовязався відповідати усім своїм майном, при недостатності грошових коштів, в обсязі вимог Позивача.

Згідно п. 3.2. договору поруки, термін дії договору поруки встановлювався до повного виконання, Позичальником або Поручителем, боргових зобовязань перед Позивачем.

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового розірвання Кредитного договору та/або дострокового погашення та повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків у випадку: непогашення процентів та/або щомісячного внеску по кредиту згідно Графіка; недотримання умов цього договору; несплати комісій, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 8.1. Кредитного договору визначено, що сукупна вартість кредиту, яка включає вартість всіх супутніх послуг і інших фінансових зобовязань, вказана у Додатку № 2 до цього договору.

Згідно п. 8.2. Кредитного договору, сторони підтверджують, що Позичальнику надана повна інформація про всі умови кредитування Банком фізичних осіб, та з усіх запропонованих, Позичальник обрав саме дані умови кредитування, що містяться в цьому Договорі.

На сьогоднішній день зобовязання за Кредитним договором та договором поруки належним чином не виконані.

Позивач свої зобовязання за Кредитним договором виконав у повному обсязі належним чином, про що свідчить відсутність будь-яких претензій з боку Третьої особи та Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип строковості, платності, забезпеченості означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Оскільки позичальником порушені умови договору так як допущена прострочення чергової частини позики, позивач відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України та п.6.3 Кредитного договору звернувся з вимогою до суду про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Банк повідомив відповідача про наявність заборгованості по кредитному договору та висунув вимогу про дострокове виконання зобовязань, однак вимога Банку відповідачем та третьою особою не виконана, тому Банк звернувся до суду та просив стягнути борг з ОСОБА_2, як солідарного боржника станом на 15 травня 2015 року в сумі 165 170,20 грн. а сааме: заборгованість за кредитом - 154 060,98 грн., заборгованість за відсотками - 10 119,22 грн.; заборгованість по щомісячній комісії - 990,00 гривень 00 коп. та стягнути судові витрати за розгляд справи судом на користь держави, оскільки позивач відповідно до п. 22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду та здійснював виклик відповідача через засоби масової інформації.

В судове засідання представник ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» , не зявився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Банку та просив стягнути з відповідача(поручителя), як солідарного боржника на користь банку заборгованість,при цьому в направлені на адресу суду заяві суму боргу не зазначив (а.с.260,261).

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги Банком не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, оскільки на даний час відсутня заборгованість по кредитному договору і вимоги банку є безпідставними, так як вона та позичальник ОСОБА_3 відповідно до умов договору здійснювали погашення кредиту щомісячно на рахунок вказаний в договорі , що підтверджується відповідними банківськими квитанціями, однак вони не надійшли до Банку в звязку з ліквідацією. Про існування заборгованості їй стало відомо після звернення позивача до суду, так як вона не проживає за адресою вказаною в договорі і вимогу позивача про погашення заборгованості не отримувала. Заборгованість виникла з вини Банку, оскільки після прийняття рішення про початок ліквідації ПАТ «Український бізнес банк» останній не повідомив номер рахунка на який повинні були сплачуватися кошти на погашення кредиту, тому перераховані кошти банком вчасно не отримані. Однак, з часу коли стало відомі банківські реквізити, вони своєчасно проводять щомісячні оплати і станом на 29 червня 2016 року простроченої заборгованості перед Банком немає. Вона та позичальник не повинні одночасно повертати всю суму кредиту і не мають такої можливості, враховуючи, що повернення коштів передбачено кредитним договором в розмірі 3300 гривень щомісячно до 2024 року.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена (а.с.257).

Заслухавши відповідача, дослідивши письмові докази по справі суд встановив.

14 лютого 2014 року між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № КИПНФ/1020526.1 зі сплатою 18,2000% річних за користування Кредитними коштами в розмірі 159000 грн.(а.с.5-7).

14 лютого 2014 року між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір поруки без номера з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року (а.с.8).

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, поручитель зобовязується у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобовязань перед Банком за кредитним договором в триденний термін з моменту отримання письмового повідомлення Банку про це погасити заборгованість боржника

Пунктом 8.6 Кредитного договору № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року укладеного між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 передбачено, що Банк направляє повідомлення (рекомендований лист з повідомлення) Позичальнику про наміри внести зміни до договору.

В порушення вищевказаних умов договору Банк після початку ліквідації Банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів, незважаючи на зміну розрахункового рахунку на який підлягали перерахуванню кошти на погашення кредиту, не повідомив про це позичальника, і після виникнення заборгованості по кредиту не повідомив про це поручителя, відповідача ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виконання Банком вище вказаних умов кредитного договору та договору поруки.

Незважаючи на недотримання умов договору позичальник ОСОБА_3 продовжувала виконувати свої зобовязання по договору та перерахувала кошти на погашення кредиту на відомі їй рахунки, що підтверджується квитанціями про здійснення банківських операцій за 2014 рік (а.с.217,197-215) та за 2015 рік (а.с.190-195.)

І продовжує виконувати зобовязання за договором, що підтверджується копіями банківських квитанцій за 2016 рік (а.с.187-188, 216, 226, 263-266) та довідкою №2089 від 29.06.2016 року згідно якої станом на 29.06.2016 року за Кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року укладеним між ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_3 заборгованість за процентами та заборгованість за комісією за супровід кредиту відсутня, заборгованість за основним боргом становить 142290 грн.41 коп. Просрочена заборгованість не вказана. Заборгованість за судовими витратами 1218 гривень. (а. с. 262).

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Такі ж положення встановлені пунктом 6.3 Кредитного договору, де передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов договору Позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно п. 2.1 договору поруки Відповідач зобовязався: в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань перед Позивачем за Кредитним договором, в триденний термін, з моменту отримання письмового повідомлення Позивача, погасити заборгованість Позичальника по сумі платежів і штрафним санкціям у разі їх застосування до Позичальника.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №87 від 24.04.2015 року розпочата ліквідація Публічного акціонерного товариства «УКРБІЗНЕСБАНК» з 24.04.2015 року(а.с.21 ).

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в супереч вищезазначених вимог закону, позивачем не надано доказів про невиконання позичальником третьою особою ОСОБА_3 умов договору, так як судом встановлено, що виникнення заборгованості станом на 15.05.2015 року мало місце з вини позивача, а на день ухвалення рішення судом позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, як і не надано доказів виконання Банком положень п.2.1 договору поруки, оскільки приєднана до позову світлокопія вимоги від 18(20).05.2015 року(а.с.14) на думку суду не є беззаперечним доказом виконання зазначених умов договору позивачем, так як будь-які обєктиві дані про її отримання поручителем (відповідачем ОСОБА_2 А.) суду не надані, а з часу звернення позивача до суду 10.06.2015 року, погашення кредиту здійснюється відповідно до умов договору, тому в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2, як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. 10,11,208, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

Вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк» ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2, як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1020526.1 від 14 лютого 2014 року, третя особа ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з часу його проголошення до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_4