Ухвала суду № 58746946, 29.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4004/15-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О. М.Провадження № 22-ц/780/2140/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 29.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів Суханової Є.М., Данілова О.М.,

Секретар Бобко О.В.

Розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року у справ за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя

За зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності ( про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову )

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року позивач звернулася в суд із зазначеним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2015 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки, квартиру ,, житловий будинок , нежитлові приміщення, автомобілі . Ухвалою Апеляційного суду Київського області від 14 січня 2016 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

До суду першої інстанції , ОСОБА_2 03 лютого 2016 року подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на одинадцять земельних ділянок , 1\6 частину будівель першої черги « Риболовно-спортивної бази» ,що знаходиться в м. Українка , гаражний бокс № 368 в ГБК « Промінь» . Просила заяву задовольнити , враховуючи що позовні вимоги збільшені і уточнені .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову . Крім того цією ухвалою прийняті збільшені і уточнені позовні вимоги ОСОБА_2, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу ,в якій просить ухвалу змінити в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права ,, та постановити нову ухвалу в цій частині , якою задовольнити заяву про забезпечення позову. В іншій частині ухвалу не оскаржує.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково . Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року скасовано , питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Від ОСОБА_2 23 травня 2016 року до Апеляційного суду Київської області надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року , а саме викласти резолютивну частину ухвали так :

« Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову , питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції».

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» виправлення описок чи арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення чи роз'яснення рішення при заочному розгляді справи здійснюються за загальними правилами, передбаченими статтями 219 - 221 ЦПК. При цьому додаткове до заочного рішення не може бути оскаржене відповідачем до суду, що його ухвалив, у порядку статті 228 ЦПК

Відповідно до п.19. постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.

Відповідно до п. п.8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судове рішення у цивільній справі « № 14 від 18 грудня 2009 року ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

У вступній частині рішення зазначаються: час та місце його ухвалення; повне найменування суду, що його ухвалив; прізвище та ініціали судді (суддів - при колегіальному розгляді) і секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення( ухвали ) суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України .

Як зазначено в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року, що не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу ,в якій просить ухвалу змінити в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права ,, та постановити нову ухвалу в цій частині , якою задовольнити заяву про забезпечення позову. В іншій частині ухвалу не оскаржує.

В межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 , ухвала суду першої інстанції від 03 лютого 2016 року була переглянута і прийнято відповідне рішення, а тому підстави для виправлення описки відсутні.

Враховуючи ,що описки , які апелянт ОСОБА_2 просить виправити в ухвалі судді апеляційного суду Київської області, не є описками , на можливість реалізації ухвали не впливають , тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 219 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі апеляційного суду Київської області від 23 березня 2016 року .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді