Постанова № 58744233, 05.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/2068/16-п Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.

Категорія ст.130 ч.1, ст.124 КУпАП Доповідач Жизнєвський Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року. м.Житомир

Суддя Апеляційного суду Житомирської області Жизнєвський Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 275,60 грн.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 14.03.2016р. о 18:05 у м. Бердичеві Житомирської області по вул. Житомирській керував автомобілем Шкода Феліція д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, та допустив самовільне котіння автомобіля, не впоравшись з керуванням та не дотримуючись безпечної дистанції, скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який стояв позаду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив пп. "б" п. 2.3, пп. "а" п. 2.9., п. 10.1, п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.

На прийняте рішення до Апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вказану постанову, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Вважає, що суд не дослідив в повному обсязі справу, а також порушив процесуальні та матеріальні норми.

Зазначає, що судом не взято до уваги його пояснення та заперечення проти звинувачення в керуванні автомобілем в нетверезому стані, що привело до ДТП.

Він визнає лише той факт, що знаходився в автомобілі як пасажир і те, що фізично він не міг керувати автомобілем внаслідок стану алкогольного сп'яніння.

Вказує, що суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та особи на ім'я ОСОБА_6.

Суд не взяв до уваги те, що за кермом був ОСОБА_2, який їздив з ранку.

Вважає, що посилання суду на те, що свідок ОСОБА_2 не є свідком ДТП також є безпідставним, оскільки справа розглядалася саме щодо керування в стані сп'яніння, передбаченого ст.130 КУпАП.

Зазначає, що відстань між автомобілями була не великою і поки він переліз з пасажирського сидіння на місце для водія автомобіль несильно торкнувся заднього транспортного засобу. Фактично такого ДТП не було а просто випадок.

Також зазначає, що не має можливості сплатити штраф, оскільки не має доходів.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний не тільки з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а і те чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також відповідно до ст.33 ч.2 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

При розгляді адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам у справі, встановив обставини вчинення правопорушення та кваліфікував його дії за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції врахував дані, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення, схемі огляду місця ДТП від 14.03.2016р., у висновку Бердичівської ЦМЛ №90 від 14.03.2016р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння, враховано пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та самого ОСОБА_1

Накладаючи адміністративне стягнення за вчинені правопорушення, суд визначив його у мінімальних межах, встановлених КУпАП, при цьому належним чином врахував обставини справи та особу ОСОБА_1, який періодично заробляє гроші, займаючись певними перевезеннями на автомобілі, ступінь його вини, майновий стан та визначив його у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400,00грн., з чим погоджується і Апеляційний суд.

В ході апеляційного розгляду суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується фактичними даними, які містяться:

-в протоколах про адміністративні правопорушення серії АП1 № 251914 та АП1 № 251915 від 14.03.2016р. (а.с.з-4);

-в схемі огляду місця ДТП від 14.03.2016р. (а.с.5);

-у висновку Бердичівської ЦМЛ №90 від 14.03.2016р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.7);

-в поясненнях ОСОБА_3, згідно яких, у день ДТП він керував автомобілем ВАЗ, зупинився на залізничному переїзді. Попереду його автомобіля знаходився автомобіль Шкода Феліція. Після відкриття переїзду автомобілі почали рух вперед, однак автомобіль Шкода Феліція почав рух назад, на його автомобіль. Він почав сигналити, але реакції не було. Він здійснив рух заднім ходом, але зіткнення машин уникнути не вдалось. Після зіткнення він підійшов до автомобіля Шкода Феліція, за кермом був ОСОБА_5, який перебував у сатані алкогольного сп'яніння та почав його звинувачувати у тому, що саме він в нього в'їхав (а.с.8);

-в поясненнях ОСОБА_4, згідно яких, у день ДТП він керував автобусом "Рута". Коли він зупинився на залізничному переїзді, перед ним стояло дві машини. Ближче до його транспортного засобу стояв автомобіль ВАЗ перед яким стояв автомобіль Шкода Феліція. Коли переїзд відкрився, водій автомобіля ВАЗ почав сигналити, потім трохи від'їхав назад, оскільки на нього котився автомобіль Шкода Феліція. У подальшому сталось зіткнення цих автомобілів. Потім із-за керма автомобіля Шкода Феліція вийшов ОСОБА_1, який перебував у нетверезому стані (а.с.10).

Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у виклику свідків ОСОБА_2 та особи на ім'я ОСОБА_6 є необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи та пояснення свідків Апеляційний суд дійшов висновку, що свідок ОСОБА_2 не був очевидцем події та не міг бачити, що відбувається з автомобілем після того, як він його залишив, оскільки одразу, на іншому автомобілі, поїхав по своїм справам.

Що стосується відмови у допиті особи на ім'я ОСОБА_6, то суд вірно відмовив в його допиті, оскільки ОСОБА_1 так і не вказав, які саме обставини може підтвердити вказана особа, крім того останній не був присутнім у автомобілі, щоб спростувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

На підставі викладеного Апеляційний суд дійшов висновку, що 14.03.2016р. виконуючи певні дії в автомобілі Шкода Феліція д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок яких автомобіль почав рух та здійснив ДТП, керував вказаним транспортним засобом ОСОБА_1, оскільки інших осіб в салоні автомобіля не було.

Відповідно до положень підпункту "б" п.2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу , і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

П. 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

П. 12.1 ПДР встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив зазначені норми ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, про те, що 14.03.2016р. він не керував автомобілем Шкода Феліція д.н.з. НОМЕР_1, як намагання уникнути відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення.

Крім того, не можуть бути задоволені апеляційні вимоги ОСОБА_1 в частині направлення справи про адміністративні правопорушення на новий розгляд в суд першої інстанції, оскільки ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги Апеляційним судом такого не передбачає.

Враховуючи вищевикладене, вважаю постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2016 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294 КУпАП, Апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: