Рішення № 58744225, 16.06.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/15332/15-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 20 Доповідач Худяков А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Косигіної Л.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Гайдамащук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Агропостач" про застосування реституції та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Агропостач" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за неповернуте майно

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20.08.2014 року між ним та Приватним акціонерним товариством "Агропостач" (далі - ПрАТ «Агропостач») був укладений договір купівлі-продажу автомобіля OPEL COMBO, кузов №WOLOXCF0684313691 за ціною 20000 грн., який рішенням господарського суду Житомирської області від 18.09.2014 року визнано недійсним та вирішено витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб на користь ПрАТ «Агропостач».

Посилаючись на те, що вказаний автомобіль було витребувано і повернуто відповідачу, але судом не було застосовано реституцію та відповідач не повернув йому 20000 грн., сплачені за вказаний автомобіль, позивач просив стягнути з ПрАТ «Агропостач» на його користь 20000 грн. сплачені ним за автомобіль.

У березні 2016 року ПрАТ «Агропостач» звернулось до суду із зустрічним позовом, в якому зазначало, що оскільки відповідач добровільно не повертав товариству зазначений транспортний засіб, постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 26.01.2015 року легковий автомобіль марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_1, кузов №WOLOXCF0684313691 було оголошено в розшук.

20.03.2015 року при проведенні державним виконавцем виконавчих дій, направлених на виконання наказу господарського суду Житомирської області від 11.12.2014 року №906/1189/14 ОСОБА_2 зазначений автомобіль та лише один комплект ключів запалювання від даного автомобіля передав ПрАТ «Агропостач».

Посилаючись на те, що зазначений автомобіль ОСОБА_2 повернув підприємству не у повній комплектації а саме, не було повернуто один комплект ключів до замка запалювання та комплект зимових шин на стальних дисках, позивач за вказаних обставин просив стягнути з відповідача на підставі ст.ст.509,612,620,623,655,663 ЦК України збитки за неповернуте майно, а саме ключа у зборі до замка запалювання, чотири шини марки 185/60R15 88R Hakkapeliitta R XL NOKIAN та чотири сталевих дисків 6х15 4/100 ЕТ50 DIA60.1 (64A50C) ЕВРАЗІЯ до автомобіля в сумі 17746,40 грн.

Протокольною ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 04 береня 2016 року обидва позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 26 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПрАТ «Агропостач» про застосування реституції задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Агропостач» на користь ОСОБА_2 20000 грн. сплачених за придбання автомобіля.

Зустрічний позов ПрАТ «Агропостач» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за неповернуте майно задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Агропостач» 17746,40 грн. заборгованості за неповернуте майно.

Зараховано заборгованість ОСОБА_2 перед ПрАТ «Агропостач» в сумі 17746,40 грн.40 коп. в рахунок заборгованості ПрАТ «Агропостач» перед ОСОБА_2 та стягнуто з ПрАТ «Агропостач» 2254 грн. на користь ОСОБА_2 залишку боргу, сплачених ОСОБА_2 за придбання автомобіля марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_1, кузов №WOLOXCF0684313691.

Стягнуто з ПрАТ «Агропостач» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 983 грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить постановлене рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішення суду про задоволення первісного позову ОСОБА_2 сторонами не оскаржується, тому його законність й обґрунтованість в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Задовольняючи зустрічний позов ПрАТ «Агропостач», суд першої інстанції виходив переважно з показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та керувався принципами справедливості і обєктивності.

Проте, повністю погодитися з таким висновком не можна, враховуючи наступне.

Відповідно дост.213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зіст.214 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Агропостач» за №33 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля OPEL COMBO, кузов №WOLOXCF0684313691 за ціною 20000 грн., який рішенням господарського суду Житомирської області від 18.09.2014 року, що набрало законної сили, визнано недійсним та вирішено витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб на користь ПрАТ «Агропостач».

Вказаним рішенням господарського суду Житомирської області встановлено, що сторони оспорюваного правочину зобовязані повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як видно із змісту п.1.1 договору купівлі-продажу №33 від 20.08.2014 року предметом даного договору є вантажопасажирський автомобіль OPEL COMBO, кузов №WOLOXCF0684313691. Тобто, лише автомобіль, без додаткових шин та дисків до колес.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1).

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував зазначених положень закону та обставин справи, не звернувши уваги на те, що будь - які додаткові шини та диски до колес не входять у комплектацію спірного автомобіля OPEL COMBO, оскільки докази на підтвердження цього у справі відсутні.

В матеріалах даної цивільної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин передачі товариством саме ОСОБА_2 шин «зимових» або «літніх» та будь - яких дисків до колес. Колегія суддів вважає, що такими доказами не є покази свідків, враховуючи, що зберігання, облік, переміщення та реалізація матеріальних цінностей на підприємстві мають підтверджуватися відповідними документами згідно чинного законодавства.

Як вбачається з наявних у справі актів державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції від 20.03.2015 року автомобіль OPEL COMBO передавався стягувачу ОСОБА_7 (тобто представнику ПрАТ «Агропостач») в цілому з наявністю подряпин лакофарбового покриття (а.с.43-44). Тобто, застережень з якими конкретно дисками та шинами передавався товариству автомобіль вказані акти не містять.

Відповідно до частини 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, як зясувалось в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_2 не заперечує, що спірний автомобіль повинен комплектуватися двома ключами до замка запалювання, з яких лише один був переданий товариству.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ПрАТ «Агропостач» не подало належних та допустимих доказів на підтвердження вимог в частині стягнення збитків за неповернуті шини та сталеві диски, а, відтак підстави для задоволення зустрічного позову згідно, зокрема, ст.ст.612,623 ЦК України у вказаній частині відсутні.

На підставі вищевикладеного, постановлене судом рішення відповідно до ст.309 ЦПК України в частині задоволення зустрічного позову та взаємозаліку заборгованості сторін (абз.5 резолютивної частини) підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову товариства.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314-316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 квітня 2016 року в частині задоволення зустрічного позову та взаємозаліку заборгованості сторін (абз.5 резолютивної частини) скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Агропостач".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Агропостач" 3326 грн.40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агропостач" на користь ОСОБА_2 987 грн.20 коп. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Агропостач" 289 грн. понесених судових витрат.

Рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 та відшкодування витрат на правову допомогу залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді