Ухвала суду № 58743617, 29.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9599/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження 22ц/774/1100/К/16 суддя Зімін М.В.

Категорія - 54 (І) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

секретар - Маслова К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача - Коломоєць Ольги Георгіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_5 про визнання незаконним висновку щодо результатів медичного огляду, визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, який в подальшому уточнив.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 2011 року він працював монтером колії, а з 18 грудня 2014 року майстром шляховим залізничного цеху №1 станції «Рокувата-Промислова» УЖДТ ПАТ «Кривбасзалізрудком». Наказом від 19.10.2015 року позивача було звільнено з 19.10.2015 року за порушення п.п. 2.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ст. 139 КЗпП України, згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України, за появу на роботі у стані наркотичного сп'яніння.

Підставами для звільнення слугували акт від 08.10.2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від роботи та направлення його на обстеження до Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» (надалі - КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР»), за результатами якого було підтверджено факт наркотичного сп'яніння ОСОБА_4 і складено висновок №3006 від 12.10.2015 року щодо результатів медичного огляду.

Витягом з протоколу засідання цехової профспілкового комітету УЖДТ Первинної організації ПМГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» №14 від 16.10.2015 р. було надано згоду на звільнення ОСОБА_4 згідно п.7 ст.40 КЗпП України.

Позивач вважає, що його було звільнено незаконно, оскільки сам медичний огляд на стан сп'яніння і його звільнення проводилися з порушеннями чинного законодавства, що регулює вказані питання.

За таких обставин, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги в останній редакції від 11 лютого 2016 року та зазначивши в якості відповідачів ПАТ «Кривбасзалізрудком», КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» та ОСОБА_6, просив суд: визнати незаконним висновок від 12.10.2015 року КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4, складений лікарем-наркологом ОСОБА_6; визнати незаконним наказ ПАТ «Кривбасзалізрудком» №1154-к від 19.10.2015 року про звільнення ОСОБА_4 та поновити його на роботі на посаді майстра шляхового залізничного цеху № 1 станції «Рокувата-Промислова» УЖДТ ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд у рішенні послався на пояснення членів мобільної групи охорони, які не є доказами, оскільки дані особи не були допитані в судовому засіданні, не приведені до присяги та не попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази.

На думку представника позивача, акт №205 від 08.10.2015 року, складений мобільною групою та акт медичного огляду, складений медичною сестрою ОСОБА_7 є недопустимими доказами, так як вони не передбачені чинним законодавством, а викладені у них ознаки не відповідають вимогам Інструкції про виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Також апелянт вказує, що жоден з допитаних судом першої інстанції свідків не підтвердив факт перебування ОСОБА_4 на робочому місці у стані наркотичного сп'яніння.

Представник позивача посилається на те, що підпис у висновку щодо результатів медичного огляду від 12.10.2015 року, позивач ОСОБА_4 поставив 08.10.2015 року на пустому бланку, а 12.10.2015 року він у приміщенні КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» не перебував, оскільки знаходився на лікарняному, тобто позивач не був ознайомлений з результатами вказаного медичного огляду.

На думку апелянта, висновок щодо результатів медичного огляду від 12.10.2015 року є незаконним, оскільки відсутні документи на підтвердження проходження лікарем ОСОБА_5 тематичного удосконалення за відповідною програмою; відповідачем КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» не надано підтвердження використання при проведенні лабораторних досліджень та огляді техніки дозволеної МОЗ; висновок був складений не в день проходження огляду ОСОБА_4

Крім того, представник позивача зазначає, що ніякого письмового пояснення з приводу фактів, що мали місце 08.10.2015 року, ОСОБА_4 надати не запропонували і такого письмового пояснення своєму безпосередньому керівництву він не надавав.

Також, на думку апелянта, висновок профспілкового комітету про згоду на звільнення ОСОБА_4 є необґрунтованим, а тому не може бути підставою для звільнення позивача з ініціативи власника, а висновки суду в цій частині не відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній в Постанові від 01.07.2015 року справа №6-703цс15.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» зазначає, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 червня 2011 року позивач ОСОБА_4 прийнятий на роботу майстром колії 3 розряду залізничного цеху №1 ПАТ «Кривбасзалізрудком», а з 12 грудня 2014 року позивача було переведено на посаду майстра шляхового залізничного цеху №1 УЗТ ПАТ «Кривбасзалізрудком». (а.с.61-62)

08 жовтня 2015 року мобільною групою охорони ПАТ «Кривбасзалізрудком» було складено акт № 205 про те, що 08.10.2015 о 16.40 год. на території посту № 4 «БАМ-склад № 41» БМТС був зупинений дорожній майстер ОСОБА_4 з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, бігаючи очі, порушена координація рухів, невелика роздратованість, опухлі долоні і пальці рук, у зв'язку з чим ОСОБА_4 був доставлений в медпункт підприємства (а.с.34,126-130).

08 жовтня 2015 року о 17.40 год. ОСОБА_4 був оглянутий у медпункті підприємства медичною сестрою ОСОБА_7, та за наслідками огляду було зафіксовано у випробуваного: сповільненість у висловлюванні думок, мова не чітка, рухи погано координовані, хода хитка, факту вживання наркотичних речовин не спростовує. Медичною сестрою було зроблено висновок про знаходження ОСОБА_4 у стані наркотичного сп'яніння, про що було складено нею акт медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння. (а.с.125).

Відповідно до наказу № 184 ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 08 жовтня 2015 року позивача було відсторонено від роботи та направлено для проходження відповідного медогляду до КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР». (а.с.35). З вказаним наказом ОСОБА_4 було ознайомлено під особистий підпис 08.10.2015 року (а.с.75).

Згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР № 3006 від 08.10.2015 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, пройшов 08.10.2015 року о 18 год. 30 хв. медичний огляд, за наслідками якого лікарем ОСОБА_6 було встановлено позивачу заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): алкіламіни, гостра інтоксикація амфетаміном, метамфетаміном. (а.с.69-70).

З витягу із Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпочатого 18.09.2015 року та закінченого 13.03.2016 року, вбачається, що у вказаному Журналі наявний запис за № 3006 про проведення 08.10.2015 року о 18.30 год. огляду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому лікарем ОСОБА_6 встановлено діагноз: гостра інтоксикація амфетаміном та метаманфіном. (а.с.137-139)

Згідно витягу із Журналу реєстрації хіміко-токсикологічних досліджень, розпочатого 16.02.2012 року та закінченого 27.11.2015 року, вбачається, що у даному Журналі наявний запис за № 250 про забір матеріалу у позивача 08.10.2015 року та про отримання лікарем ОСОБА_6 12.10.2015 року результатів. (а.с.140-141)

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» ОСОБА_6 за № 3006 від 12.10.2015 року, встановлено стан гострої інтоксикації амфетаміном, метамфетаміном у позивача ОСОБА_4 (а.с.36)

16 жовтня 2015 року ОСОБА_4 подав до профспілки підприємства письмову заяву про розгляд справи про його звільнення без його участі та присутності. (а.с.79)

Рішенням зборів профспілкового комітету УЗТ Первинної організації працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ПМГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 16.10.2015 року надано згоду на звільнення позивача з підприємства відповідача, згідно з п.7 ст. 40 КЗпП України, за появу на роботі в стані наркотичного сп'яніння. (а.с.50)

Відповідно до Наказу від 19.10.2015 року №1154-к (а.с.4) позивача ОСОБА_4 звільнено з 19.10.2015 року з посади майстра шляхового залізничного цеху №1 Управління залізничного транспорту ПАТ «Кривбасзалізрудком», за порушення п.п. 2.1.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку та ст. 139 КЗпП України, згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України, за появу на роботі у стані наркотичного сп'яніння.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилався на те, що наказ про звільнення є незаконним, так як наркотичні засоби позивач не вживає, а медичний огляд і його звільнення проводилися з порушеннями чинного законодавства, у зв'язку з чим, підлягають визнанню недійсними: висновок від 12.10.2015 року щодо результатів медичного огляду та наказ від 19.10.2015 року, а позивач підлягає поновленню на посаді майстра шляхового залізничного цеху №1 Управління залізничного транспорту ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що огляд позивача для встановлення ознак наркотичного сп'яніння проводився лікарем КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» ОСОБА_6 у відповідності до вимог Інструкції, а перебування позивача на робочому місці 08.10.2015 року у стані наркотичного сп'яніння підтверджується належними доказами, та відповідачем дотримано порядку звільнення ОСОБА_4, передбаченого п.7 ст.40 КЗпП, ст.ст. 147, 149 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно до п.7 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Відповідно до роз'яснень наданих у п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» , стан наркотичного сп'яніння працівника можуть бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст.27 ЦПК України), яким суд має дати відповідну оцінку.

Положеннями ст.147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2015 о 16.40 год. на території посту № 4 «БАМ-склад № 41» БМТС був зупинений дорожній майстер ОСОБА_4 з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, бігаючи очі, порушена координація рухів, невелика роздратованість, опухлі долоні і пальці рук, у зв'язку з чим ОСОБА_4 був доставлений в медпункт підприємства (а.с.34,126-130).

08 жовтня 2015 року о 17.40 год. позивач був оглянутий у медпункті підприємства медичною сестрою ОСОБА_7, та за наслідками огляду було зафіксовано у випробуваного: сповільненість у висловлюванні думок, мова не чітка, рухи погано координовані, хода хитка, факту вживання наркотичних речовин не спростовує. Медичною сестрою було зроблено висновок про знаходження ОСОБА_4 у стані наркотичного сп'яніння, про що було складено нею акт медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння. (а.с.125).

Відповідно до наказу № 184 ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 08 жовтня 2015 року ОСОБА_4 було відсторонено від роботи та направлено для проходження відповідного медогляду до КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР». (а.с.35). З вказаним наказом ОСОБА_4 було ознайомлено під особистий підпис 08.10.2015 року (а.с.75).

Згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР № 3006 від 08.10.2015 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, пройшов 08.10.2015 року о 18 год. 30 хв. медичний огляд, за наслідками якого лікарем ОСОБА_6 було встановлено позивачу заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): алкіламіни, гостра інтоксикація амфетаміном, метамфетаміном. (а.с.69-70).

Медичним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» ОСОБА_6 за № 3006 від 12.10.2015 року, під час огляду, який відбувся 08.10.2015 року о 18 год. 30 хв., встановлено стан гострої інтоксикації амфетаміном, метамфетаміном у позивача ОСОБА_4 (а.с.36)

В порядку, передбаченому ст.149 КЗпП України, позивачем ОСОБА_4 були надані письмові пояснення від 08.10.2015 року щодо вказаного проступку, в який позивач зазначив, що червоні очі у нього, у зв'язку з тим, що він усю ніч не спав, так як спілкувався з дружиною, а роздратованість, внаслідок суперечки з дружиною. Також ОСОБА_4 вказував, що 08.10.2015 року він спиртні напої та наркотичні засоби не вживав. (а.с.202)

У зв'язку з цим, колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що ніякого письмового пояснення з приводу фактів, що мали місце 08.10.2015 року, ОСОБА_4 надати не запропонували і такого письмового пояснення своєму безпосередньому керівництву він не надавав, оскільки вони спростовуються власноручно написаними поясненнями позивача від 08.10.2015 року, копії яких, завірені підприємством, містяться в матеріалах справи. Відповідно до пояснень наданих в судовому засіданні представником відповідача, надання оригіналу вказаних пояснень є неможливим, у зв'язку з тим, що він не зберігся на даний час, однак на думку колегії суддів, даний факт сам по собі не може бути підставою для висновку про порушення відповідачем порядку звільнення працівника передбаченого п.7 ст.40 КЗпП, ст.ст. 147, 149 КЗпП України..

Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник позивача ОСОБА_2 вказував, що позивач у письмових поясненнях також зазначив би про направлення до ПАТ «Кривбасзалізрудком» заяви про звільнення за власним бажанням за згодою сторін та відмову у розгляді даної заяви відповідачем. Однак вказані посилання представника позивача не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, так як на підтвердження подання відповідачу заяви про звільнення за власним бажанням, ні ОСОБА_4, ні його представником ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів.

16 жовтня 2015 року ОСОБА_4 подав до профспілки підприємства письмову заяву про розгляд справи про його звільнення без його участі та присутності. (а.с.79)

Рішенням зборів профспілкового комітету УЗТ Первинної організації працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ПМГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 16.10.2015 року надано згоду на звільнення позивача з підприємства відповідача, згідно з п.7 ст. 40 КЗпП України, за появу на роботі в стані наркотичного сп'яніння. (а.с.50)

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що знаходження на роботі в стані наркотичного сп'яніння є недопустимим для працівника та несе загрозу життю і здоров'ю інших працівників підприємства, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про законність дій ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо винесення Наказу від 19.10.2015 року №1154-к про звільнення позивача ОСОБА_4 з посади майстра шляхового залізничного цеху №1 Управління залізничного транспорту ПАТ «Кривбасзалізрудком», за порушення п.п. 2.1.1. Правил внутрішнього трудового розпорядкута відсутність правових підстав для поновлення позивача на вказаній посаді.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вказаний медичний висновок №3006 від 12.10.2015 року КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР».

Натомість, згідно з п. 3.16 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009 року за N 400/666, що була чинною на 08.10.2015 року (надалі - Інструкція) висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

При цьому, відповідно до п.3.10 вищевказаної Інструкції, що була чинною на 28.09.2015 року, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується, для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Однак, позивач ОСОБА_4 не погоджуючись з медичним висновком №3006 від 12.10.2015 року КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР», не надав до суду належних та допустимих доказів для спростування зазначеного медичного висновку.

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що висновок щодо результатів медичного огляду від 12.10.2015 року є незаконним, оскільки відсутні документи на підтвердження проходження лікарем ОСОБА_5 тематичного удосконалення за відповідною програмою; відповідачем не надано підтвердження використання при проведенні лабораторних досліджень та огляді техніки дозволеної МОЗ; висновок був складений не в день проходження огляду ОСОБА_4, колегія суддів не може взяти з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.8 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009 року за N 400/666, що була чинною на 08.10.2015 року (надалі - Інструкція) метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.

Згідно з п.3.7 вказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.

Положеннями п.3.16 зазначеної Інструкції передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 3), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС, яка її доставила, про що робиться запис у згаданому вище висновку. (п.3.17 Інструкції)

З матеріалів справи вбачається, що згідно диплому серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 у 1982 році закінчила Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора медичний інститут за спеціальністю лікувальна справа. (а.с.71)

Відповідно до посвідчення № 15/192-0/14, яке дійсне до 14.03.2019 року, ОСОБА_6 04.03.2014 року проходила атестацію та у неї підтверджена кваліфікаційна категорія «вища» за спеціальністю наркологія. (а.с.72)

Згідно посвідчення № 285 про проходження підвищення кваліфікації, ОСОБА_6 проходила у період з 02.12.2013 року по 28.12.2013 року післядипломне навчання у Запорізькому державному медичному університеті. (а.с.73)

З акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР № 3006 від 08.10.2015 року вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, пройшов 08.10.2015 року о 18 год. 30 хв. медичний огляд, за наслідками якого лікарем ОСОБА_6 було встановлено позивачу заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): алкіламіни, гостра інтоксикація амфетаміном, метамфетаміном. (а.с.69-70).

Відповідно до витягу із Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпочатого 18.09.2015 року та закінченого 13.03.2016 року, у вказаному Журналі наявний запис за № 3006 про проведення 08.10.2015 року о 18.30 год. огляду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому лікарем ОСОБА_6 встановлено діагноз: гостра інтоксикація амфетаміном та метаманфіном. (а.с.137-139)

Згідно витягу із Журналу реєстрації хіміко-токсикологічних досліджень, розпочатого 16.02.2012 року та закінченого 27.11.2015 року, вбачається, що у даному Журналі наявний запис за № 250 про забір матеріалу у позивача 08.10.2015 року та про отримання лікарем ОСОБА_6 12.10.2015 року результатів. (а.с.140-141)

У медичному висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» ОСОБА_6 за № 3006 від 12.10.2015 року, зазначено, що під час огляду, який відбувся 08.10.2015 року о 18 год. 30 хв., встановлено стан гострої інтоксикації амфетаміном, метамфетаміном у позивача ОСОБА_4 (а.с.36)

Також колегією суддів враховується, що відповідно до п.4.1.8 Наказу Головного управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації №198 від 13.02.2012 року «Про вдосконалення проведення медичних оглядів для встановлення факту вживання психоактивних речових та стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції» у випадках незгоди з результатами медичного огляду особи, що оглядалася, зразки біологічних рідин направляються на контрольне дослідження на наявність алкоголю та інших психоактивних речовин в ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» за рішенням контрольної комісії з якості медичних оглядів на встановлення стану сп'яніння.

Разом з тим, доказів того, що позивач звертався до контрольної комісії та наявне рішення контрольної комісії про направлення зразків біологічних рідин на контрольне дослідження на наявність алкоголю та інших психоактивних речовин, матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що огляд позивача для встановлення ознак наркотичного сп'яніння проводився лікарем КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» ОСОБА_6 проводився у відповідності до вимог Інструкції, а доводи апеляційної скарги представника позивача в цій частині є безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що підпис у висновку щодо результатів медичного огляду від 12.10.2015 року, позивач ОСОБА_4 поставив 08.10.2015 року на пустому бланку, а 12.10.2015 року він у приміщенні КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» не перебував, оскільки знаходився на лікарняному, тобто позивач не був ознайомлений з результатами вказаного медичного огляду, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки під час судового розгляду позивачем підтверджувався факт проходження ним медичного обстеження у КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» 08.10.2016 року та надання біологічних зразків для дослідження. Крім того, сам по собі факт не ознайомлення позивача з медичним висновком №3006 від 12.10.2015 року не спростовує його дійсність, за умови проходження позивачем вказаного обстеження.

Крім того, факт перебування позивача на роботі у стані наркотичного сп'яніння підтверджується іншими письмовими матеріалами справи, а саме: актом №205 від 08.10.2015 року, складеним мобільною групою охорони (а.с.34), актом медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, складеним медичною сестрою ОСОБА_7 (а.с.125), письмовими поясненнями старшого зміни охорони ОСОБА_8 (а.с.126-127), охоронця мобільної групи ОСОБА_9 (а.с.128), охоронця мобільної групи ОСОБА_10 (а.с.129), охоронця мобільної групи ОСОБА_11 (а.с.130).

Доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про те, що акт №205 від 08.10.2015 року, складений мобільною групою та акт медичного огляду, складений медичною сестрою ОСОБА_7 є недопустимими доказами, так як вони не передбачені чинним законодавством, а викладені у них ознаки не відповідають вимогам Інструкції про виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки викладені у вищевказаних письмових документах обставини щодо перебування позивача ОСОБА_4 у стані наркотичного сп'яніння знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, зокрема у медичному висновку КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» №3006 від 12.10.2015 року.

З цих же підстав колегією суддів відхиляються посилання представника позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що суд у рішенні послався на пояснення членів мобільної групи охорони, які не є доказами, оскільки дані особи не були допитані в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції того факту, що жоден з допитаних судом першої інстанції свідків не підтвердив факт перебування ОСОБА_4 на робочому місці у стані наркотичного сп'яніння, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки факт перебування знаходження позивача у стані наркотичного сп'яніння встановлений медичним висновком КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» №3006 від 12.10.2015 року, який не спростовано позивачем належними та допустимими доказами та зазначений у ньому висновок узгоджується з вищезазначеними доказами.

Посилання представника позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що висновок профспілкового комітету про згоду на звільнення ОСОБА_4 є необґрунтованим, а тому не може бути підставою для звільнення позивача з ініціативи власника, а висновку суду в цій частині не відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній в Постанові від 01.07.2015 року справа №6-703цс15, колегія суддів не може взяти до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Відповідно до цього висновку за змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з'ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та з урахуванням вище зазначеного висновку слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов'язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

З огляду на те, що висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, то посилання на відсутність у суду повноважень здійснювати перевірку та давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету (яке відповідно до вимог статей 57, 212 ЦПК є одним із доказів у справі і не має для суду наперед встановленого значення), не можна визнати правильним.

Однак, зважаючи на те, що положеннями ч.7 ст.43 КЗпП України та ч.6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не передбачено вимог щодо обґрунтованості рішення профспілки про надання згоди на розірвання договору з ініціативи власника, то доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормах закону.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст.308 ЦПК України має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є.Ляховська

Л.В. Михайлів