Рішення № 58742786, 31.05.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4555/14-ц

Провадження № 2/209/829/16

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.

при секретарі Мельник А.С.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, треті особи: Дніпровський районний відділ у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконкому Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1; зобовязати Дніпровський районний відділ у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстраційного обліку по вказаній квартирі.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є квартиронаймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Згідно довідки ТОВ "Абонент ХХІ" про склад сім'ї від 05 серпня 2014 року, у спірній квартирі зареєстровані: вона, позивачка, та неповнолітня ОСОБА_4, яка є дочкою відповідачки та її, позивачки, брата ОСОБА_5. Дитина була зареєстрована у квартирі за заявою свого батька ОСОБА_5 Відповідачка, ОСОБА_5 та їх неповнолітня дитина проживали у вказаній квартирі. 03 листопада 2012 року ОСОБА_5 помер і був знятий з реєстраційного обліку по квартирі. Після смерті брата відповідачка разом із неповнолітньою ОСОБА_4 переїхали проживати за місцем реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, де вони проживають до теперішнього часу. Враховуючи, що неповнолітня ОСОБА_4 не проживає у спірній квартирі з 2012 року, вона має бути визнана такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект перемогиАДРЕСА_4.

Представник позивача - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримував заявлений ОСОБА_3 позов, просив його задовольнити. Пояснив суду, що факт непроживання малолітньої ОСОБА_4 у спірній квартирі підтверджується актом про непроживання. Йому невідомо, по якій причині відповідачка разом із дитиною залишили спірне житлове приміщення, і чи здавалася спірна квартира в оренду після смерті ОСОБА_5 На підставі заочного рішення суду від 18 листопада 2014 року неповнолітня ОСОБА_4 була виписана із спірної квартири.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Допитана в судовому засіданні, відповідно ст. 184 ЦПК України, як свідок, пояснила суду, що в 2010 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, який після реєстрації шлюбу змінив прізвище на ОСОБА_4. На момент реєстрації шлюбу чоловік проживав та був зареєстрований у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. Ордер на цю квартиру видавався йому та його сестрі ОСОБА_3. Після реєстрації шлюбу вони з чоловіком стали проживати у вказаній квартирі. 04 серпня 2010 року в них народилася дочка ОСОБА_4, яку чоловік зареєстрував у квартирі АДРЕСА_5. Вони із ОСОБА_5 зробили ремонт спірної квартири, замінили сантехніку, купили та встановили у квартирі кухонний гарнітур. Ця квартира була постійним проживанням їх сімї, в ній знаходилися їх особисті речі та спільне майно. Позивачка у спірній квартири разом з ними не проживала. Останнім часом їх спільного життя чоловік дуже зловживав спиртними напоями, не контролював свою поведінку, тому вона приблизно за тиждень до його смерті тимчасово пішла з дитиною проживати до своєї бабусі за адресою: АДРЕСА_3 в м. Дніпродзержинську. 03 листопада 2012 року її чоловік ОСОБА_8 помер, позбавивши себе життя. В звязку з тим, що чоловік позбавив себе життя саме у спірній квартирі, вона певний час не могла знаходитися у цій квартирі і продовжувала тимчасово з дитиною проживати у своєї бабусі. Все їх з чоловіком спільне майно та меблі залишилися у спірній квартирі. Через місяць після смерті чоловіка, вона вирішила разом із дочкою повернутися жити до квартири АДРЕСА_6, але не змогла відкрити вхідні двері, оскільки в них були замінені замки. Вона одразу пішла до позивачки, яка проживала в цьому ж будинку в квартирі № 4, але двері квартири ніхто не відчинив, і позивачка взагалі перестала з нею спілкуватися. Через 2 місяці їй стало відомо, що позивачка надала спірну квартиру в оренду стороннім особам, які поживали в ній до вересня 2015 року, а потім у квартирі заселилися позивачка. Всі документи на квартиру залишилися у ОСОБА_3 Вона не зверталася до правоохоронних органів або до інших установ з приводу перешкод у користуванні спірною квартирою, бо не знала, що потрібно робити. Після ухвалення заочного рішення у справі, її дитину зняли з реєстрації у квартирі. Вона бажає повернути реєстрацію дитини у спірній квартирі й проживати разом з дочкою в цій квартирі.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Начальник Дніпровського РВ у м. Дніпродзержинську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 письмово просила провести розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 158, ч.1 ст. 169 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.

Вислухавши представника позивача, відповідачку, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що з 09 січня 2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_13 перебували у зареєстрованому шлюбі, а при реєстрації шлюбу прізвище чоловіка було змінено на ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 60).

04 серпня 2010 року в них народилася дочка ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.9), яка була зареєстрована у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, тобто за місцем реєстрації свого батька ОСОБА_5, що підтверджується копією особового рахунку на квартиру № 198457, виданою ТОВ "Абонент ХХІ" 05 серпня 2014 року (а.с. 6).

Відповідно ч.1 ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сімї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Малолітня дочка відповідачки - ОСОБА_4 в установленому законом порядку була вселена до спірної квартири і набула всі права передбачені ст. 64 ЖК України.

Згідно особового рахунку, у вказаному житловому приміщенні, крім ОСОБА_5 та його малолітньої дочки ОСОБА_4, також була зареєстрована сестра ОСОБА_5 - позивачка ОСОБА_3.

Фактично у квартирі до листопада 2012 року проживали ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_13 та їх малолітня дочка ОСОБА_4, що підтвердили в судовому засіданні допитана як свідок - відповідачка ОСОБА_2, свідок ОСОБА_12 та свідок ОСОБА_14 Вони ж підтвердили, що в той період часу позивачка ОСОБА_3 проживала у ІНФОРМАЦІЯ_2, належній брату позивачки.

Проживання ОСОБА_5 разом із відповідачкою та малолітньою ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_5 також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка проживала у ІНФОРМАЦІЯ_3 до 2013 року.

03 листопада 2012 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 10). Обставини смерті ОСОБА_5 підтверджуються постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 12 листопада 2012 року за фактом його смерті ( а.с. 125).

В звязку із смертю ОСОБА_5 був знятий з реєстраційного обліку по спірній квартирі, в якій залишилися зареєстрованими позивачка та малолітня ОСОБА_15.

Суд вважає доведеним, що приблизно за тиждень до смерті свого чоловіка, через зловживання ним спиртними напоями та його неконтрольовану поведінку, відповідачка разом із малолітньою дочкою ОСОБА_4 тимчасово залишила спірну квартиру та переселилася до своєї бабусі. Приблизно протягом місяця після смерті чоловіка відповідачка також не проживала в спірній квартирі, бо, як вона стверджувала в суді, не могла там перебувати, оскільки в цьому житловому приміщенні її чоловік ОСОБА_5 позбавив себе життя. Через місяць після смерті чоловіка, відповідачка з дитиною не змогла повернутися проживати до спірної квартири, бо позивачкою ОСОБА_3 були змінені замки на вхідних дверях, а потім квартира була здана в оренду стороннім особам.

Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, який також пояснив, що в той період часу, коли відповідачка разом із дитиною тимчасово проживала у своєї бабусі, позивачка ОСОБА_3 поміняла замки на вхідних дверях квартири АДРЕСА_7. Після цього відповідачка більше не змогла потрапити до цієї квартири, в якій залишилися її речі, і в яку позивачка згодом вселила квартирантів. Пізніше ОСОБА_3 розпорядилася спільним майном ОСОБА_5 та ОСОБА_13, продавши належний їм кухонний гарнітур.

Враховуючи зазначене вище, суд прийшов до висновку, що відповідачка разом із малолітньою ОСОБА_4 залишила спірне житлове приміщення тимчасово, з поважних причин, а потім, після смерті її чоловіка була позбавлена можливості повернутися проживати до квартири, в якій була зареєстрована її малолітня дочка ОСОБА_16 і де перебувало її спільне із ОСОБА_5 майно подружжя, оскільки позивачка ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях квартири, і передала житло у оренду стороннім особам.

12 січня 2015 року ОСОБА_17 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 Амманом, та змінила прізвище на ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло, і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутньої особи може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору судом.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Оскільки позивачка ОСОБА_3 чинила відповідачці та її малолітній дочці ОСОБА_4 перешкоди у проживанні в спірній квартирі, змінивши замки на вхідних дверях та передавши квартири в оренду стороннім особам, суд вважає, що відповідачка та її малолітня дочка були відсутні у житловому приміщенні більше шести місяців з поважних причин.

Крім того, сама відповідачка, проживаючи разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_8, не набула у встановленому законом порядку права проживання в цій квартирі, бо на це не було згоди позивачки. З урахуванням цього, відповідачка не могла звернутися до суду з відповідним позовом про захист своїх житлових прав (вселення).

Відповідачка також не могла ставити питання про вселення до спірної квартири її дочки ОСОБА_18, яка набула право проживання у цій квартирі, оскільки малолітня дитина не могла там проживати без своєї матері.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що малолітня дочка відповідачки ОСОБА_4 не проживала у спірній квартирі більше шести місяців з поважних причин, а тому в задоволенні позову про визнання її такою, що втратила право користування квартирою, необхідно відмовити.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання малолітньої дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у суду не має підстав для вирішення питання відносно зняття її з реєстраційного обліку у спірній квартирі.

Оскільки ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог, то понесені нею судові витрати у справі з відповідачки не присуджуються, а згідно ст. 88 ЦПК України з позивачки на користь ОСОБА_2 належить стягнути 121,80 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, треті особи: Дніпровський районний відділ у м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконкому Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 121,80 грн. сплаченого судового збору у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.