Ухвала суду № 58742631, 04.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15389/15-к Провадження № 11-кп/773/365/16 Головуючий у 1 інстанції: Сівчук А. Є. Категорія: ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Борсука П.П.,

суддів - Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора - Сіжука В.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України, із середньою освітою, одружений, не працює, раніше судимий:

- 07 грудня 2006 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 800 гривень;

- 24 вересня 2007 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі та штрафу у розмірі 800 гривень, 21 жовтня 2008 року звільнений за відбуттям покарання;

- 28 вересня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, 26 травня 2014 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області звільнений на підставі п. «Б» ст. 4 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

засуджений за:

ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить на праві приватної власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено обвинуваченому до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією усього майна, що належить на праві приватної власності.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з моменту затримання, тобто з 31 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому зараховано у строк покарання строк перебування під вартою з 31 грудня 2015 року до вступу даного вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов КП «Ласка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково, стягнуто з обвинуваченого на користь КП «Ласка» матеріальну шкоду у розмірі 6005 (шість тисяч п'ять) гривень.

Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 204 (двісті чотири) гривні 60 копійок витрат за проведення товарознавчої експертизи.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 18 листопада 2014 року близько 17 год. 00 хв. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в кухні будинку АДРЕСА_3 діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав гаманець із сумки ОСОБА_3, який для останньої матеріальної цінності не становить, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 580 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Він же 14 березня 2015 року близько 02 год. 30 хв., за попередньою змовою із особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділено в окреме провадження, та невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, проникли через паркан на територію АДРЕСА_4, застосували до потерпілого - охоронця ОСОБА_4 насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, що виразилося у нанесенні особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділено в окреме провадження, одного удару палицею в руку потерпілого, від чого останній відчув фізичний біль, насильницькому утриманні потерпілого руками, штовханні його, а також у зв'язуванні особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділено в окреме провадження, рук ОСОБА_4, після чого вони з операційної кімнати даного підприємства відкрито заволоділи пневматичною рушницею марки «Шприцемет JM Standart», вартістю 16875 гривень, та сіткометом марки «Спрут», вартістю 1481 гривень 40 копійок, чим спричинили КП «Ласка» матеріальну шкоду на загальну суму 18356 гривень 40 копійок.

14 березня 2015 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділено в окреме провадження, та невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи з корисливих мотивів, проникли у гараж, який знаходиться на території АДРЕСА_4, де в присутності потерпілого ОСОБА_4, повторно, відкрито, незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 64 становить 97710 гривень, чим спричинили КП «Ласка» матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Не погоджуючись із рішенням суду, обвинувачений оскаржує його з мотивів невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, часткове відшкодування завданих злочином збитків, позитивні характеристики за місцем проживання. Посилається на те, що його дружина перебуває у відпустці для догляду за дитиною, ніде не працює, а тому він є єдиним годувальником сім'ї. Стверджує, що судом не взято до уваги думку потерпілого, який претензій до нього не має і просив не застосовувати покарання у виді позбавлення волі. З огляду на вищенаведені обставини, просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити покарання нижче нижчої межі, передбаченого санкціями статей, інкримінованих йому злочинів.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які підтримали її у повному обсязі та просили задовольнити, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

Як вбачається з вироку, в основу доведеності винуватості ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав його показання про повне визнання вини та показання одного з потерпілих ОСОБА_4

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у судовому засіданні суд не досліджував. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, не ухвалював.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи вищевикладене та те, що виявлені порушення кримінального процесуального закону, які допустив суд першої інстанції, є істотними, перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд вважає, що вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2016 року щодо нього скасувати.

Призначити новий судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, у суді першої інстанції.

Головуючий

Судді