Рішення № 5874249, 30.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/19530.01.09 За позовом Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болгов Медіа Центр»

про стягнення 638460 грн. 27 коп.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Красильніков С.П. голова спілки, Білоконь Ю.М. пред (довір. №320/09 від 11.09.08 р. )

від відповідача: Загоровська О.В. пред (довір. №743 від 25.08.08 р.), Кюрджиєв Т.П. пред. (довір. №844 від 02.10.08 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 638460, 27 грн., з яких: 120000 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 18460,27 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 500000 грн. моральна шкода. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що у звязку з тим, що відповідач не виконав своєчасно покладених на нього зобовязань щодо друку та виготовлення книг памяті до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи за угодою РВ від 19.10.06р., Спілка інвалідів Чорнобиля Святошинського району реалізувала своє право на відмову від договору, у звязку з чим угода ВР від 19.10.05р. є розірваною з 20.02.06р., а володіння відповідачем перерахованими йому коштами у розмірі 120000 грн. 00 коп. безпідставним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.09.08р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з наступних підстав. Зважаючи на те, що головою Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва 21.04.06р. було затверджено до друку макет книги в розмірі 192 сторінки, відповідач не вбачає своєї вини в частині зменшення запланованої кількості сторінок видання «Чорнобильська трагедія. 20 років болю, страждань, сподівань». З приводу порушення відповідачем строків підготовки до друку та видання «Чорнобильська трагедія. 20 років болю, страждань, сподівань»представник відповідача послався на те, що, по перше, позивач подавав інформаційні матеріали для виготовлення ескізного макету частинами, починаючи з середини січня 2006 року, незважаючи на те, що книга за умовами угоди повинна була бути виконана не пізніше 1-го кварталу 2006 року. Представник відповідача зауважив на тому, що протягом лютого, березня та квітня 2006 року позивач вносив зміни та уточнення в макет книги, що в свою чергу, унеможливлювало здачу макету книги до друку. А, по друге, враховуючи, що жодних претензій від позивача до дня прийняття книг у кількості 1000 примірників не надходило, відповідач прийшов до висновку про врегулювання предявлених позивачем претензій від 20.02.06р. Також, у підтвердження того, що відповідачем були використані кошти, перераховані позивачем на друк 1000 примірників книг, ТОВ «Болгов Медіа центр»було надано відповідний розрахунок.

Розгляд справи неодноразово переносився у звязку з необхідністю витребування додаткових документів, необхідних для повного, обєктивного та всебічного розгляду всіх обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.08р. продовжено строк вирішення спору.

У судовому засіданні 23.01.09р. судом, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва.

Представники сторін у судовому засіданні 30.01.09р. підтримали свої правові позиції.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.01.09р. за згодою представників сторін судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

19.10.05р. між сторонами була укладена угода ВР, відповідно до якої відповідач зобовязувався не пізніше І кварталу 2006 року підготувати до друку, виготовити та передати позивачу Книгу памяті до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи накладом 5000 примірників, а позивач зобовязався сплатити у повному обсязі та в узгоджений строк вартість розміщення інформації або реклами у довіднику.

Відповідно до п. 2.2.2 угоди на позивача було покладено обовязок передати відповідачу матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного макету та затвердити макет.

Згідно з п. 2.3.1 угоди ВР від 19.10.05р. договірна вартість розміщення інформації або реклами складає 250000 грн. 00 коп., які повинні бути перераховані позивачем після підписання договору, протягом 5 діб, якщо інше не передбачене додатковими угодами.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаної угоди, позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 110000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень № 560 від 25.11.05р. та № 588 від 25.11.05р.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Із приписів ст. 849 ЦК України вбачається, що якщо замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки відповідач в передбачений угодою ВР від 19.10.05р. строк не виконав покладених на нього зобовязань, 20.02.06р. позивач звернувся до відповідача з листом № 98/02, яким відмовився від продовження договірних відносин та просив до 22.02.06р. повернути всі надані йому матеріали для виготовлення книги, оригінал макета видання, що є власністю позивача, а також грошові кошти, сплачені позивачем у якості авансу у розмірі 110000 грн. 00 коп.

Зважаючи на те, що позивач реалізував своє право на односторонню відмову від договору, передбачене чинним законодавством України, суд дійшов висновку про припинення, починаючи з 21.02.06р. договірних правовідносин між сторонами.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність його вини в частині порушення строків виходу книги, через недотриманням позивачем строків надання ТОВ «Болгов Медіа центр» інформаційних матеріалів для виготовлення ескізного макета з огляду на наступне.

Як вбачається з п. 2.2.2 угоди ВР від 19.10.06р. сторонами не врегульовано строк, в межах якого позивач зобовязаний був передати відповідачу матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного макету та затвердити макет.

Позивач зазначає, що вчасно передав відповідачу інформаційні матеріали для виготовлення ескізного макета, проте доказів на підтвердження викладених обставин не надав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що відповідач всупереч приписів зазначеної норми права не звернувся до позивача з відповідною вимогою передати йому матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного макету, суд визнає необґрунтованим та безпідставним посилання відповідача на те, що порушення ним строків виконання робіт, які чітко визначені умовами договору та не ставляться в залежність від виконання позивачем своїх зобовязань, сталися саме з вини позивача.

Відповідно до ст. 851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Суд звертає увагу відповідача на приписи вищезазначеної норми права та зазначає, що відповідача не було позбавлено можливості реалізувати своє право, передбачене ст. 851 ЦК України та зупинити роботи в разі не виконання позивачем своїх зобовязань, передбачених умовами угоди.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Судом встановлено, що відповідач в обумовлені угодою строки роботи не виконав. Будь яких доказів, які б підтвердили неможливість виконання відповідачем робіт з вини позивача ним не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Факт невиконання відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем було реалізовано його право на односторонню відмову від договору, у звязку з чим угода ВР від 19.10.05р. є розірваною з 21.02.06р., суд дійшов висновку, що володіння відповідачем перерахованими йому коштами у розмірі 120000 грн. 00 коп. є безпідставними.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача суми грошових коштів, перерахованих позивачем в якості попередньої оплати за угодою ВР від 19.10.05р. підлягає задоволенню у сумі 110000 грн. 00 коп.

У задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10000 грн. 00 коп. безпідставно збережених коштів, перерахованих Посольством Російської федерації суд відмовляє, оскільки, по перше, право вимоги за зазначеною вимогою виникає саме у платника вказаних грошових коштів, а по друге, позивачем до доведено суду свого порушеного права в цій частині заявлених позовних вимог.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 138 460 грн. 27 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Нормативно обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач посилається на ст. 1214 ЦК України, якою передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач посилається на ст. 536 ЦК України, в силу дії норм якої за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що угодою ВР від 19.10.05р., не передбачено обовязку сторін сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, зважаючи на те, що ані зазначеною угодою, ані чинним законодавством не передбачено розміру процентів, який боржник має сплачувати на вимогу кредитора, суд відмовляє позивачу в задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 500000 грн. 00 коп., суд відзначає наступне. Позивач посилається на те, що відповідач своїми діями призвів до втрати іміджу позивача у очах міжнародних інституцій, оскільки спонсорами видання книг юридичних та фізичних осіб України були субєкти міжнародного права посли іноземних держав.

Згідно з ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 вказаної статті визначено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також дулової репутації фізичної або юридичної особи.

Тобто у поняття моральної шкоди входять втрати немайнового характеру в наслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч. 3-5 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, при цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно вiд характеру правопорушення, глибини фiзичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостi їх реалiзацiї, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є пiдставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, якi мають iстотне значення. При визначенні розмiру відшкодування враховуються вимоги розумностi i справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом та незалежно вiд майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Положеннями ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними рушеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спори про відшкодування заподіяної юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законодавством, яке встановлює вiдповiдальнiсть за заподіяння моральної шкоди.

Вiдповiдно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженнi честi, гiдностi, престижу або дiлової репутацiї, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушеннi права власностi (в тому числi iнтелектуальної), прав, наданих споживачам, iнших цивiльних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням пiд слiдством i судом, у порушеннi нормальних життєвих зв'язкiв через неможливiсть продовження активного громадського життя, порушеннi стосункiв з оточуючими людьми, при настаннi iнших негативних наслiдкiв.

Пiд немайновою шкодою, заподіяною юридичній особi, слiд розумiти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її дiлової репутацiї, посяганням на фiрмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерцiйної таємницi, а також вчиненням дiй, спрямованих на зниження престижу чи пiдрив довiри до її дiяльностi.

Вiдповiдно до загальних пiдстав цивiльно-правової вiдповiдальностi обов'язковому з'ясуванню при вирiшеннi спору про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди пiдлягають: наявнiсть такої шкоди, протиправнiсть дiяння її заподiювача, наявнiсть причинного зв'язку мiж шкодою i протиправним дiянням заподiювача та вини останнього в її заподіянні, чим пiдтверджується факт заподiяння позивачевi моральних чи фiзичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими дiями (бездiяльнiстю) вони заподiянi, в якiй грошовiй сумi чи в якiй матерiальнiй формi позивач оцiнює заподiяну йому шкоду та з чого вiн при цьому виходить, а також iншi обставини, що мають значення для вирiшення спору.

В свою чергу позивач не зазначив, в чому полягає наявність шкоди завданої відповідачем, протиправнiсть дiяння її заподiювача, наявнiсть причинного зв'язку мiж шкодою i протиправним дiянням заподiювача та вини останнього в її заподіянні.

Надана позивачем копія експертного висновку № 1422-653 від 05.01.98р. не підтверджує факту заподiяння позивачевi моральних чи фiзичних страждань або втрат немайнового характеру саме з вини відповідача, оскільки відносини між сторонами виникли починаючи з жовтня 1995 року, а експертний висновок датовано майже через 3 роки.

Позивачем не доведено факт понесення ним втрат немайнового характеру та не надано обґрунтованого розрахунку суми таких втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Щодо посилання відповідача на те, що на друкарську підготовку та друк видання із сплачених позивачем грошових коштів у сумі 110000 грн. 00 коп. ним було витрачено 114304 грн. 83 коп., суд зазначає, що ці дії були здійснені поза межами договірних відносин, а стягнення понесених відповідачем витрат можуть розглядатися в окремому судовому провадженні.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Болгов Медіа Центр»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143-б, код 32161438) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району (03115, м. Київ, вул. Котельникова, 26, код 21596385) грошові кошти в сумі 110000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. державне мито в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 22 (двадцять дві) грн. 33 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання 13.03.09р.