Постанова № 587422, 18.04.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2007 Справа № 31/292-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі Мацекос І.М., Ревковій Г.О.

за участю прокурора: Кріпак Н.В., посвідчення №148 від 19.09.2003

за участю представників сторін:

від позивача -Скок А.В., довіреність від 27.12.2006, Гудима Т.В., довіреність від 26.12.2006

від відповідача -не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

від третьої особи - Скок А.В., Гудима Т.В., довіреності від 27.12.2006

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2006р. у справі №31/292-06

за позовом Прокурора Дзержинського району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

третя особа: Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2006р. у справі №31/292-06 (суддя Мороз В.Ф.) позов прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за участю третьої особи Криворізької міської ради про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, посилаючись на наступне:

- судом порушені вимоги ст.63 ГПК України при прийняті позовної заяви, яка не відповідала вимогам даної норми; ст. 4-2 ГПК України щодо здійснення правосуддя на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки рішення прийнято без участі та відповідних заперечень відповідача на позов; ст.2, 29 ГПК України, оскільки прокурор не міг звертатися з позовом в інтересах органів місцевого самоврядування, тощо.

Відзиви на апеляційну скаргу прокурор, позивач та третя особа суду не надали, їх представники в судовому засіданні просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Після відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим закінчити розгляд скарги у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення представників позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу звернувся з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради за участю третьої особи Криворізької міської ради про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки визначені, зокрема, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому ч.2 ст.2 ГПК України зобов'язує прокурора самостійно визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтувати необхідність їх захисту, а також визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою для звернення до суду послужило те, що відповідач заборгував орендну плату за договором оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 772кв.м по вул.Ферганській,2в м.Кривого Рогу, укладеного 18.04.2002р. між виконкомом Криворізької міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_1 (а.с.5-7).

З 1 січня 2002р. набрав чинність Земельний кодекс України, відповідно до ст.12 Прикінцевих положень якого повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів... здійснюють відповідні сільські , селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

З договору оренди вбачається, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, тобто м.Кривого Рогу.

Рішенням Криворізької міської ради №89 від 30.09.1998р. виконкому міської ради були передані повноваження щодо вилучення та надання земельних ділянок для усіх потреб в межах міста громадянам, підприємствам, установам згідно з вимогами, передбаченими Земельним кодексом України (а.с.145).

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні пояснили, що зазначені повноваження після вступу в дію нового Земельного кодексу України не переглядалися и не скасовувалися.

Отже доводи апеляційної скарги відносно відсутності повноважень позивача є безпідставними.

Разом з тим, задовольняючи за уточненим позовом вимоги позивача щодо заборгованості з орендної плати в сумі 63099,4грн., суд не з'ясував установлений розмір орендної плати.

Відповідно до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 18.04.2002р. за користування земельною ділянкою “Орендар” сплачує “Орендодавцю” орендну плату на рік у розмірі 5% від її грошової оцінки на підставі довідки управління земельних ресурсів на рахунок відділення Держказначейства у м.Кривому Розі... рівними частинами щомісячно до 15 числа, наступного за звітним.

Згідно довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, наданої в користування ОСОБА_1, (а.с.37) вартість земельної ділянки площею 772кв.м з застосуванням підвищувального коефіцієнту 1,22 (а.с.134) складає 330408,28грн.

Однак постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2002р. рішення Криворізької міської ради від 28.03.2001р. №615 “Про застосування підвищувального коефіцієнту до базової вартості 1кв.м земель м.Кривого Рогу”, тобто коефіцієнту 1,22, визнано недійсним (а.с.131-132).

Таким чином, базова вартість 1кв.м землі буде складати для розрахунку орендної плати 50,65грн. (а.с.134), а загальна вартість 772кв.м -270840,76грн., проти чого не заперечує відповідач.

В липні 2004р. відповідачем сплачено за оренду землі 8426,28грн., що підтвердили сторони в судовому засіданні.

За уточненим розрахунком без застосування підвищувального коефіцієнту 1,22 заборгованість з орендної плати станом на 14.07.2006р. склала 56534,56грн., а з урахуванням пені - 62124,34грн.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем з включенням коефіцієнтів індексації, відповідає п.3.1 договору, тому вимоги щодо стягнення орендної плати в розмірі 56534,56грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, з розрахунком пені за період з 1.08.2005 по 14.07.2006р. в сумі 5589,78грн. погодитися не можна.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи, що відповідач продовжує порушувати зобов'язання зі сплати орендних платежів, на користь позивача слід стягнути пеню за період з 15 січня по 14 липня 2006р. в сумі 3057,45грн. В решті позову слід відмовити.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні відповідно до ст.104 Господарського кодексу України.

Посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка передана в користування іншому підприємцю - ОСОБА_2, не може бути прийнято до уваги, оскільки договір оренди НОМЕР_1 від 18.04.2002р. в установленому порядку не розірвано і за даними Криворізького управління земельних ресурсів він продовжує діяти до 18.04.2007р.

Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо розгляду судом справи без участі відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2006р. у справі №31/292-06 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: “Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

- на користь виконавчого комітету Криворізької міської ради (код 04052169) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 56534,56грн. та пеню в сумі 3057,45грн.;

- на користь державного бюджету в особі управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (рахунок №31119095700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24245686) мито в сумі 595,92грн.;

- на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (рахунок №26006300042269 у Дорожицькому відділенні АКБ “Форум” м.Київ, МФО 322948, код 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101,12грн.”

В решті позову відмовити.

 Стягнути з виконавчого комітету Криворізької міської ради (код 04052169) на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 49,77грн.

 Доручити видачу наказів на виконання даної постанови господарському суду Дніпропетровської області.

 Постанова може бути оскаржена в касаційного порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді П.П.Павловський

О.В.Чус