Ухвала суду № 58740761, 21.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2578/16

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О.І.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Кравця Ю.І., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановила:

ПАТ «Банк Кіпру» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, вказуючи, що 28.09.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 30/22-1636/2012, відповідно до умов якого, позивач прийняв на себе зобов'язання по видачі кредиту в сумі 250 000 гривень, строком до 27.09.2022 року, а ОСОБА_3 зобов'язалася своєчасно повернути позивачу всю суму кредиту, відсотки та дотримуватися строків та умов, вказаних у договорі.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачем був укладений договір іпотеки від 28.09.2012 року, предметом якого є: квартира АДРЕСА_1.

В порушення умов вказаного договору відповідач ОСОБА_3 прострочила виплату грошової суми, тому, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 328 701,62 гривень, в тому числі в рахунок погашення заборгованості в межах вказаної суми звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах, та стягнення судового збору у розмірі 3 287,02 гривень (т. 1 а. с. 1-2).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2014 року позов ПАТ «Банк Кіпру» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №30/22-1636/2012 від 28.09.2012 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, стягнуто судовий збір у розмірі 3 441,00 гривень (т. 1 а. с. 127-129).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 2 а. с. 2-6).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 вересня 2012 року між ПАТ «Банк Кіпру», правонаступником якого є ПАТ «НЕОС БАНК», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 30/22-1636/2012, відповідно до умов яких Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 250 000 гривень, а ОСОБА_3 отримала та зобов'язувалася повернути у строк до 27 вересня 2022 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 25,99 % річних за весь час фактичного користування кредитом (т. 1 а. с. 49-53).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 30/22-1636/2012, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № б/н від 28 вересня 2012 року, предметом якого є: квартира АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 57-67).

За змістом пункту 5.2 договору іпотеки, іпотекодержатель набуває права достроково звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою у випадку, якщо у момент настання строку виконання будь - якого зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконане в повному обсязі задовільно для іпотекодержателя.

Пунктом 5.4. іпотечного договору від 28 вересня 2012 року визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем через відкриті торги або на підставі приватної угоди (чи низку таких торгів або угод) на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленими цим договором.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору утворилась заборгованість на суму 328 701,62 гривні з яких борг за кредитом складає 250 000 гривень, заборгованість за відсотками - 78 701,62 гривні. Досудова вимога банку від 29.05.2013 року ОСОБА_3 залишена без уваги, тому банк звернувся з вимогою в рахунок погашення боргу за кредитним договором звернути стягнення на іпотечне майно шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав.

21 липня 2014 року між ПАТ «НЕОС БАНК», який є правонаступником ПАТ «БАНК КІПРУ», та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором, який був укладений між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 147-152).

27 вересня 2015 року ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції 28 вересня 2015 року, актовий запис № 10060, що унеможливлює її явку у судове засідання (т. 1 а. с. 181).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.05.2016 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 в якості правонаступника померлої ОСОБА_3 та ТОВ «Кредитні ініціативи» в я кості правонаступника позивача (т. 2 а. с. 93).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 629, ч. 1 ст. 610 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим у разі невиконання боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі заходи необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,9 кв.м., передбачені умовами іпотечного договору (п. 5.4.), що укладений між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_3, а також ст. ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку».

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути, в тому числі, звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобов'язання дає право на стягнення боргу в судовому порядку.

Неспроможним є довід апеляційної скарги про те, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки на момент ухвалення рішення відбулась заміна кредитора у кредитних зобов'язаннях, у зв'язку з укладанням 21 липня 2014 року договору факторингу між ПАТ «НЕОС БАНК», який є правонаступником ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Кредитні ініціативи», а відтак ПАТ «Банк Кіпру» не мав право вимоги до ОСОБА_3. Так, дійсно 21 липня 2014 року між ПАТ «НЕОС БАНК» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір факторингу та договір про передачу прав за іпотечним договором. Внаслідок укладання зазначеного договору відбулась заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором № 30/22-1636/2012 від 28.09.2012 року. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.05.2016 року до участі у справі залучено ТОВ «Кредитні ініціативи» в якості правонаступника позивача, у зв'язку з чим процесуальні неточності усунуті судом. Крім того, вказані обставини не можуть бути самостійною підставою для скасування правильного рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги носять описовий характер і не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Кравець Ю.І.