Ухвала суду № 58740574, 30.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5108/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого судді Суворова В.О.

судді - Черевко П.М.

судді - Сватаненко В.І.

при секретарі Фабіжевській Т.С.

за участю представника ТОВ «Берег-Будгруп»-ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Граніт», Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про заборону Державній архітектурно-будівельній інспекції в Одеській області проведення будь якого втручання у господарчу діяльність Обслуговуючого кооперативу «Граніт», у вигляді перевірок чи в інший спосіб на будівельному обєкті (багатоквартирний будинок «Акапулько-2»), розташованому у м. Одесі, по вул. Педагогічній № 21 на термін розгляду цієї справи до повного виконання ОК «Граніт» власних зобовязань за договором № 16 від 13 серпня 2015 р, зобовязання Обслуговуючого кооперативу «Граніт» усунути перешкоди в користуванні квартирою 171 в будинку 21 по вул. Педагогічна у м. Одесі , -

ВСТАНОВИЛА:

16 травня 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. У той же день позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції в Одеській області проведення будь якого втручання у господарчу діяльність Обслуговуючого кооперативу «Граніт», у вигляді перевірок чи в інший спосіб на будівельному обєкті (багатоквартирний будинок «Акапулько-2»), розташованому у м. Одесі, по вул. Педагогічній № 21 на термін розгляду цієї справи до повного виконання ОК «Граніт» власних зобовязань за договором № 16 від 13 вересня 2015р.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Граніт», Департаменту Державної архітектурно-будівельноїінспекції в Одеській області про зобовязання відповідача виконати певні дії задоволена.

Заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції в Одеській області проведення будь якого втручання у господарчу діяльність Обслуговуючого кооперативу «Граніт», у вигляді перевірок чи в інший спосіб на будівельному обєкті (багатоквартирний будинок «Акапулько-2»), розташованому у м. Одесі, по вул. Педагогічній, 21 до розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі ТОВ «Берег-Будгруп» просить скасувати ухвалу суду в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність ухвали суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом , заходи забезпечення позову.

Згідно з розясненнями, що викладені у пункті першому Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" звернуто увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Частиною другою статті 151 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд першої інстанції задовольняючи клопотання про забезпечення позову, яке викладено в позивній заяві, не звернув увагу, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам частини другої статті 151 ЦПК України. Так, в клопотанні позивачка вказала, що існує загроза щодо можливого невиконання рішення суду. Але жодного доказу, про це, вона суду не надала.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен був здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судова колегія звертає увагу, що клопотання про забезпечення позову було розглянуто у судовому засіданні 16 травня 2016 року. Сторони та апелянт, на твердження якого зачіпляються його права та обовязки, не були сповіщені про час та місце слухання справи. Суд проводячи судове засідання за даних обставин не врахував розяснень, які викладені в ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 року № 10-72/0/4-13 "Про деякі питання застосування норм ЦПК". Так, відповідно до вказаних розяснень питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) у день надходження.

Отже, якщо заяву про забезпечення позову подано після відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду, то суддя одноособово вирішує це питання відповідно до вимог закону. У випадку якщо заява про забезпечення позову надійшла під час проведення судового засідання, то, відповідно, вона розглядається у судовому засіданні згідно з вимогами закону. Таким чином, якщо суд розглядав клопотання про забезпечення позову у судовому засіданні, він повинен був дотримуватися вимог ст. 158 ч.1 ЦПК України, відповідно до якої розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обовязковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Відповідач не сповіщався про час та місце слухання справи, дані про його сповіщення у порядку ст. 76 ЦПК України в матеріалах справи відсутні.

Порушення визначеного порядку проведення судового засідання позбавило відповідача можливості надати свої заперечення проти клопотання про забезпечення позову, що в свою чергу зробило неможливим врахувати їх суду при вирішенні питання про забезпечення позову.

Крім того, суд першої інстанції в порушення ст. ст. 122, 153,158 ЦПК України розглянув заяву про забезпечення позову у судовому засіданні не відкривши провадження по справі.

Також судова колегія звертає увагу, що позивні вимоги до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про заборону Державній архітектурно-будівельній інспекції в Одеській області проведення будь якого втручання у господарчу діяльність Обслуговуючого кооперативу «Граніт» та спосіб забезпечення позову є тотожніми. Таким чином, забезпечуючи позов суд першої інстанції вирішив питання по суті позивних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції вирішив питання з порушенням порядку для його вирішення, що є підставою для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п. 2, 311 ч.1 п.4, 313, 314, 315, 317, 318 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2016 року - скасувати.

Справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною, оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

ОСОБА_5

ОСОБА_6