Ухвала суду № 58739337, 05.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/2623/15-к 05.07.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 липня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючого судді: Рудяка А.В.,

Суддів: Гулого В.П., Маркової Т.О.,

за участю секретаря: Алексишинець М.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015150050001092 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Корабельного районного м. Миколаєва від 19 квітня 2016 року відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого

- 25.07.2002 року Апеляційним судом Миколаївської області за п.п. «е», «ж», «і» ст. 93 КК України (в ред.1960 року) до позбавлення волі на строк 14 років.

03.03.2014 року ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 21.02.2014 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 21 день на підставі ст.81 КК України,

- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2 п.п. 1, 13 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор: Лукянова Г.О.,

обвинувачений: ОСОБА_1,

захисник: ОСОБА_2,

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

За змістом апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок відносно нього та, визнавши невинуватим, закрити провадження.

Провадження №11-кп/784/568/16 Головуючий суду 1 інстанції: ОСОБА_3

Категорія: ст.15ч.2,ст.115ч.2п.п.1; 13 КК України Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2; ст.115 ч.2 п.п.1, 13 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 25.07.2002 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Вирішені питання про цивільні позови, речові докази, процесуальні витрати.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

За змістом апеляційної скарги вважає, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Не заперечуючи події злочину, стверджує, що викладені у вироку докази не доводять наявність в нього умислу на вбивство двох осіб, а за такого його дії підлягають іншій правової кваліфікації.

Наводить свої міркування з приводу оцінки показань свідків, слідчого експерименту, висновків експертів, порядку дослідження інших доказів.

Стверджує, що суд першої інстанції проігнорував вимоги чинного законодавства стосовно всебічного, повного и неупередженого дослідження всіх обставин, не обєктивно та не в повному обсязі дослідив матеріали кримінального провадження.

Просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження: допитати потерпілих, свідків та дослідити інші докази.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

11.04.2015 року близько 17:50 год. ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за умисне вбивство, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибув за гаражі, розташовані у дворі багатоповерхових будинків №107 та №109, що по вул. Ленінградській в м. Миколаєві, де на той час потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої разом із знайомою обвинуваченого ОСОБА_7 В ході розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 виникла словесна сварка, в хід якої з метою заспокоїти обвинуваченого намагалися втрутитися потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на що ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілими, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_5, утримуючи в правій руці наявний при ньому ніж, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_5, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя - у вигляді проникаючої колото - різаної рани черевної порожнини з пошкодженням 12-ти палої кишки. В результаті отриманого ножового поранення потерпілий ОСОБА_5 став падати на землю, під час чого ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії та бажаючи настання смерті ОСОБА_5, тим же ножем наніс один удар в область шиї потерпілого, завдавши різану рану шиї, яка відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Під час завдання ОСОБА_1 ножового поранення шиї ОСОБА_5, потерпілий ОСОБА_6, намагаючись припинити його дії, почав відтягувати ОСОБА_1 за корпус ззаду від ОСОБА_5, на що обвинувачений, продовжуючи свої злочинні дії, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6, наявним у нього в правій руці ножем наніс один удар в область живота потерпілому, в результаті чого спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді проникаючої рани черевної порожнини з пошкодженням поперечно - ободочної кишки із внутрішньочеревною кровотечею, та тим же ножем наніс один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, за ознакою короткочасного розладу здоров'я у вигляді колото - різаної рани грудної клітини без проникнення в черевну порожнину.

ОСОБА_1 вчинив всі дії, які вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння смерті потерпілих, однак злочин не було доведено до кінця з певних зовнішніх обставин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було вчасно надано медичну допомогу та доставлено до Жовтневої центральної районної лікарні м. Миколаєва.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які просили скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді 1 інстанції, думку прокурора Лукянової Г.О., яка вважала вирок законним, обґрунтованим і просила залишити його без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.384 КПК України прокурор, суд зобовязані розяснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Виконання зазначеної норми закону передбачає розяснення обвинуваченому прокурором до закінчення досудового розслідування та судом під час підготовчого судового засідання можливостей і особливостей розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд 1 інстанції, прокурор зазначених норм закону не дотримались.

Так, з носія інформації, на якому за допомогою технічного засобу зафіксоване судовий розгляд, вбачається, що під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1, як обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, не розяснювалося його право на розгляд провадження відносно нього судом присяжних.

В апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив зазначену обставину і, крім того, пояснив, що хоча він і підписався під час закінчення досудового розслідування про розяснення йому такого права (т.1 а.п.20), але особливостей розгляду кримінального провадження стосовно нього йому прокурором не розяснювалося.

Крім того, з змісту вказаного розяснення прокурора не вбачається, щоб зазначена процесуальна дія виконувалася за участю захисника обвинуваченого, участь якого відповідно ч.1 ст.52 КПК України є обовязковою.

Такі твердження обвинуваченого ОСОБА_1 узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акту не вбачається, щоб прокурором зазначена процесуальна діявиконувалася до завершення досудового розслідування.

Апеляційний суд зауважує, що право обвинуваченого на розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних є невідємною складовою права обвинуваченого на захист. Порушення такого права свідчить про невиконання прокурором, судом вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом.

Вказані порушення кримінального процесуального закону України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в звязку з чим вирок суду відповідно до ч.1, ч.2 п.2 ст.412 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції на підставі п.1 ч.1 ст.415 КПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню,а вирок скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки вирок підлягає скасуванню з процесуальних підстав, то всі інші доводи апеляційної скарги щодо доведеності обвинувачення, достовірності та допустимості доказів, застосування кримінального закону та призначення покарання - апеляційним судом не перевіряються.

Під час нового розгляду кримінального провадження, суд 1 інстанції має виправити зазначені недоліки з врахуванням вимог ст.384 КПК України та мотивів, викладених в даній ухвалі.

Керуючись ст.ст.405, 407, 412, 415, 416, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Корабельного районного м. Миколаєва від 19 квітня 2016 року відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді 1 інстанції в іншому складі суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 тримання під вартою залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: