Ухвала суду № 58738568, 01.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 211/1410/12 Провадження № 22-ц/772/2339/2016Головуючий в суді першої інстанції Корнієнко О. М.Категорія 27Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів Вавшка В.С., Копаничук С.Г.,

за участю секретаря Маркевич Я.С.,

за участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.06.2016 року про надання задоволення подання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на здійснення примусового проникнення до приміщень боржника,

ВСТАНОВИЛА:

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до об'єктів нерухомості, розташованих на арештовані земельній ділянці ОСОБА_3, площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 в СТ «Протон» м. Ладижин Вінницької області.

Необхідність цієї виконавчої дії мотивована тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження №37234147 про стягнення з ОСОБА_3 коштів на користь ОСОБА_4 8500000 грн. та 1543878,77 грн. на користь ОСОБА_5.

Вимоги зведеного виконавчого провадження ОСОБА_3 виконані не були, в зв'язку з чим державний виконавець приймаючи міри до примусового виконання зведеного виконавчого провадження, 22.01.2011 року провів опис та арешт належної ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 в СТ «Протон», а також розташованих на ній гаража, огорожі, дерев'яної споруди, переданих на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_5 - ОСОБА_6

15.01.2015 року в приміщенні СТ «Протон» у м. Ладижин Вінницької області було описано та накладено арешт на майно ОСОБА_3 З метою перевірки стану описаного майна та виявлення майна в інших приміщеннях, розташованих на цій же земельній ділянці, державний виконавець неодноразово, а саме 24, 26 та 29 лютого 2016 року намагався здійснити доступ до цих приміщень, однак ОСОБА_3, будучи повідомленим про вихід державного виконавця, проігнорував цими вимогами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право безперешкодного входу до приміщень, сховищ, жилих та інших приміщень боржників, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ. Оскільки боржник фактично чинив перешкоди в доступі до приміщень, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області звернувся до суду в порядку частини 1-ї статті 376 ЦПК України з поданням на надання примусового доступу до приміщень боржника.

Суд першої інстанції подання задовольнив та надав дозвіл для примусового проникнення до приміщень боржника розташованих на арештованій земельній ділянці площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 в СТ «Протон».

ОСОБА_3 не погодився з цією ухвалою і оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він просить скасувати її та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання.

На підтвердження вимог апеляційної скарги наведені обставини про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.

І зокрема суд не перевірив доводів державного виконавця про те, що ним були вичерпані всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до приміщень. Окрім цього, держаним виконавцем неодноразово здійснювався вхід до вказаних у поданні приміщень про що свідчить акти опису й арешту майна від 22.01.2013 року та від 15.01.2015 року. Наявність описаного майна була перевірена державним виконавцем 26.01.2016 року про що складено акт.

Окрім цього, він посилається на те, що починаючи з 29.01.2016 року по 29.02.2016 року він сам був позбавлений в доступі до приміщень.

Судом залишена поза увагою та обставина, що виконавче провадження за зведеним виконавчим провадженням було зупинене в період з 19.02.2016 року по 07.04.2016 року.

Ухвалу постановлено за відсутності доказів того, що з боку боржника чинились перешкоди в доступі до приміщень, оскільки його, про наміри державного виконавця на вхід до приміщень, належним чином повідомлено не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах вимог апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає, зважаючи на те, що наведені в ній доводи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці встановлених по справі обставин та на їх спотворенні.

Встановлено, що відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області 27.12.2012 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №211/1410/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 8500000 грн.

19.09.2012 року відділом державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №211/447/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1540445,17 грн., який був прийнятий 26.03.2013 року до виконання відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області. Ці два виконавчих провадження були зведені в одне виконавче провадження, вимоги за яким станом на 15.03.2016 року виконані не були.

Органами державної виконавчої служби було вжито заходів примусового характеру щодо проведення перевірки майнового стану боржника в усіх приміщеннях, розташованих на належній йому земельній ділянці площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_1 в СТ «Протон» в м. Ладижин Вінницької області.

Однак, ОСОБА_3 проігнорував вимоги державного виконавця про доступ до всіх приміщень, розташованих на цій земельній ділянці.

Тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовільнив подання державного виконавця на примусове проникнення до приміщень.

Доводи апеляційної скарги про те, що подання в порушення частини 2-ї статті 376 ЦПК України було розглянуте за відсутності державного виконавця не є порушеннями норм процесуального законодавства, які за своїми наслідками тягнуть скасування оскаржуваного судового рішення.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що судом залишено поза увагою відсутність доказів того, що державним виконавцем вичерпані всі можливості виконання рішення суду, оскільки виявлення майна боржника шляхом проникнення до належних йому приміщень не є крайнім заходом.

Із наявних матеріалів справи, приєднаних до подання, вбачається, що представники державної виконавчої служби були позбавлені можливості в доступі до окремих приміщень, що належать боржникові.

Безпідставними є твердження ОСОБА_3 про те, що виконавчі дії державним виконавцем виконувались в той час коли виконавче провадження було зупинене, а саме в період з 19.02.16 року по 07.04.16 року. Проте, згідно постанови ДВС від 19.02.2016 року виконавче провадження було зупинене лише в частині щодо реалізації майна, що не позбавляло можливості вчиняти інші дії.

Про небажання боржника сприяти державному виконавцю у виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свідчить і та об'єктивна обставина, що ОСОБА_3 не виявляв бажання надавати доступ до приміщень, хоча і не був позбавлений цієї можливості і в ході розгляду подання судом.

А тому, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала, постановлена судом першої інстанції з дотриманням вимог статті 376 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.06.2016 року про надання задоволення подання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на здійснення примусового проникнення до приміщень боржника залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: