Ухвала суду № 58738550, 01.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 141/24/15-ц Провадження № 22-ц/772/1676/2016Головуючий в суді першої інстанції Кривенко Д. Т.Категорія 47Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Нікушина В.П.,

суддів Вавшка В.С., Копаничук С.Г.,

за участю секретаря Маркевич Я.С.,

за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, Іллінецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Іллінецького району Вінницької області, за участю в якості третьої особи без самостійних вимог - Відділу Держгеокадастру у Іллінецькому районі Вінницької області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про визнання протиправним рішення Іллінецької міської ради та визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року, ухваленого по даній справі,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітня 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з даним позовом до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, Іллінецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Іллінецького району Вінницької області.

В серпні 2014 року він свої позовні вимоги уточнив, поставивши питання про визнання незаконним та скасування рішення 8-ї сесії 6 скликання Іллінецької міської ради від 10 березня 2011 року в частині затвердження Іллінецькій ЗОШ №1 документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчували право користування та передачі в постійне користування земельної ділянки АДРЕСА_1 а також про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування цією земельною ділянкою серія НОМЕР_1, виданого Іллінецькій ЗОШ №1. При цьому він визначив коло третіх осіб, які були залучені до справи за його ініціативою.

Мотивуючи свої позовні вимоги , він посилався на те, що за договором купівлі-продажу від 4 листопада 2002 року він набув право власності на будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2

27 листопада 2007 року рішенням 10 сесії 5 скликання йому було передано у приватну власність земельну ділянку за вказаною адресою для обслуговування та ведення селянського господарства загальною площею 0,08 га. Проте до вказаної земельної ділянки проїзд був відсутній, в зв'язку з цим він використовував для проїзду земельну ділянку суміжного землекористувача ОСОБА_7, який з часом на місці проїзду облаштував колодязь. Згодом навколо стадіону школи провели зачистку території від чагарників і дерев, отже з'явилась можливість заїзду до його домоволодіння з АДРЕСА_3. З приводу узаконення проїзду він звернувся до Іллінецької міської ради, яка своїм рішенням 6 сесії 6 скликання від 27 січня 2011 року вирішила створити проїзд до його присадибної ділянки біля шкільного стадіону 10 лютого 2011 року і на місцевості було встановлено межі проїзду та складено акт.

Проте рішенням 8 сесії 6 скликання Іллінецької міської ради від 10 березня 2011 року затверджено Іллінецькій ЗОШ №1 технічну документацію, яка посвідчує право постійного користування земельною ділянкою площею 2.9425 га. В тому числі земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 1,3527 га, яка межує з земельною ділянкою позивача.

Прийняттю цього рішення передувало рішення 25 сесії 5 скликання від 29 жовтня 2009 року про надання цій же школі дозволу на виготовлення технічної документації. Про наявність цих рішень та виготовлених на підставі них державних актів на право постійного користування земельною ділянкою йому стало відомо лише в лютому 2012 року.

Вважаючи, що ці рішення органів місцевого самоврядування та правовстановлюючий документ порушують його права, він звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено, але з ним не погодився ОСОБА_5 і оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі він просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Поставивши під сумнів законність оскаржуваного рішення, ОСОБА_5 посилається на те, що воно є незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування судом норм матеріального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги він посилається на обставини викладені у позовній заяві.

Окрім цього, ним наведені обставини про порушення органами місцевого самоврядування порядку відведення та встановлення меж земельної ділянки Іллінецькій ЗОШ №1. Відведення земельної ділянки було здійснено без виготовлення та затвердження проектної документації, без погодження меж землекористування з суміжними землекористувачами в тому числі і з ним.

Колегія суддів заслухавши доповідача, ОСОБА_5, його представника, представника Іллінецької міської ради, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги прийшла до наступного висновку.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній обставини, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці обставин щодо землекористування земельною ділянкою, наданою Іллінецькій ЗОШ №1 під стадіон та помилковому тлумаченні законодавства, що регулює правовідносини, пов'язані з наданням земельної ділянки у постійне користування.

Встановлено, що 06 березня 1948 року Іллінецькій ЗОШ (нині Іллінецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №1) за рішенням правління Голицького колгоспу «Більшовик» Іллінецького району була виділена земельна ділянка загальною площею 6,75 га., на якій частково був облаштований школою стадіон, розташований по АДРЕСА_1

Рішенням 25 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 03.11.2009 року цій школі був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на право постійного користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення загальною площею 4,55 га. В тому числі земельною ділянкою площею 2,46 га. по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови під стадіон.

Рішенням 8-ї сесії 6 скликання Іллінецької міської ради від 10.03.2011 року була затверджена технічна документація із землеустрою Іллінецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та передана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 2,9425 га. Із яких 1,3527 га. по АДРЕСА_1 для обслуговування школи та стадіону. На вказану земельну ділянку 17 жовтня 2011 року школі був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_1.

ОСОБА_5 набув право власності на будинок по АДРЕСА_4 за договором купівлі-продажу від 04 листопада 2002 року. Земельна ділянка під яким в розмірі 0,08 га. була передана йому у власність за рішенням 10 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 27 липня 2007 року.

Дозвіл на будівництво придбаного ОСОБА_5 будинку надався попередній власниці ОСОБА_13 при цьому проїзд до цього будинку передбачений по земельній ділянці біля будинку під номером АДРЕСА_1 який належить на праві власності тій же ОСОБА_13 На умовах такого землекористування придбаний позивачем будинок був прийнятий в експлуатацію і не передбачав можливого проїзду зі сторони стадіону Іллінецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Ці обставини були встановлені в результаті дослідження інвентаризаційної справи на домоволодіння №27 «а» по АДРЕСА_1.

Отже твердження ОСОБА_5 про те, що в результаті прийняття Іллінецькою міською радою рішення 8-ї сесії 6 скликання Іллінецької міської ради від 10.03.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі Іллінецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 земельної ділянки площею 1,3527 га. по АДРЕСА_1 під стадіон були порушенні його права не мають під собою жодних підстав.

Іллінецька міська рада 27.01.2011 року прийняла рішення про створення проїзду до присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 біля шкільного стадіону Іллінецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, орієнтовною площею 0,02 га.(а. с. 26).

Відповідно до вимог частини 3-ї статті 149 ЗК України органи місцевого самоуправління в тому числі і міська рада мають право вилучити землі із постійного користування для всіх потреб. Поєднальний аналіз положень статті 141 ЗК України та положень частини 10-ї статті 149 ЗК України вказує на те, що вилучення землі у користувача можливе за його згодою. Про дотримання положень наведених статей ЗК України містяться застереження в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7

Іллінецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 згоди на вилучення частини земельної ділянки для облаштування проїзду не надавала.

При прийнятті рішення Іллінецькою міською радою питання про вилучення земельної ділянки для облаштування проїзду із земель, що перебувають у користуванні Іллінецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 не приймалось. Цим рішенням не визначено, що проїзд має бути облаштований за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні школи. Наведені обставини спростовують твердження ОСОБА_5, що цей проїзд був облаштований за рахунок земель, що перебувають у користуванні школи. А отже облаштування проїзду можливе було за рахунок вільних земель міської громади, які за поясненнями представника міської ради прилягають до стадіону.

Доводячи той факт, що проїзд мав бути облаштований за рахунок земель школи, ОСОБА_5 посилався на акт про визначення цього проїзду на місцевості, однак на вимогу суду такий акт наданий не був.

Хибними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що земельна ділянка надавалась у постійне користування Іллінецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 без виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Відповідно до частини 1-ї статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельної ділянки або ж у випадку формування нових земельних ділянок. В даному випадку жодна із цих обставини не мала місця, адже за школою закріплювалась у постійне користування земельна ділянка, яка перебувала у користуванні цього учбового закладу тривалий час на підставі законодавства, яке діяло станом на 1948 рік.

За наведених обставин, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 не надано доказів того, що в результаті прийняття рішенням 8-ї сесії 6 скликання Іллінецької міської ради від 10.03.2011 року про затвердження технічної документації та передачу у постійне користування земельної ділянки Іллінецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 були порушені його права є обґрунтованими. А відтак цілком обґрунтовано відмовлено в задоволенні похідної позовної вимоги про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_1 від 17 жовтня 2011 року, виданого Іллінецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦП К України, колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області,

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2016 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_5 до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, Іллінецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Іллінецького району Вінницької області, за участю в якості третьої особи без самостійних вимог - відділу Держгеокадастру у Іллінецькому районі Вінницької області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про визнання протиправним рішення Іллінецької міської ради та визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою недійсним, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/ Нікушин В. П.

Судді: /підписи/ Вавшко В.С.

Копаничук С.Г.

Згідно з оригіналом: