Ухвала суду № 58736361, 22.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1987/2016 Головуючий у 1-й інстанції Роман О.А.

Категорія ст. 183 КПК України Доповідач Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.,

за участю прокурора Бондаренка І.О.,

секретаря судового засідання Сергути Г.О.,

захисника ОСОБА_1,

за участю під час відео конференції підозрюваного ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Подільського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві Марищука І.В., погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Бондаренком І.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 09 год. 00 хв. 24.07.2016 р. підозрюваному

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Каховка, Херсонської області, громадянину України, з незакінченою вищою освітою, не працюючому, одруженому, не маючому на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Одночасно підозрюваному визначено заставу в розмірі п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 72500 (сімдесят дві тисячі п'ятсот) гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.05.2016 року, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Мотивуючи свої доводи апелянт зазначає про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали мали місце неповнота судового розгляду, оскільки слідчим суддею не враховано те, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні. Крім того, слідчим суддею не взято до уваги характеризуючі дані про його особу, а саме, що він має постійне місце проживання та незадовільний стан здоров'я, потребує лікування, яке не можливо здійснити в умовах Київського СІЗО.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підозрюваним було заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Подільського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100070009002 від 04.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням у інше приміщення, а саме в тому, що ОСОБА_2, 03.12.2015 приблизно о 19 год. 40 хв., на автомобілі марки «ВАЗ2109» д.н.з. НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, прибув до їдальні ПАТ «Київський вітамінний завод», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 38, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа, відчинив двері вказаного закладу. Після цього ОСОБА_2 проник у приміщення їдальні, звідки таємно викрав ваги електронні «ВЕСТ-100 А12Е», вартістю 1450 грн., протирочно-різальну машину «МПР-350.00», вартістю 7500 грн., скиборізку «CASTRO HBS-200», вартістю 2600 гри., тепловентилятор, вартістю 850 грн., яка встановлена висновком експерта № 22 від 26.01.2016, які помістив до свого автомобіля та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а вказаним майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 12400 грн.

28.03.2016 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням у інше приміщення.

12.05.2016 р. слідчий Подільського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві Марищук І.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Бондаренком І.О., звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про не можливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

12.05.2016 р. ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу у судове засідання для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26.05.2016 р. ОСОБА_2 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12.05.2016 р., за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

26.05.2016 р. ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 09 год. 00 хв. 24.07.2016 р. та визначено заставу в розмірі п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 72500 (сімдесят дві тисячі п'ятсот) гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора та слідчого, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також інші дані про особу підозрюваного, який одружений, однак не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює та не має постійного джерела доходів, раніше судимий, однак на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Не заслуговують на увагу і посилання підозрюваного про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, не працює, що свідчить про відсутність постійного джерела постійного доходів, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selзuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив антисоціальний спосіб життя, а тому, як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_2 матиме схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень, у разі застосування до нього більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу.

Як встановлено колегією суддів, під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий та прокурор, існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, та встановив, що для запобігання вказаним ризикам, застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного буде недостатнім.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких підозрюваний просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Крім того, застосувавши до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, врахувавши конкретні обставини кримінального правопорушення, на законних підставах визначив підозрюваному розмір застави в порядку та межах, передбачених ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави.

Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення в кримінальному провадженні про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.

Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_2, а саме, те що він має постійне місце проживання та незадовільний стан здоров'я, потребує лікування, яке не можливо здійснити в умовах Київського СІЗО, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки вище вказані обставини були досліджені судом першої інстанції під час розгляду клопотання слідчого та їм була надана належна оцінка. Крім того, вищевказані доводи, на які посилається підозрюваний та вважає їх не дослідженими слідчим суддею, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При апеляційному розгляді істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати беззаперечною підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

Суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з визначенням розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити підозрюваному ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.05.2016 р.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Подільського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві Марищука І.В., погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Бондаренком І.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 09 год. 00 хв. 24.07.2016 р. підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено заставу в розмірі п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 72500 (сімдесят дві тисячі п'ятсот) гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

______ ____ ___

О.В. Бець В.В. Дзюбін В.М. Лашевич