Ухвала суду № 58736234, 30.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 755/3699/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/8524/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

30 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Прокопчук Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та зобов'язання повернути оригінали документів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3 правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1, а саме оригінал Договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2005 року.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи у повному обсязі, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» також подав апеляційну скаргу на рішення суду, просив його змінити в частині задоволення позову про зобов'язання повернути правовстановлюючий документ та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність особи, яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечень, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що у лютому 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та зобов'язання повернути оригінали документів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 27 травня 2005 року між сторонами укладено кредитний договір № №К2У4СР00260001, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 26 травня 2015 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 46 010 дол. США на наступні цілі: придбання житла у сумі 38 700 дол. США та на сплату страхових платежів по особистому страхуванню у розмірі 3 870 дол. США та на сплату страхових платежів по страхуванню майна в розмірі З 4440 дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1, 00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,3 % від суми наданого кредиту щомісяця в період сплати плюс 0, 5% від суми виданого кредиту першочергово в момент надання кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 даного договору.

Зазначила, що їй, як споживачу фінансових послуг, не надано повну і достовірну інформацію про сукупну вартість кредиту; оспорюваний договір суперечить вимогам закону, оскільки передбачає видачу та повернення кредиту в іноземній валюті, а також суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», оскільки не містить умов, яких вимагає захист інтересів споживача (позичальника) і ставить позичальника у невигідне становище; як і не містить усіх істотних умов, що може свідчить про те, що договір не є укладеним.

У зв'язку із викладеним, просила суд визнати порушеним її право, як споживача фінансових послуг банку; визнати недійсним Кредитний договір №К2У4СР00260001 від 27 травня 2005 року, зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк» повернути оригінал Договору купівлі-продажу квартири від 27 травня 2005 року та оригінал технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2, які відповідач незаконно утримує у себе.

Як вбачається з матеріалів справи. 27 травня 2005 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № К2У4СР00260001, за яким банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 26 травня 2015 року. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 46 010 дол. США на наступні цілі: придбання житла у сумі 38 700 дол. США та на сплату страхових платежів по особистому страхуванню у розмірі 3 870 дол. США та на сплату страхових платежів по страхуванню майна в розмірі З 4440 дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1, 00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,3 % від суми наданого кредиту щомісяця в період сплати плюс 0, 5% від суми виданого кредиту першочергово в момент надання кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 даного договору.

Періодом сторони домовилися вважати період з 25 по 30 число кожного місяця.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положенням п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно п. д) ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

За ч. 4 ст. 11 зазначеного Закону, у договорі про надання споживчого кредиту, зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством

Відповідно до п. З ст. З та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для визнання недійсним кредитного договору, проте і Банком не можуть порушуватися права позивача щодо володіння та користування майном.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», що в матеріалах справи відсутні докази знаходження правовстановлюючих документів у відповідача, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, а саме листом ПАТ «ПриватБанк» від 31 січня 2014 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-20140130/1438, відповідно до якого позивачу роз'яснено порядок отримання оригіналів документів, чим визнається відповідачем факт утримання ним оригіналу договору купівлі-продажу квартири від 27 травня .2005 року та оригінал технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2.

За договором іпотеки у кредитора - іпотекодержателя немає правових підстав для вилучення правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у боржника. Предмет іпотеки залишається у власності боржника. Боржник вільно володіє і користується своїм майном, він обмежений лише в праві розпорядження ним.

Також колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3, які фактично дублюють доводи позовної заяви та яким судом першої інстанції надано вірну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді