Рішення № 58735560, 29.06.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.2016 Справа № 920/445/16

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт», м.Дніпропетровськ

до відповідача за первісним позовом: Приватного підприємства «ТРІЗ», Сумська область, Тростянецький район, с.Боромля

про стягнення 1318797,15 грн.

та

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «ТРІЗ», Сумська область, Тростянецький район, с.Боромля

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт», м.Дніпропетровськ

про стягнення 205558,49 грн.

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.

секретар судового засідання Малюк Р.Б.

Представники:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

від відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1

В судовому засіданні 21.06.2016 року оголошувалась перерва до 29.06.2016р.

Суть спору: позивач за первісним позовом, згідно вимог позовної заяви б/н від 22.04.2016 року, просить стягнути з відповідача на свою користь 937744,61 грн. основної заборгованості у відповідності до умов договору поставки № 6, укладеного між сторонами 27.01.2014р., 21439,99 грн. пені, 334312,09 грн. інфляційних втрат, 25300,46 грн. 3% річних, а також стягнути 19781,96 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач подав зустрічну позовну заяву б/н від 11.05.2016 року, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт», м. Дніпропетровськ на свою користь 138203,89 грн. боргу, 10000,00 грн. штрафу, 6910,19 грн. плати за користування чужими грошовими коштами, 50444,41 грн. пені, 3083,38 грн. витрат по сплаті судового збору.

17.06.2016 року відповідач за первісним позовом подав відзив б/н, б/д на позовну заяву, в якому зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки строк оплати товару за договором поставки № 6 від 27.01.2014 року є таким, що не настав, в звязку з чим на час звернення до суду відсутній предмет спору. Відповідач зазначив, що відповідно до умов договору № 6 від 27.01.2014р. ним було здійснено авансовий платіж в розмірі 20 % ціни товару, що склало 138203,89 грн., шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 31.01.2014р. Пунктом 3.2. договору № 6 від 27.01.2014р. передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 90 днів з моменту оплати в повному обсязі першого авансового платежу у відповідності до п. 2.8.1. зазначеного договору. Однак, позивачем було порушено свої зобовязання з поставки товару за договором № 6 від 27.01.2014р., жодних дій спрямованих на поставку товару не виконано. Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 2.8.2. договору № 6 від 27.01.2014р. платіж в розмірі 50% ціни товару здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення постачальника про дату готовності товару до відвантаження з Республіки Корея. Зазначеного повідомлення відповідач не отримував від позивача, тому строк виконання зобовязань з оплати товару відповідно до п. 2.8.2. договору № 6 від 27.01.2014р. є таким, що не настав.

21.06.2016р. відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначає, що з позовними вимогами зустрічного позову не згідний в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні вимог за зустрічним позовом, з огляду на те, що відповідач за зустрічним позовом не порушував своїх зобовязань за договором № 6 від 27.01.2014р. та належним чином, відповідно до умов договору, повідомив ПП «Тріз» про готовність відвантаження товару з Республіки Корея, натомість ПП «Тріз» не виконало своїх зобовязань не оплатило рахунки надіслані на його адресу.

Відповідач за первісним позовом подав відзив (додатковий) на позовну заяву, відповідно до якого просить припинити провадження у справі про стягнення 1318797,15 грн. у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідач за первісним позовом подав клопотання б/н, б/д, відповідно до якого просить витребувати від ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» документи на підтвердження готовності товару до відвантаження виробником обладнання та його оплати, а саме: - повідомлення від компанії виробника Hyundai WIA про готовність до відвантаження токарно-револьверного оброблювального центру моделі Е160LA з системою ЧПК FANUC iSeries для кінцевого споживача ПП «ТРІЗ»; - документи, що підтверджують факт здійснення оплати за товарно-револьверний оброблювальний центр моделі Е160LA з системою ЧПК FANUC iSeries його виробнику Hyundai WIA відповідно до вимог додаткової угоди № 31 від 31.01.2014 року до контракту № 6 від 12.11.2009 року.

Крім того, відповідач подав клопотання б/н, б/д про призначення судової експертизи, відповідно до якого просить призначити технічну судову експертизу документів, проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, поставити для розяснення експерту наступні питання: 1. визначити тип техніки, на якій було відтворено звіти факсимільного апарату, 2. визначити спосіб виготовлення звітів факсимільного апарату, 3. визначити відносну давність виготовлення звітів факсимільного апарату, витребувати від позивача за первісним позовом оригінали звітів факсимільного апарату, копії яких містяться в матеріалах справи для проведення судової експертизи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27.01.2014 року, між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки товару № 6, відповідно до умов якого ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» зобовязується поставити в місце поставки: Сумська область, Тростянецький район, с. Бором ля, вул. Леніна, 13 і передати у власність метало ріжуче обладнання за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами у відповідності зі Специфікацією № 1 (додаток № 1 до цього договору), що є невідємною частиною даного договору. Постачальник зобовязується виконати роботи з шеф-монтажу, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу покупця, а покупець зобовязується належним чином прийняти і оплатити поставлений товар у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору № 6 ціна товару на момент укладення цього договору відповідно до Специфікації № 1, є договірною і на момент укладення цього договору становить суму в розмірі 580643,33 грн., з урахуванням ПДВ 696772,00 грн., що відповідає 63690,20 євро станом на 27.01.2014р.

Згідно п. 2.2. договору № 6 сторони домовились, що ціна товару в євро є незмінною, а ціна товару і сума договору у гривнях підлягають зміні в порядку, встановленому цим договором. Оплата товару проводиться в національній валюті України гривні. При цьому ціна товару, сума договору і сума оплати по кожному платежу визначається в порядку, встановленому п. 2.6.-2.8. цього договору.

Пунктом 2.8 договору № 6 сторони встановили наступний порядок оплати:

Авансовий платіж в розмірі 20% ціни товару протягом 5-ти банківських днів з дати підписання цього договору (п. 2.8.1.).

Платіж в розмірі 50% ціни товару протягом 5-ти банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення постачальника про дату готовності товару до відвантаження з Республіки Корея (п. 2.8.2.).

Платіж в розмірі 25% ціни товару протягом 5-ти робочих днів з дати факсимільного повідомлення постачальника про дату прибуття товару в Україну для проходження митних процедур по імпорту (п. 2.8.3).

Платіж в розмірі 5% ціни товару протягом 10-ти календарних днів з дати підписання ОСОБА_2 виконаних пуско-налагоджувальних робіт (п. 2.8.4.).

Позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000030 від 31.01.2014р. на суму 138203,89 грн. На виконання п. 2.8.1. договору № 6. 31.01.2014 року відповідач перерахував на рахунок ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» 138203,89 грн., що складало 20% ціни товару.

Таким чином, зобовязання щодо сплати авансового платежу в розмірі 20% ціни товару, відповідно до п. 2.8.2. договору № 6 від 27.01.2014р., відповідачем за первісним позовом було здійснено в повному обсязі та з дотриманням строків, тобто належним чином.

05.03.2014р. засобами факсимільного зв'язку ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» було направлено ПП «ТРІЗ» повідомлення № 56 про те, що оброблювальний центр, що було замовлено ПП «ТРІЗ» згідно договору № 6 від 27.01.2014р. готовий до відвантаження з Республіки Корея. До даного повідомлення був доданий рахунок-фактура № СФ-0000083 від 05.03.2014р. на суму 426346,69 грн., що складало 50% ціни товару.

Зазначений рахунок повинен був бути оплачений ПП «ТРІЗ» на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення постачальника про дату готовності товару до відвантаження з Республіки Корея, відповідно до п. 2.8.2 договору № 6 від 27.01.2014р.

Однак, як зазначає позивач за первісним позовом, станом на день розгляду справи даний рахунок відповідачем не оплачений.

05.05.2014р. позивач за первісним позовом направив відповідачу досудову вимогу № 159 про сплату за товар.

У відповідь на дану вимогу відповідач за первісним позовом у листі № 16-ЧП від 29.05.2014р. зазначив, що ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» не виконало умови договору поставки № 30 від 25.09.2013р. з ТОВ «ТРІЗ НТЦ» на поставку оброблювального центру, хоча грошові кошти за зазначене обладнання були перераховані в повному обсязі. У звязку з цим у відповідача виникають великі сумніви щодо можливості виконання позивачем договору поставки № 6 від 27.01.2014р. Відповідач пропонує спочатку здійснити поставку обладнання за договором № 30 від 25.09.2013р., після чого ПП «ТРІЗ» здійснить оплату по договору № 6 від 27.01.2014р.

Таким чином, невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобовязань за договором № 6 від 27.01.2014р. повязане не з тим, що він не був належним чином повідомлений про готовність відвантаження товару, як про це заявляє відповідач у своєму відзиві на позов, а, як вказує у зазначеному листі відповідач, у звязку з невиконанням позивачем за первісним позовом умов договору поставки № 30 від 25.09.2013р., укладеного між ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» та ТОВ «ТРІЗ НТЦ».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір поставки № 6 від 27.01.2014р. відповідач погодився на те, що значна сума вартості товару буде сплачуватись авансом з урахуванням настання певної події, так 20% вартості покупець сплатив протягом 5-ти банківських днів з дати підписання цього договору, 50% вартості протягом 5-ти банківських днів з дати отримання повідомлення про дату готовності товару до відвантаженні, 25% вартості протягом 5-ти робочих днів з дати повідомлення про дату прибуття товару в України. Згідно п. 1.3 договору № 6 відповідач зобовязався оплатити товар у відповідності з умовами цього договору.

Позивачем за первісним позовом було належним чином повідомлено відповідача про те, що товар по договору поставки № 6 від 27.01.2014р. готовий до відвантаження з Республіки Корея, тому відповідно до п.2.8.2 договору № 6 відповідач за первісним позовом повинен був протягом 5-ти банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення постачальника оплатити 50% ціни товару.

Те, що відповідач 05.03.2014р. отримав повідомлення про готовність до відвантаження товару з Республіки Корея, підтверджується звітом про передачу (а.с. 21). Повідомлення було надіслане на номер факсу (0542) 78-68-01. Цей самий номер факсу зазначений в договорі поставки № 6 від 27.01.2014р. в реквізитах ПП «ТРІЗ».

Тому, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення 50% ціни товару за договором поставки № 6 від 27.01.2014р. в сумі 31845,10 євро, що становить 937744,61 грн. по курсу НБУ станом на 01.03.2016р. (п. 2.2., п. 2.6. договору № 6 від 27.01.2014р.) є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. При цьому ст. 549 Цивільного кодексу України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобовязання, які, згідно норм ст. 547 Цивільного кодексу України, мають бути закріплені у правочині, укладеному в письмовій формі.

Умовами договору, а саме п. 2.11 договору поставки № 6 від 27.01.2014р. встановлено, що у випадку несплати товару у строки та порядку, визначених в пп.. 2.6., 2.7., 2.8.1, 2.8.2, 2.8.3. покупець несе відповідальність відповідно до п. 7.4. цього договору.

Відповідно до п. 7.4. договору № 6 за невиконання або неналежне виконання п.п. 2.8.2-2.8.4 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

За неналежне виконання умов договору відповідачу нарахована пеня в розмірі 21439,99 грн. за період прострочення з 13.03.2014р. по 13.09.2014р., тобто з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Оскільки, пеня в зазначеній сумі нарахована з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно наданого позивачем за первісним позовом розрахунку відповідачу нараховано до сплати 25300,46 грн. 3 % річних та 334312,09 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 19781,96 грн.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом сплачений ПП «ТРІЗ» за договором № 6 від 27.01.2014р. авансовий платіж в розмірі 20% ціни товару, що склало 138203,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 6 від 27.01.2014р., а саме: пункту 3.2. договору № 6, який передбачає, що поставка товару здійснюється протягом 90 днів з моменту оплати в повному обсязі першого авансового платежу у відповідності до п. 2.8.1. цього договору, за умови своєчасного і в повному обсязі виконання покупцем платежів згідно п. 2.8.2, 2.8.3 цього Договору, та не поставив товар позивачу.

Вказуючи на порушення цього пункту договору з боку відповідача за зустрічним позовом щодо поставки товару протягом 90 днів з дня сплати першого авансового платежу, позивач за зустрічним позовом не звертає увагу на другу частину цього пункту, яка передбачає, що постачальник зобовязаний поставити товар на протязі 90 днів за умови своєчасного і в повному обсязі виконання покупцем платежів згідно п. 2.8.2, 2.8.3 цього Договору.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом порушив свої зобовязання за договором № 6 від 27.01.2014р. щодо оплати товару, а саме: не сплатив ціну товару в порядку передбаченому п. 2.8.2 договору № 6 від 27.01.2014р., тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

Суд залишає без задоволення клопотання б/н, б/д відповідача за первісним позовом про витребування доказів, оскільки відповідачем не було дотримано вимог ст. 38 ГПК України, а саме: відповідач не звертався до позивача з вимогою надати такі докази, та не надав підтвердження відмови позивача надати такі докази відповідачу.

Суд залишає без задоволення клопотання відповідача за первісним позовом б/н, б/д про призначення судової експертизи, так як не вбачає підстав для призначення експертизи у справі, призначення експертизизатягне строки розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТРІЗ» (42621, Сумська область, Тростянецький район, с. Боромля, вул. Леніна, 13, код 32340191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМА-Станкоімпорт» (49041, м.Дніпро, вул. Стартова, 20, код 36725970) 937744,61 грн. основного боргу, 21439,99 грн. пені, 334312,09 грн. інфляційних втрат, 25300,46 грн. 3% річних, 19781,96 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 04.07.2016.

Суддя В.М. Моїсеєнко