Ухвала суду № 58735547, 30.06.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

30 червня 2016 року Справа № 915/2034/14

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

розглянувши матеріали заяви Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 року по справі № 915/2034/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка

юридична адреса: 54025, АДРЕСА_1

фактична адреса: 54000, м. Миколаїв, пр. Миру, 54В,

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства

Миколаївської обласної державної адміністрації

54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40

про стягнення 176064,38 грн.

Суддя О.Г.Смородінова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від заявника: ОСОБА_2, за довіреністю;

Від стягувача: ОСОБА_3, за довіреністю.

СУТЬ УХВАЛИ:

15.06.2016 року до господарського суду Миколаївської області від Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації надійшла заява № 288/01-04 від 14.06.2016 року, в якій останній просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 року по справі № 915/2034/14 до 01.01.2017 року.

В заяві Управління житлово-комунального господарства просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 року по справі № 915/2034/14 до 01.01.2017 року, посилаючись на норми ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та мотивуючи тим, що не має можливості виконати рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 року з наступних причин:

Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації є бюджетною установою, яка утримується за рахунок фінансування з Державного бюджету України і не має власних обігових коштів, які б було можливо направити на погашення заборгованості перед ТОВ «Житлорембуд - Ніка».

На 2016 рік управлінню затверджено кошторис за КТКВК 7841010 «Здійснення виконавчої влади у Миколаївській області», яким передбачені видатки на утримання управління і не передбачено видатки на погашення кредиторської заборгованості за іншими бюджетними програмами.

Загальна сума кредиторської заборгованості по управлінню житлово- комунального господарства облдержадміністрації станом на 01.06.2016 становила 9763337,41грн., в тому числі за бюджетними програмами, по яким головним розпорядником бюджетних коштів виступав Мінрегіон України - 2050077,93 грн. Питання її погашення залишається не вирішеним.

Управління житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації знаходиться в дуже скрутному становищу, оскільки на період виконання наказу господарського суду Миколаївської області у справі № 915/2034/14, Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області здійснює проведення платежів за дорученнями лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не передбачено відповідну програму та бюджетні видатки на погашення кредиторської заборгованості за бюджетною програмою «Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства», не забезпечено вимоги статей 23, 48, 49 Бюджетного кодексу України, що унеможливлює виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 16.02.2015 року № 915/2034/14, погашення кредиторської заборгованості може бути вирішено тільки після визначення Міністерством фінансів України та Мінрегіоном України відповідних джерел фінансування та відкриття бюджетної програми, спрямованої на погашення кредиторської заборгованості минулих років.

Кредитор по справі ТОВ Житлорембуд-Ніка в письмових запереченнях за вх. № 11592/16 від 30.06.2016 року просить суд відмовити заявнику в задоволенні відстрочки виконання рішення суду у справі № 915/2034/14.

В своїх письмових запереченнях ТОВ Житлорембуд-Ніка просить суд відмовити боржнику у задоволенні заяви та зазначає, що підприємство на сьогоднішній день знаходиться у скрутному становищі та має кредиторську заборгованість більше 2-х млн. грн. Також, просить суд врахувати можливі наслідки для підприємства при невиконанні рішення суду, а саме неможливість розрахуватися з кредиторами, можливість застосування з їх боку штрафних санкцій. Крім того, врахувати, що боржником до цього часу не погашено будь-якої частки суми. Зазначена обставина негативно впливає на можливість з боку стягувача здійснювати закупівлю будівельних матеріалів та обладнання для виконання робіт.

Стягувач наполягає на тому, що боржником не надано жодних належних та допустимих доказів у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про реальну можливість сплатити борг саме до 01.01.2017 року. Посилання боржника на незадовільний стан підприємства не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою відстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник управління житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації повністю підтримав вимоги заявлені в заяві № 288/01-04 від 14.06.2016 року, просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 року по справі № 915/2034/14 до 01.01.2017 року.

Представник стягувача усно підтримав свої заперечення.

За результатами розгляду заяви боржника, матеріалів справи, за дослідженням наданих доказів та оцінки їх у сукупності та відповідності з положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Матеріали справи свідчать:

1) Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29 січня 2015 року позовні вимоги ТОВ Житлорембуд-Ніка були задоволені частково та стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка 128296,70 грн. основного боргу, 20763,17 грн. інфляційних нарахувань, 3279,47 грн. 3% річних та 3046,79 грн. судового збору.

16.02.2015р. на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 03.02.2015 року був виданий стягувачу відповідний наказ.

2) 22.04.2016 р. боржник звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою (№ 217/01-04 від 21.04.2016 р.), в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 року у справі №915/2034/14 постановивши ухвалу про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/2034/14 до 01.03.2016 року.

3) 19.05.2015 року господарським судом Миколаївської області по справі № 915/2034/14 було прийнято ухвалу, якою заяву Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 у справі № 915/2034/14 задоволено частково та відстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 у справі № 915/2034/14 до 19 червня 2015 року.

4) 15.03.2016 р. боржник вдруге по даній справі звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою (№ 288/01-04 від 14.06.2016 р.), про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/2034/14 до 01.01.2017 року.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Підпунктом 7.2 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Наведені та надані до заяви боржником докази стосуються фінансової та господарської діяльності боржника та, враховуючи обставини даної справи, не виступають належними в якості підтвердження існування виняткових випадків за наявності саме яких суд може здійснити відстрочення виконання рішення.

Отже, всупереч вимогам ст. 121 ГПК України заявник не навів обставин та не надав належні докази, які вказують на реальне існування підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відсутність власних обігових коштів; фінансування за рахунок бюджетних коштів відповідних призначень та той факт, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2016 рік не передбачено видатки за бюджетною програмою не можна вважати винятковим випадком, за наявності якого виконання судових рішень може бути розстрочено або відстрочено.

Враховуючи наведене, посилання заявника на скрутне фінансове становище - як на підставу для відстрочки, не може бути взято судом до уваги так як: по-перше, цей випадок не є винятковим; по-друге, суд в даному випадку враховує не тільки матеріальне становище боржника, але і матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього. Також, заслуговує на увагу твердження стягувача про те, що боржник жодної оплати за час видачі наказу з лютого 2015 року в якості погашення боргу по даній справі не здійснив.

Також, є слушним зауваження кредитора про те, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили б про реальну можливість сплатити суму існуючого боргу саме до 01.01.2017 р.

Отже, всупереч ст. 33 ГПК України, боржник не навів виняткових обставин та не надав належні докази в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення.

Таким чином, беручи до уваги наведені факти та обставини, суд дійшов висновку про недоведеність боржником обставин, за яких по даній справі на існуючий час можливо та необхідно відстрочити виконання рішення.

При цьому, господарський суд звертає увагу заявника на те, що відмова в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення до господарського суду з відповідною заявою за наявності виняткових обставин, які мають бути підтверджені належними доказами, що підтверджують ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі.

Отже, керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви № 288/01-04 від 14.06.2016 року Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2015 р. у справі № 915/2034/14 до 01.01.2017 року відмовити.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя О.Г. Смородінова