Рішення № 58735122, 15.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016

Справа №910/7381/16

За позовом Приватного підприємства «Луч»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інлайн Плюс»

про стягнення заборгованості в розмірі 114 000,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного підприємства «Луч» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інлайн Плюс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 114 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2016 було порушено провадження у справі № 910/7381/16, розгляд справи призначено на 25.05.2016.

У судове засідання 25.05.2016 представники сторін не з’явились. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/7381/16 сторони не виконали.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 25.05.2016 не з’явились, а також у зв’язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2016 про порушення провадження у справі № 910/7381/16, розгляд справи відкладено на 15.06.2016.

13.06.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 15.06.2016 представники сторін не з’явились

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 між Приватним підприємством «Луч» (далі – перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інлайн плюс» (далі – замовник, відповідач) був укладений Договір про надання автопослуг б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов’язується за завданням замовника надавати автопослуги, у порядку і на умовах, визначених цим Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 та 1.3 Договору перевізник організовує безпечне перевезення пасажирів по письмовому замовленню, яке подається замовником. Сума Договору складає 2 000,00 грн за один день перевезень.

Згідно з п. 2.1.8 Договору замовник зобов’язаний вчасно перераховувати на розрахунковий рахунок перевізника кошти за надані послуги.

Згідно з п. 4.1 Договору плата за перевезення пасажирів по цьому договору здійснюється на підставі актів виконаних автопослуг за кожен місяць. Протягом 7 днів з моменту підписання акту (моментом підписання є дата вказана в акті).

Позивач зазначає суду про те, що ним був виконаний певний обсяг робіт, передбачений Договором, в свою чергу, відповідач свої зобов’язання не виконав в повному обсязі, автопослуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову складає 114 000,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем, зокрема, Акти виконаних робіт 1/15 від 30.06.2015, 31.05.2015 та 23.07.2015, судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 296 000,00 грн.

В свою чергу, з розрахунку позивача, доданого ним до позовної заяви вбачається, що відповідачем було частково сплачено кошти за надані автопослуги в загальному розмірі 182 000,00 грн.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності заборгованості за Договором в розмірі 114 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що первинними документами підтверджено факт надання послуг позивачем за Договором на суму 296 000,00 грн, а відповідачем було сплачено на користь позивача 182 000,00 грн та іншого суду доведено не було, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги в розмірі 114 000,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 114 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інлайн Плюс» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, будинок 2, корпус 2; ідентифікаційний код: 38193402) на користь Приватного підприємства «Луч» (84406, Донецька обл., місто Красний Лиман, вул. Свободи, будинок 110; ідентифікаційний код: 20388213) заборгованість в розмірі 114 000 (сто чотирнадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 710 (одна тисяча сімсот десять) грн 00 коп.

Повне рішення складено 24.06.2016.

Суддя О.В. Нечай