Ухвала суду № 58733573, 30.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 р. Справа № 876/3734/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Крохта Р.В., відповідача Несторовича Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року у адміністративній справі №813/252/16 за позовом Фермерського господарства «Околиця» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправних дій, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Околиця» (далі - позивач, ФГ «Околиця») звернулось до суду із адміністративним позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Буська ОДПІ), в якому, з врахуванням заяви про уточнення адміністративного позову просить визнати протиправними дії відповідача; скасувати наказ №22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» (ЄДРПОУ 31859373)» від 28.01.2016 року; скасувати рішення №1 від 29.01.2016 року, підписане в.о. начальника Буської ОДПІ про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ФГ «Околиця»; зобов'язати посадових осіб відповідача відповідальних за реєстрацію (в т.ч. як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та відповідно поновити з 01.12.2015 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області №22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» (ЄДРПОУ 31859373)» від 28.01.2016 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №1 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 29.01.2016 року. Визнано протиправними дії Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Зобов'язано посадових осіб Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відповідальних за реєстрацію (в т.ч. як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та відповідно поновити з 01.12.2015 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Стягнуто на користь Фермерського господарства «Околиця» (ЄДРПОУ 31859373) судовий збір з Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (39508234) за рахунок бюджетних асигнувань, в сумі 1378, 00 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Зокрема зазначає, що відповідач діяв відповідно до норм Податкового кодексу України, оскільки позивачем не було надано відповідь на лист податкового органу, було призначено перевірку. Крім того, Буською ОДПІ проведено засідання комісії, щодо виключення сільськогосподарського підприємства ФГ «Околиця» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, про що складено протокол №1 від 25.01.2016 року та прийнято рішення №1 від 29.01.2016 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціалізованого режиму оподаткування, оскільки позивачем впродовж 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів 20048,00 грн., у тому числі несільськогосподарських (покупних) товарів 19752,00 грн., що становить 98,5 % чим порушено вимоги ст. 209 Податкового кодексу України та неподано декларацію з податку на додану вартість за листопад, грудень 2015 року. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ФГ «Околиця» зареєстроване як юридична особа з присвоєнням коду ЄДРПОУ 31859373, перебуває на податковому обліку в Буській ОДПІ з 31.12.2015 року.

25.01.2016 року ДПІ у м. Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області позивачу надіслано запит №65/07 на виконання листа Буської ОДПІ від 25.01.2016 року № 204/8/15-00 та керуючись п. 73.3 ст. 73, ст. 305, ст. 351 Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року щодо наявності у позивача власних та орендованих земельних угідь та відповідні копії підтверджуючих документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Кіровоградпродекспорт» за 2015-2016 року; просив вказати яким транспортом здійснювалось перевезення (власним чи орендованим); вказані документи просив направити оперативному управлінню Державної податкової інспекції у м. Червонограді.

Згідно з відповіддю ФГ «Околиця» №6 від 29.01.2016 року зазначено, що лист контролюючого органу не є підставою для подання запиту, а також, що Буською ОДПІ не вказано номеру оперативно-розшукової справи чи номер кримінального провадження в рамках яких проводиться досудове розслідування, що зобов'язували б позивача надати витребовувані документи. Повідомлено, що оскільки лист Буської ОДПІ поданий з порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 12. Постанови Кабінету Міністрів України № 1245, щодо запиту контролюючого органу, ФГ «Околиця» надасть копії документів в тому випадку, коли запит відповідатиме вимогам чинного податкового законодавства.

Буською ОДПІ на підставі п.п.16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3, 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010 року надіслано лист ФГ «Околиця» про надання інформації та її документального підтвердження.

Позивачем 29.01.2016 року за №5 надано відповідь на вказаний лист, відповідно до якої зазначив, що відповідачем у вказаному запиті не зазначено підстав для надання інформації та документального підтвердження, як вимагає того п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України та п. 12. Постанови кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року; відсутнє покликання на нормативний акт, яким законодавчо підтверджується правомірність пред'явленого у листі списку первинних документів. Таким чином, зазначив, що не може надати відповідну інформацію та документальне підтвердження такої, але повідомив про готовність надати таку у випадку відповідності запиту контролюючого органу вимогам податкового законодавства.

В той же час, згідно з повідомленням від 28.01.2016 року №7 слід забезпечити надання всіх необхідних документів та на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України контролюючим органом видано наказ №22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» від 28.01.2016 року.

29.01.2016 року Буською ОДПІ на підставі протоколу №1 від 25.01.2016 року прийнято рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування №1.

Так, в період з 01.02.2016 року по 03.02.2016 року Буською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року, про що складено акт №20/22-00/31859373 від 10.02.2016 року.

Позивач вважаючи вказані дії та рішення позивача протиправними та такими, що слід скасувати, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у зв'язку з відсутністю обставин передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України, у відповідача не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки позивача та контролюючим органом фактично зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з продажу вирощеної продукції покупцю ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на підставі накладних, внесених до ЄДРПН із запізненням, без дослідження відповідної первинної документації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Підпунктом 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідач зазначає, що ФГ «Околиця» за результатами декларування листопада, грудня 2015 року не подало жодної звітності по ПДВ та 22.01.2016 року здійснило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за результатами господарської діяльності з ТОВ «Кіровоградпродекспорт», що зумовило необхідність перевірки господарської діяльності позивача.

Проте, зі змісту вказаних запитів судом вірно не встановлено зазначення підпункту, пункту статті ПК України, на підставі яких позивач мав би надати контролюючому органу пояснення та їх документальне підтвердження, тобто такі запити оформлені з порушенням вимог ст. 73 ПК України, оскільки не містять підстав та мотивів для отримання від фермерського господарства пояснень та їх документального підтвердження.

Щодо правомірності прийняття наказу №22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» від 28.01.2016 року, то судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2016 року підприємством позивача поштовою кореспонденцією одержано наказ від 28.01.2016 року та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» з 01.02.2016 року по 03.02.2016 року.

Відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин зазначених в даній статті.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Таким чином, з аналізу п. 79.1 ст. 79 ПК України слід зробити висновок про те, що для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки необхідні обставини визначені, зокрема ст. 78 ПК України. Відтак, п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено виключний перелік обставин за яких проводиться документальна позапланова перевірка.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно зазначено, що твердженням представника відповідача про те, що відповідно до положення п. 79.2ст. 79 ПК України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є лише рішення керівника відповідача, оформлене наказом, та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки є безпідставними, оскільки положення п. 79.2 ст. 79 ПК України визначає лише умови, які надають право відповідачеві розпочати проведення документальної невиїзної перевірки та жодним чином не встановлює підстави для проведення такої, адже такі підстави визначені ст.78 ПК України.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю обставин передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України, у відповідача не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки позивача, що як наслідок виключає правомірність прийняття оскаржуваного наказу від 28.01.2016 року №22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця».

Викладена позиція суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, а саме постановами: від 27 січня 2015 року в справі №21-425а14, від 10 вересня 2013 року в справі 21-237а13 та від 24 вересня 2013 року в справі 21-255а13, які відповідно до ч. 1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року зазначено, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок. Невиконання вимог п. 78.1 ст. 78 ПК України та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного про те, що оскаржений наказ підлягає скасуванню, оскільки ні у наказі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ні в направленні на перевірку не зазначені обставини на її проведення та посилання на відповідні пункти ст.78 Податкового кодексу України.

Щодо рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу №1 від 25.10.2016 року 22.01.2016 року ФГ «Околиця» здійснило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН контрагенту ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на загальну суму 23626,50 грн. в т.ч. ПДВ 3937,80 грн. з порушенням термінів реєстрації з дати виписки накладних. За даними накладних господарство реалізувало 2259,70 тонн насіння соняшника рядового.

Представник відповідача зазначив, що Контролюючим органом проведено дослідження архіву звітності та встановлено, що підприємством протягом 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів 20048 тис. грн., у т.ч. несільськогосподарських (покупних) товарів 19752 тис. грн., що становить 98,5 % чим порушено п. 209.11 ст. 209 ПК України. За 2013 - 2014 рік подано декларації по фіксованому сільськогосподарському податку розрахунок частки сільськогосподарського товару та виробництва. Відповідно до відомостей по земельному податку підприємство має у користуванні 50 га землі. 03.02.2015 року подано тільки розрахунок частки сільськогосподарського товару та виробництва за 2014 рік. Так, з вищевикладеного слідує, що підприємство не в змозі виростити та зібрати такої кількості насіння соняшника. Зазначив, що згідно поданого звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та нарахованого єдиного соціального внеску за листопад 2015 року на підприємстві працює 2 працівники з заробітною платою 1390,00 грн. Оскільки за результатами декларування грудня 2015 року платником податку не подано жодної податкової звітності, в тому числі декларації по ПДВ, за результатами проведеного аналізу встановлено невідповідність обсягів реалізації товарів фактичним можливостям виробництва ФГ «Околиця» (не має в наявності і у достатній кількості трудових ресурсів, основних засобів для ведення господарської діяльності), на засіданні комісії Буської ОДПІ прийнято рішення про виключення ФГ «Околиця» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Згідно з п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 209.11 ст. 209 ПК України встановлено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно п. 209.12 ст. 209 ПК України сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах «а», «б» цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Ознаки, за наявності яких суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен перейти на загальний порядок оподаткування з ПДВ, визначені також у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130. Зокрема, в п. 6.11 Положення зазначено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 209 розділу V Кодексу. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених статтею 209 ПКУ та цим Положенням; таке підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

З першого числа місяця, в якому було допущено перевищення, сільськогосподарське підприємство вважається таким, що сплачує податок на додану вартість за загальними правилами, встановленими розділом V Кодексу. Реєстрація такого платника ПДВ може бути анульована згідно з розділом V цього Положення (п. 6.12). Не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах. Якщо сільськогосподарське підприємство не подає таких заяв, контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6-РРС . На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації (п. 6.14).

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, пов'язана із виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що контролюючим органом фактично зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з продажу вирощеної продукції покупцю ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на підставі вказаних накладних, внесених до ЄДРПН із запізненням. Проте, відповідачем не представлено будь - яких доказів на підтвердження того, що позивач позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, в тому числі вирощувати та постачати сільськогосподарську продукцію.

Крім того, відповідачем в ході розгляду справи не надано пояснень та доказів того, на підставі яких документів відповідач вважає насіння соняшника несільськогосподарською продукцією, оскільки в рішенні №1 від 25.01.2016р. як доказ поставки несільськогосподарської продукції наводяться реквізити податкових накладних виписаних позивачем для ТзОВ «Кіровоградпроекспорт», у яких відображена лише реалізація насіння соняшника, та у цьому рішенні досліджувався лише грудень 2015р., а не 12 послідовних місяців, які вимагають норми чинного податкового законодавства.

Податкове законодавство встановлює вичерпні умови, при одночасному дотриманні яких сільськогосподарське підприємство має право використовувати спеціальний режим оподаткування, а саме: товари повинні бути вироблені на власних або орендованих основних фондах або на давальницьких умовах; питома вага вартості сільськогосподарської продукції повинна становити щонайменше 75%; розрахунок питомої ваги визначається від вартості поставлених всіх товарів та послуг, протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. Обов'язковими умовами для встановлення фактів не відповідності сільськогосподарського підприємства критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 ПК України є результати проведення документальної перевірки платника податків, з якими законодавець пов'язує безпосереднє виникнення у податкового органу підстав для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Відповідачем не надано суду доказів проведення такої перевірки.

Доводи відповідача щодо неможливості вирощування сільськогосподарської продукції та реалізації її зазначеним в податковій звітності зазначеному контрагенту покупцю суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.

Необґрунтованим є також рішення контролюючого органу та твердження про те, що питома вага обсягу поставок несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів перевищує 25 відсотків, оскільки ці доводи контролюючого органу ґрунтуються не на дослідженні фінансово-господарської документації позивача за період, що підлягав перевірці, а на припущеннях щодо можливості чи неможливості ведення відповідного виду господарської діяльності, та спростовуються матеріалами справи. Крім того, контролюючим органом у вказаному рішенні не конкретизовано за які саме 12 послідовних звітних місяців позивачем не додержано вимог податкового законодавства.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржене рішення відповідачем прийнято без проведення відповідної перевірки позивача з порушенням форми та змісту, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності, а щодо своїх дій - правомірності та послідовності. З врахуванням викладеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими доказами у справі та підлягають задоволенню.

З врахуванням викладеного, посадових осіб Буської ОДПІ відповідальних за реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування слід зобов'язати поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та поновити в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року у адміністративній справі №813/252/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 04.07.2016р.