ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2016 року № 876/2327/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови,
встановив:
У січні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці ДФС, в якому просила: 1) скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15; 2) закрити провадження в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15 за відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідач позовних вимог не визнав, подав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2016 року позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці ДФС України від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15. Закрито провадження в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15 за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.
З цією постановою суду першої інстанції від 19.02.2016 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, а відтак вважає її такою, що підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що у листі митних органів Республіки Польща від 12.06.2015 р. вказано, що компанія F.U.P.H. «LIMBLACH» ОСОБА_11 дійсно здійснювала експорт товарів в Україну проте дата оформлення інвойсів, отримувач, вага і вартість товару не відповідають даним, які містяться в інвойсах, виписаних вказаною компанією. Товари не були надані польським митним органам з метою поміщення товару в митний режим вивозу. Також відсутній реєстраційний номер, підпис, штамп відправника в графі 22 CMR та відмітка польської митної служби. ОСОБА_2 маючи можливість оглянути товар перед його декларуванням та обов'язок подати документи з точною інформацією для декларування, проявила недбале відношення до своїх службових обов'язків та вчинила адміністративне правопорушення. Суд у оскарженій постанові зазначає про відсутність умислу на вчинення правопорушення, проте правопорушення передбачене ст. 485 Митного кодексу України характеризується умислом або необережною формою вини. В даному випадку правопорушення вчинене з необережності у формі недбалості. У випадку відсутності у декларанта точних відомостей про товар закон дозволяє йому подати тимчасову митну декларацію. Позивач не скористалася такою можливістю. Особа уповноважена на декларування товарів від імені декларанта має такі самі обов'язки і несе таку саму відповідальність що і декларант.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.01.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС винесена постанова в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 852937,50 грн. (а.с. 5-8).
Така постанова винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил № 3174/20900/15 від 30.12.2015 року та матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ст.485 МК України (а.с. 116-124).
Із змісту вказаних вище матеріалів справи про порушення митних правил та постанови № 3174/20900/15 від 15.01.2016 року видно, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було заявлення декларантом ОСОБА_2 в митних деклараціях ВМД №№ 209080201/2014/000767 від 11.09.2014 року; 209080201/2014/000855 від 11.10.2014 року; 209080201/2014/000889 від 21.10.2014 року; 209080201/2014/000890 від 21.10.2014 року; 209080201/2014/000918 від 01.11.2014 року; 209080201/2014/000943 від 06.11.2014 року; 209080201/2014/000947 від 08.11.2014 року; 209080201/2014/001011 від 26.11.2014 року; 209080201/2014/001030 від 29.11.2014 року; 209080201/2014/001043 від 03.12.2014 року; 209080201/2014/001076 від 12.12.2014 року; 209080201/2014/001103 від 22.12.2014 року; 209080201/2014/000986 від 20.11.2014 року неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, та надання органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не вчинено жодних дій щодо подання неправдивих відомостей чи неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Крім того судом зазначено, що відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови Львівської митниці ДФС, з врахуванням наступного.
Відповідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як вбачається з постанови у справі про порушення митних правил, порушення митного законодавства відповідач пов'язує з тим, що в поданих декларантом митних деклараціях, заявлено неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Положеннями ч.1 ст. 485 МК України визначено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції позивач ОСОБА_2 працює у ТзОВ «Львівзовніштранс» і здійснює митне декларування вантажів як митний брокер.
Матеріалами справи підтверджується, що 11.09.2014 року до позивача звернулась ОСОБА_4 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування № 135 від 28.07.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) 6610661/1 від 10/09/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-6-09-S206-14 від 10/09/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0095120 від 10/09/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000767 від 11.09.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-6-09-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0095120, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_12, АДРЕСА_1, з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_2 не звертався і ВМД на його ім'я нею не подавалась.
11.10.2014 року до ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_5 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування №141 від 02.08.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 10/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-4-10-S206-14 від 10/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0095951 від 10/10/2014 року. На підставі поданих документів ОСОБА_2 складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000855 від 11.10.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-5-10-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0145714, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_13, АДРЕСА_2 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_2 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась.
21.10.2014 року до позивача ОСОБА_2 знову звернулась ОСОБА_5 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 141 від 02.08.2014 року та товаро-супровідних документів на два транспортних засоби: міжнародна автомобільна накладна (CMR) Б/Н від 20/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-7-10-S206-14 від 20/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096157 від 20/10/2014 року. На підставі поданих документів позивачем було складено та подано до митного контролю ВМД, яка оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000889 від 21.10.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-8-10-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0151855, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_14, АДРЕСА_3 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню не звертався і ВМД на його імя позивачем не подавалась.
Також 21.10.2014 року ОСОБА_5 були надані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) Б/Н від 20/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-8-10-S206-14 від 20/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096169 від 20/10/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000890 від 21.10.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-10-10-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0151863, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_14, АДРЕСА_3 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_2 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась.
01.11.2014 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_6 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 012 від 25.01.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) Б/Н від 31/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-18-10-S206-14 від 31/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096451 від 31/10/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000918 від 01.11.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім іншу митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0159321, які стосуються зовсім іншого товару. Крім того, одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_14, АДРЕСА_3 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась.
06.11.2014 року до позивача звернувся ОСОБА_7 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 229 від 06.11.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) 0528487 від 05/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-3-11-S206-14 від 05/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096487 від 05/11/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000943 від 06.11.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-2-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0161223, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянка ОСОБА_15, АДРЕСА_4 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_2 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась.
08.11.2014 року до ОСОБА_2 знову звернувся ОСОБА_7 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 229 від 06.11.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 07/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-2-11-S206-14 від 07/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0097037 від 07/11/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000947 від 08.11.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-4-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0163313, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянка ОСОБА_15, АДРЕСА_4 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його ім'я нею не подавалась.
ОСОБА_8 тричі звертався до позивача ОСОБА_2 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування № 066 від 10.05.2014 року. 26.11.2014 року ОСОБА_8 надано наступні товаро-супровідні документи для складання ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 25/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-14-11-S206-14 від 25/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0172440 від 25/11/2014 року, подана до митного контролю ВМД, була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001011 від 26.11.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-16-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0172440, які стосуються зовсім іншого товару.
29.11.2014 року ОСОБА_8 надано наступні товаро-супровідні документи для складання ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 29/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-22-11-S206-14 від 29/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0175261 від 29/11/2014 року, подана до митного контролю ВМД, оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001030 від 29.11.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-21-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0175261, які стосуються зовсім іншого товару.
03.12.2014 року ОСОБА_8 надано наступні товаро-супровідні документи для складання ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 03/12/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-1-12-S206-14 від 03/12/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0175420 від 03/12/2014 року, подана до митного контролю ВМД, оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001043 від 03.12.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-2-12-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0177062, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_16, АДРЕСА_5, з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його імя позивачем не подавалась.
12.12.2014 року до позивача ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_4 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 135 від 28.07.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 12/12/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-12-12-S206-14 від 11/12/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0182075 від 11/12/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001076 від 12.12.2014 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, із долучених позивачем до позовної заяви копій примірників рахунка-фактури (S)FSE-12-12-S206-14 та митної декларації країни відправлення 14PL401010E0182075 видно, що вони стосуються іншого товару «Blacha ocynk.» вагою 22500 кг. та іншого одержувача ОСОБА_4. Громадянин ОСОБА_13, АДРЕСА_2 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його імя нею не подавалась.
22.12.2014 року до ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_9 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 245 від 22.12.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 19/12/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-17-12-S206-14 від 19/12/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0183217 від 19/12/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001103 від 22.12.2014 року.
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім іншу митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0187324, які стосуються зовсім іншого товару. Крім того, одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_13, АДРЕСА_2, з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_2 не звертався і ВМД на його імя позивачем не подавалась.
20.11.2014 року ОСОБА_10 надано позивачу ОСОБА_2 наступні товаро-супровідні документи для складання на його імя ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 19/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-9-11-S206-14 від 19/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0139089 від 19/11/2014 року. Згідно договору митного брокерського обслуговування 036 від 15.03.2014 року позивачем надавались послуги тільки за вище перерахованими документами. Було подано до митного контролю та оформлено в повному обсязі ВМД за номером 209080201/2014/000986 від 20.11.2014 року. Будь-які інші документи, зокрема, рахунок-фактура (S) FSE-8-11-S206-14 від 19.11.2014 року та митна декларація РП 14PL401010E0169080 від 19.11.2014 року, рахунок-фактура (S)FSE-16-11-S206-14 та митна декларація країни відправлення 14PL401010E0172440, рахунок-фактура (S)FSE-21-11-S206-14 та митна декларація країни відправлення 14PL401010E0175261 позивачу для оформлення не надавались.
Суд апеляційної інстанції зазначає про складання ОСОБА_2 та подання до митного контролю ВМД на підставі наданих замовниками документів на виконання умов договорів митного брокерського обслуговування. Таким чином ОСОБА_2 самостійно не визначала відомості внесені нею до поданих митних декларацій, а виступала лише виконавцем, який зазначає у митних деклараціях відомості згідно наданих замовником документів.
Отже ОСОБА_2 не вчинено жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони правопорушення.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскарженої постанови від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність закриття провадження в справі про порушення митних правил, оскільки відкриття та закриття провадження в справі про порушення митних правил є виключною компетенцією відповідного компетентного органу, який розглядає справу про порушення митних правил.
У відповідності до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність змінити постанову Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2016 року, а саме виключити із резолютивної частини цієї постанови абзац щодо закриття провадження в справі про порушення митних правил.
В решті частині постанову суду першої інстанції від 19.02.2016 року слід залишити без змін, оскільки справа по суті вирішена правильно.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - задоволити частково.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови - змінити, виключивши із резолютивної частини цієї постанови суду формулювання «Закрити провадження в справі про порушення митних правил №3174/20900/15 за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення».
В решта частині постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови виготовлено 04.07.2016 року.
Судове рішення № 58733460, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/497/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: