Ухвала суду № 58733220, 02.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2016 року справа №826/9754/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом

Головного управління ДФС у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські ферми”

про

застосування адміністративного арешту коштів на рахунках

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – позивач, ГУ ДФС) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські ферми” (далі по тексту – відповідач), в якому просить прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача, наведених у мотивувальній частині позову, а також тих рахунків, які можуть бути відкриті.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову ГУ ДФС, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Разом з тим, судом встановлено, що ГУ ДФС не додало до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб’єктом владних повноважень складає 1 мінімальний розмір заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України “Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить звільнити його від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан.

Відповідно до частини першої статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Разом з тим, позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження майнового стану та неможливості сплати судового збору, а тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VIII указано Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Наведена норма Закону дає суду підстави вважати, що державні органи, у тому числі ГУ ДФС, мають забезпечуватись відповідним фінансуванням на сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, позовна заява ГУ ДФС не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки позивач може усунути у дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб’єктом владних повноважень або клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору разом з відповідними підтверджуючими документами.

Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Головного управління ДФС у місті Києві без руху.

2. Встановити Головного управління ДФС у місті Києві дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити Головного управління ДФС у місті Києві про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко