Ухвала суду № 58733160, 21.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2016 рокусправа № 804/800/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 804/800/16 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи», Амур-Нижньодніпровської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, третя особа - Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення МСЕК АНД району за: 2000р. №2206/4, 2001р. №2013/2, 2002р. №1675/7, 2003р. №1737/2, 2004р. №1523/4, 2010р. №1435, 2013р. № 196/7, 2014р. №142/2, 2016р. №109/1 якими встановлено йому третю групу інвалідності; визнати протиправним та скасувати рішення 2011р. №1943/1, №1324 МСЕК АНД району та Обласної МСЕК про зняття з нього групи інвалідності; зобов'язати Обласну медико-соціальну експертну комісію № 4 Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи», МСЕК АНД району м. Дніпропетровська здійснити новий огляд ОСОБА_1 та його документів для прийняття рішення про встановлення групи інвалідності у відповідності до діючого законодавства за період 2000-2004 років, 2010 рік, 2011 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2016 рік; зобов'язати стягнути з відповідачів 50 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року залишено без розгляду позовну заяву в частині визнання протиправними та скасування рішення МСЕК АНД району за: 2000р. №2206/4, 2001р. №2013/2, 2002р. №1675/7, 2003р. №1737/2, 2004р. №1523/4, 2010р. №1435, 2013р. № 196/7, 2014р. №142/2 якими визнано за позивачем третю групу інвалідності; визнання протиправним та скасування рішення 2011р № 1943/1, № 1324 МСЕК АНД району та Обласної МСЕК про зняття з позивача групи інвалідності; зобов'язання Обласної медико-соціальної експертної комісії № 4 Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи", МСЕК АНД району м. Дніпропетровська здійснити новий огляд позивача та його документів для прийняття рішення про встановлення групи інвалідності у відповідності до діючого законодавства за період 2000-2004 років, 2010 рік, 2011 рік, 2013 рік, 2014 рік.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення МСЕК АНД району за 2016р. №109/1 яким визнано за ОСОБА_1 третю групу інвалідності, зобов'язання Обласної медико-соціальної експертної комісії № 4 Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи», МСЕК АНД району м.Дніпропетровська здійснити новий огляд ОСОБА_1 та його документів для прийняття рішення про встановлення групи інвалідності у відповідності до діючого законодавства за 2016 рік, стягнення з відповідачів 50000 грн. моральної шкоди.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції справу розглянуто без участі представників відповідачів, хоча позивач наполягав на їх обов'язковій явці, чим порушено право позивача на захист його інтересів, принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Позивачем подавались до суду першої інстанції документи на підтвердження встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, які з матеріалів справи зникли. Натомість відповідачі взагалі не надали доказів правомірності свого рішення, як того вимагає чинне законодавство України.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу третя особа зазначила, що консультативні заключення інституту відповідають чинним нормативним документам, що регламентують встановлення інвалідності в Україні. Звертає увагу суду на те, що оскарження рішення медико-соціальної експертизи є спір про право, який має розглядатись в порядку цивільного судочинства. Просив розглядати справи без участі його представника.

У судове засідання відповідачі та третя особа, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення Комунальному закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» - 14.06.2016 року, Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України та - 13.06.2016 року, Амур-Нижньодніпровській міжрайонній медико-соціальній експертній комісії - 16.06.2016 року, не прибули.

Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фахом електромеханік, не працює з 2011року, первинно був оглянутий 17.09.1998 року. Амур-Нижньодніпровська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія (далі - АНД МСЕК), яка по діагнозу «Відновлювальний період тяжкої ЧМТ(11.03.98року, побутової), забою головного мозку, субарахноідального крововиливу, перелому тім'яної кістки зліва у вигляді вираженого антено-невротичного синдрому, порушення функції ВНД», встановила йому II групу інвалідності, загального захворювання, строком на 1 рік, враховуючи те що, на той час мав місце ранній відновлюючий період після перенесеної ЧМТ. 30.11.1999 року при черговому переогляді АНД МСЕК по встановленому діагнозу ОСОБА_1 визнаний інвалідом III групи, загального захворювання, строком на 1 рік. При наступних переоглядах ця група інвалідності продовжувалася до 2005 року. 13.09.2005року ОСОБА_1 оглянутий АНД МСЕК та встановленому діагнозу встановила йому II групу інвалідності, загального захворювання, враховуючи, що мав місце прогресуючий перебіг лікворно-гіпертензійного синдрому, про що свідчив консультативний висновок обласного спеціаліста-нейрохірурга. Ця група інвалідності продовжувалася при подальших переоглядах до 2010р. 16.09.2010 року АНД МСЕК оглянула ОСОБА_1 і по встановленому діагнозу визнала його інвалідом III групи, загальне захворювання, строком на 2 роки. На той час мав місце регрес ступеню виразу лікворно-гіпертензійного синдрому, що свідчить про адекватну консервативну терапію на протязі минулих років, яка допомогла виникнути оперативного втручання. У зв'язку з незгодою з рішенням АНД МСЕК, в порядку оскарження з 29.09.2010року по 08.10.2010року ОСОБА_1 перебував на обстежені в УкрДержНДІ МСПІ. Після одержання медекспертної справи та висновку інституту, з урахуванням результатів поглибленого обстеження, висновку загальної комісії інституту та характерологічних особливостей особи, на підставі нерізких обмежень життєдіяльності, а саме, до самообслуговування, пересування, працездатності, контролю за своєю поведінкою, обласна МСЕК№ 4 залишила рішення АНД МСЕК від 16.09.2010року про ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання, на період працевлаштування та активного лікування у невропатолога, психіатра, але був змінений термін інвалідності з 01.10.2010року до 01.10.2011року, про що письмово було повідомлено пенсійний фонд. 29.09.2011року за новими посильними документами (ДЦП МСД №8) ОСОБА_1 оглянутий АНД МСЕК, яка не знайшла підстав для визнання його інвалідом. 24.10.2011року при огляді по оскарженню обласна МСЕК №4 підтвердила рішення АНД МСЕК від 29.09.2011року. У зв'язку з незгодою з рішенням МСЕК, для вирішення експертних питань ОСОБА_1 направлений на обстеження до неврологічного відділення УкрДержНДІ МСПІ, де перебував з 28.11.2011року по 09.12.2011року. Висновок інституту експертизи: «При обстеженні в клініці інституту у хворого виявлено патологію нервової системи, що нерізко обмежує його життєдіяльність». Підстав для встановлення ОСОБА_1 жодної з груп інвалідності немає. Після одержання медекспертної справи та висновку інституту, з урахуванням результатів обстеження та висновку загальної комісії інституту, 06.01.2012року обласна МСЕК №4 винесла медекспертне рішення про відсутність на час огляду правових підстав для встановлення групи інвалідності. За новими посильними документами, оформленими за наполяганням хворого ОСОБА_1 оглянутий 05.02.2013р. обласною МСЕК №4 на сумісному засіданні з АНД МСЕК встановлено III групу інвалідності, III група інвалідності подовжувалася до 2016р. 21.01.2016р. при черговому огляді АНД МСЕК ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності, безстроково, з урахуванням стійких необоротних морфологічних змін в психічному стані здоров'я.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що вирішення питань стану здоров'я інваліда, визначення ступеня обмеження його життєдіяльності та встановлення групи інвалідності (що фактично є наміром позивача в даній справі) не входить до компетенції адміністративного суду, а вимоги позивача, розцінюються судом як втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» № 875- ХІІ від 21.03.1991 року встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Згідно статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-VI від 06.10.2005 року медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктами 17, 18 цього Положення встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу міські, міжрайонні, районні комісії визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; потребу інвалідів у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу інвалідів, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті інваліда або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого; медичні показання на право одержання інвалідами спеціального автотранспорту і протипоказання до керування ним.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.09.2011 року № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

З огляду на вищевикладене, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.

При черговому огляді АНД МСЕК, за результатами медичного обстеження позивача та дослідження медичної документації, йому встановлено ІІІ групу інвалідності, безстроково, з урахуванням стійких необоротних морфологічних змін в психічному стані здоров'я.

Слід зазначити, що при перевірці рішення АНД МСЕК про встановленні позивачу ІІІ групи інвалідності безстроково, перевірці підлягає лише дотримання проведення процедури медико-соціального дослідження, тоді як оцінка рішень МСЕК по суті медичних висновків, даних колегіально комісією спеціалістів в галузі медицини чинним законодавством не передбачена.

Належні та допустимі докази порушення відповідачем процедури під час прийняття спірного рішення відсутні.

Доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку із розглядом справи за відсутності відповідачів не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Неприбуття, в даному випадку, відповідачів у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи не є перешкодою для розгляду справи судом.

Відповідачі були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, надали письмові заперечення на адміністративний позов, Комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» просив розглядати справу без участі його повноваженого представника, суд не визнав їх обов'язкову явку, а отже справу було вирішено на підставі наявних у ній доказів. Порушень процесуального законодавства судом не допущено.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 р. по справі № 804/800/16 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Р/Р 31217206781004 (КБКД 22030101), код ЄДРПОУ 37989274, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012, призначення платежу - судовий збір за апеляційною скаргою, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1818,96 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 96 коп.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко