Постанова № 58733025, 29.06.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 червня 2016 року Справа № 814/1164/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56301

доВідділу ДВС Врадіївського районного управління юстиції, вул. Г. Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Миколаївська, 56301 провизнання дій протиправними,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної служби Врадіївського районного управління юстиції про визнання дії щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 26.05.2016 року неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 26.05.2016 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач незаконно наклав арешт на майно боржника, оскільки до винесення постанови про арешт майна боржника опис майна боржника не проводився в порушення п.4.2.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова була винесена без відома та участі позивача.

Відповідач проти позову заперечував, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки виконавче провадження здійснювалось відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження».

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Постановою від 05.02.2016 року державний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 353 від 23.10.2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 59 415,17 грн. штрафу.

Постановою від 26.05.2016 для забезпечення реального виконання рішення накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Відповідно до ч.1,5 ст.52 Закону України « Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Згідно зі ст.57 Закону України « Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

1) винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; 2) винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; 3) винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 4) проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Вищезазначеною статтею передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження( на підставі підпункту 3 вищезазначеної статті, а не на підставі п.п.4, на який позивач посилається у позовній заяві). Відповідач скористався наданим йому правом та наклав арешт на майно боржника. Ніяких застережень стосовно опису майна боржника ця стаття та постанова, що оскаржується позивачем не містить. Цією статтею не передбачено, що постанова про арешт майна боржника повинна виноситись з відома позивача та при його участі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач всупереч цієї норми не зазначив, яку норму права порушив відповідач, здійснюючи виконавче провадження.

Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи докази відповідно до ст. 86 КАС України , суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає. не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко