Постанова № 58732618, 29.06.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2016 р. Справа № 814/948/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідачаМиколаївської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивачаОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_65, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93,ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, ОСОБА_337, ОСОБА_338, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_341, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_344, ОСОБА_345, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_349, ОСОБА_350, ОСОБА_351, ОСОБА_352, ОСОБА_353, ОСОБА_354, ОСОБА_355, ОСОБА_356, ОСОБА_357, ОСОБА_358, ОСОБА_359, ОСОБА_360, ОСОБА_361, ОСОБА_362, ОСОБА_363, ОСОБА_364, ОСОБА_365, ОСОБА_366, ОСОБА_367, ОСОБА_368, ОСОБА_369, ОСОБА_370, ОСОБА_371, ОСОБА_372, ОСОБА_373, ОСОБА_374, ОСОБА_375, ОСОБА_376, ОСОБА_377, ОСОБА_378, ОСОБА_379, ОСОБА_380, ОСОБА_381, ОСОБА_382, ОСОБА_383, ОСОБА_384, ОСОБА_385, ОСОБА_386, ОСОБА_387, ОСОБА_388, ОСОБА_389, ОСОБА_390, ОСОБА_391, ОСОБА_392, ОСОБА_393, ОСОБА_394, ОСОБА_395, ОСОБА_396, ОСОБА_397, ОСОБА_398, ОСОБА_399, ОСОБА_400, ОСОБА_401, ОСОБА_402, ОСОБА_403, ОСОБА_404, ОСОБА_405, ОСОБА_406, ОСОБА_407, ОСОБА_408, ОСОБА_409, ОСОБА_410, ОСОБА_411, ОСОБА_412, ОСОБА_413, ОСОБА_414, ОСОБА_415, ОСОБА_416, ОСОБА_417, ОСОБА_418, ОСОБА_419, ОСОБА_420, ОСОБА_421, ОСОБА_422, ОСОБА_423, ОСОБА_424, ОСОБА_425, ОСОБА_426, ОСОБА_427, ОСОБА_428, ОСОБА_429, ОСОБА_430, ОСОБА_431, ОСОБА_432, ОСОБА_433, ОСОБА_434, ОСОБА_435, ОСОБА_436, ОСОБА_437, ОСОБА_438, ОСОБА_439, ОСОБА_440, ОСОБА_441, ОСОБА_442, ОСОБА_443, ОСОБА_444, ОСОБА_445, ОСОБА_446, ОСОБА_447, ОСОБА_448, ОСОБА_449, ОСОБА_450, ОСОБА_451, ОСОБА_452, ОСОБА_453, ОСОБА_454, ОСОБА_455, ОСОБА_456, ОСОБА_457, ОСОБА_458, ОСОБА_459, ОСОБА_460, ОСОБА_461, ОСОБА_462, ОСОБА_463, ОСОБА_464, ОСОБА_465, ОСОБА_466, ОСОБА_467, ОСОБА_468, ОСОБА_469, ОСОБА_470, ОСОБА_471, ОСОБА_472, ОСОБА_473, ОСОБА_474, ОСОБА_475, ОСОБА_476, ОСОБА_477, ОСОБА_478, ОСОБА_479, ОСОБА_480, ОСОБА_481, ОСОБА_482, ОСОБА_483, ОСОБА_484, ОСОБА_485, ОСОБА_486, ОСОБА_487, ОСОБА_488, ОСОБА_489, ОСОБА_490, ОСОБА_491, ОСОБА_492, ОСОБА_493, ОСОБА_494, ОСОБА_495, ОСОБА_496, ОСОБА_497, ОСОБА_498, ОСОБА_499, ОСОБА_500, ОСОБА_500, ОСОБА_501, ОСОБА_502, ОСОБА_503, ОСОБА_504, ОСОБА_505, ОСОБА_506, ОСОБА_507, ОСОБА_508, ОСОБА_509, ОСОБА_510, ОСОБА_511, ОСОБА_512, ОСОБА_513, ОСОБА_514, ОСОБА_515, ОСОБА_516, ОСОБА_517, ОСОБА_518, ОСОБА_519, ОСОБА_520, ОСОБА_521, ОСОБА_522, ОСОБА_523, ОСОБА_524, ОСОБА_525, ОСОБА_526, ОСОБА_527, ОСОБА_528, ОСОБА_529, ОСОБА_530, ОСОБА_531, ОСОБА_532, ОСОБА_533, ОСОБА_534, ОСОБА_535, ОСОБА_536, ОСОБА_537, ОСОБА_538, ОСОБА_539, ОСОБА_540, ОСОБА_541, ОСОБА_542, ОСОБА_543, ОСОБА_544, ОСОБА_545, ОСОБА_546, ОСОБА_547, ОСОБА_548, ОСОБА_549, ОСОБА_550, ОСОБА_551, ОСОБА_552, ОСОБА_553, ОСОБА_554, ОСОБА_555, ОСОБА_556, ОСОБА_557, ОСОБА_558, ОСОБА_559, ОСОБА_560, ОСОБА_561, ОСОБА_562, ОСОБА_563, ОСОБА_564, ОСОБА_565, ОСОБА_566, ОСОБА_567, ОСОБА_568, ОСОБА_569, ОСОБА_570, ОСОБА_571, ОСОБА_572, ОСОБА_573, ОСОБА_574, ОСОБА_575, ОСОБА_576, ОСОБА_577, ОСОБА_578, ОСОБА_579, ОСОБА_580, ОСОБА_581, ОСОБА_582, ОСОБА_583, ОСОБА_584, ОСОБА_585, ОСОБА_586, ОСОБА_587, ОСОБА_588, ОСОБА_589, ОСОБА_590, ОСОБА_591, ОСОБА_592, ОСОБА_593, ОСОБА_594, ОСОБА_595, ОСОБА_596, ОСОБА_597, ОСОБА_598, ОСОБА_599, ОСОБА_600, ОСОБА_601, ОСОБА_602, ОСОБА_603, ОСОБА_604, ОСОБА_605, ОСОБА_606, ОСОБА_607, ОСОБА_608, ОСОБА_609, ОСОБА_610, ОСОБА_611, ОСОБА_612, ОСОБА_613, ОСОБА_614, ОСОБА_615, ОСОБА_616, ОСОБА_617, ОСОБА_618, ОСОБА_619, ОСОБА_620, ОСОБА_621, ОСОБА_622, ОСОБА_623, ОСОБА_624, ОСОБА_625, ОСОБА_626, ОСОБА_627, ОСОБА_628, ОСОБА_629, ОСОБА_630, ОСОБА_631, ОСОБА_632, ОСОБА_633, ОСОБА_634, ОСОБА_635, ОСОБА_636, ОСОБА_637, ОСОБА_638, ОСОБА_639, ОСОБА_640, ОСОБА_641, ОСОБА_642, ОСОБА_643, ОСОБА_644, ОСОБА_645, ОСОБА_646, ОСОБА_647, ОСОБА_648, ОСОБА_649, ОСОБА_650, ОСОБА_651, ОСОБА_652, ОСОБА_653, ОСОБА_654, ОСОБА_655, ОСОБА_656, ОСОБА_657, ОСОБА_658, ОСОБА_659, ОСОБА_660, ОСОБА_661, ОСОБА_662, ОСОБА_663, ОСОБА_664, ОСОБА_665, ОСОБА_666, ОСОБА_667, ОСОБА_668, ОСОБА_669, ОСОБА_670, ОСОБА_671, ОСОБА_672, ОСОБА_673, ОСОБА_674, ОСОБА_675, ОСОБА_676, ОСОБА_677, ОСОБА_678, ОСОБА_679, ОСОБА_680, ОСОБА_681, ОСОБА_682, ОСОБА_683, ОСОБА_684, ОСОБА_685, ОСОБА_686, ОСОБА_687, ОСОБА_688, ОСОБА_689, ОСОБА_690, ОСОБА_691, ОСОБА_692, ОСОБА_693, ОСОБА_694, ОСОБА_695, ОСОБА_696, ОСОБА_697, ОСОБА_698, ОСОБА_699, ОСОБА_700, ОСОБА_701, ОСОБА_702, ОСОБА_703, ОСОБА_704, ОСОБА_705, ОСОБА_706, ОСОБА_707, ОСОБА_708, ОСОБА_709, ОСОБА_710, ОСОБА_711, ОСОБА_712, ОСОБА_713, ОСОБА_714, ОСОБА_715, ОСОБА_716, ОСОБА_717, ОСОБА_718, ОСОБА_719, ОСОБА_720, ОСОБА_721, ОСОБА_722, ОСОБА_723, ОСОБА_724, ОСОБА_725, ОСОБА_726, ОСОБА_727, ОСОБА_728, ОСОБА_729, ОСОБА_730, ОСОБА_731, ОСОБА_732, ОСОБА_733, ОСОБА_734, ОСОБА_735, ОСОБА_736, ОСОБА_737, ОСОБА_738,ОСОБА_739, ОСОБА_740, ОСОБА_741, ОСОБА_742, ОСОБА_743, ОСОБА_744, ОСОБА_745, ОСОБА_746, ОСОБА_747, ОСОБА_748, ОСОБА_749, ОСОБА_750, ОСОБА_751, ОСОБА_752, ОСОБА_753, ОСОБА_754, ОСОБА_755, ОСОБА_756, ОСОБА_757, ОСОБА_758, ОСОБА_759, ОСОБА_760, ОСОБА_761, ОСОБА_762, ОСОБА_763, ОСОБА_764, ОСОБА_765, ОСОБА_766, ОСОБА_767, ОСОБА_768, ОСОБА_769, ОСОБА_770, ОСОБА_771, ОСОБА_772, ОСОБА_773, ОСОБА_774, ОСОБА_775., про скасування розпорядження від 14.04.2016р., за участю:

представників позивача та третьої особи ТОВ "Партнер-Агро": Чабанюк В.С., Валешинська О.С.

представника відповідача: ОСОБА_778

представників третьої особи ОСОБА_2: ОСОБА_779, ОСОБА_780

представників третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_781

представника третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5: ОСОБА_782

від інших третіх осіб: не з'явились

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про скасування розпорядження Миколаївської державної адміністрації від 14.04.16 №130-р «Про скасування деяких розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації».

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що свого часу у 2012 році, на підставі розпоряджень голови Первомайської РДА №471-р від 12.10.12 та №523-р від 20.11.12 в неї виникло право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,9199 га на території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Право власності на зазначену земельну ділянку підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 26.12.12, який зареєстрований у відділі Держкомзему Первомайського району. З 29.12.12 зазначена ділянка передана нею в оренду ТОВ «Партнер-Агро».

На думку позивачки, прийняття відповідачем розпорядження від 14.04.16 №130-р, про скасування розпоряджень, на підставі яких виникло її право власності на земельну ділянку, зачіпає її інтерес, оскільки ставить під сумнів правомірність набуття нею право власності на земельну ділянку. В якості правового обґрунтування, позивачка послалась на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.09 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) та сталу судову практику Верховного Суду України, відповідно до якої, ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ «Партнер-Агро» підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Представник товариство зазначив, що з моменту видання розпоряджень голови Первомайської РДА 2012 р. власники земельних ділянок встигли ними розпорядитись та передати у довгострокову оренду ТОВ «Партнер-Агро». Право товариства на зазначені земельні ділянки було визнано низкою рішень господарських судів, а тому ухвалені відповідачем у квітні 2016 року розпорядження №130-р зачіпає інтереси не лише власників, а й орендаря ТОВ «Партнер-Агро».

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що по-перше, земельна ділянка, якою розпорядився голова Первомайського РДА у 2012 році, з 1995 році вибула з державної власності, а тому у нього не було право нею розпоряджатися, а відповідні розпорядження є незаконними, по-друге, ухвалюючи розпорядження №130-р «Про скасування деяких розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації», голова Миколаївської ОДА виконував розпорядження Президента України №98/2016-рп від 13.04.16 «Про деякі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області», по-третє, право на скасування незаконних розпоряджень підпорядкованих голів РДА передбачено ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити.

Свою позицію третя особа обґрунтувала тим, що з 1995 року зазначена земельна ділянка вибула з державної власності, оскільки було видано Державний акт на право власності земельної ділянки КСП «Шлях Леніна». В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу права на земельну ділянку (пай), яке посвідчене сертифікатом, ОСОБА_2 набула прав на цю землю. В 2012 році в наслідок злочинних дій, за сприянням службових осіб Первомайської РДА, були сфальсифіковані документи на передачу у власність 775 громадян землі площею 1553,97 га, яка належала ОСОБА_2 На незаконність зазначених розпоряджень вказує те, що зазначені особи навіть не подавали заяв на отримання цих земельних ділянок, що підтверджується відповідними журналами Первомайської РДА. Всі дії від імені позивачки та інших 774 осіб, вчиняла громадянка ОСОБА_479, яку ніхто з них не уповноважував на вчинення цих дій. Не було виготовлено проектів землеустрою на 775 осіб, як це вимагає законодавство, а був виготовлений один проект землеустрою на всі 1553,97 га, що суперечить навіть виданому розпорядженню голови Первомайської РДА №471-р від 12.10.12. В заявах зазначених осіб, які були зареєстровані вже після видання розпоряджень, відсутні графічні матеріали, що є безумовною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту відповідно до ч.6, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. В проекті землеустрою взагалі графічне зображення земель колишнього колгоспу «Рассвет», а не колгоспу «Шлях Леніна», який навіть розташований не в тій місцевості. Також, всі документи на отримання земельних ділянок 775 особам, містять численні недоліки: відсутні підписи, дати, підписи одних і тих самих осіб відрізняються на різних документах. Акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складені неналежними особами, без представників відділу Держкомзему. Деякі з 775 осіб взагалі дізналися про те, що стали власниками земельної ділянки вже постфактум, наприклад ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Все це свідчить про те, що зазначені особи не мали наміру отримати у власність земельну ділянку, а лише були використані в якості підставних осіб для протиправного заволодіння землею, яка з 1998-2000 належить ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу.

Представник третьої особи ОСОБА_2 зазначила, що ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» надає право відповідачу скасовувати розпорядження голови райдержадміністрації, якщо вони суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства. При цьому, Законом не обмежено це право тим, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Зазначена правова конструкція не передбачена жодним нормативно-правовим актом, а тому посилання позивача з цього приводу є недоречним. Щодо Рішення Конституційного Суду України від 16.04.09 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), то, на думку представника ОСОБА_2, воно стосувалось інших обставин, а саме щодо неможливості органом місцевого самоврядування скасовувати через деякий час свої власні рішення, а у цьому випадку, йде мова не про орган місцевого самоврядування, а орган державної влади, який скасував не власне рішення, а незаконно рішення голови державної адміністрації нижчого рівня, до того ж на виконання розпорядження Президента України.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підтримали позицію відповідача та третьої особи ОСОБА_2, просили в задоволенні позову відмовити. Представники зазначених третіх осіб, також вважали неможливим застосовувати до спірних правовідносин Рішення Конституційного Суду України від 16.04.09 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), оскільки, на їх думку, у цій справі маються відмінності зі справою, яка була розглянута Конституційним Судом України, як щодо суб'єктного складу, так і щодо предмету скасування.

Крім того, представники цих третіх осіб пояснили, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 саме тому займають таку позицію, підтримуючи відповідача, що право власності на зазначені земельні ділянки вони набули проти власної волі, оскільки з жодними заявами до Первомайської РДА в жовтні-листопаді 2012 року не звертались, довіреностей ОСОБА_479 не надавали, проект землеустрою не замовляли, а їх персональні дані були використані сторонніми особами для викрадення земельних ділянок у ОСОБА_2

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Протягом 1995-2000 років у КСП «Шлях Леніна» Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області проходив процес розпаювання земель колективної власності, яка належала підприємству на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 27.11.95.

Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.94, кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видавався сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

549 членам КСП «Шлях Леніна» були визначені земельні частки (паї) у праві колективної власності на землю та видані сертифікати на право приватної власності на земельну частку (пай), на загальну площу 1753,69 га в межах Ленінської сільської ради Первомайського району. Серед членів КСП «Шлях Леніна», які отримали сертифікати, також були ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_783

Пунктом 3 Указу передбачалось, що право на земельну частку (пай) може бути об'єкт купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Впродовж 1998-2000 років ОСОБА_2 та ОСОБА_783 уклали 517 ідентичних за змістом договорів, за умовами яких придбали у всіх інших колишніх членів КСП «Шлях Леніна» право на земельну ділянку (пай), яке посвідчене сертифікатом.

26.05.00 Ленінська сільська рада своїм рішенням за №20 передала в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 764,15 га і ОСОБА_783 земельну ділянку площею 989,82 га.

16.06.00 ОСОБА_2 і ОСОБА_783 видано один на двох державний акт на право приватної власності на землю за НОМЕР_3, згідно якого вказаним особам передано 1753,97 га землі (764,15+989,82=1753,97).

11.01.01 рішенням Первомайського районного суду Миколаївської області, визнано недійсним державний акт за реєстраційним номером 315 на право приватної власності на землю, виданий 16 червня 2000 р. Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_783 і ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1753,97 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_783 помер, а відповідно до Свідоцтва про право на спадщину земельні частки (паї) перейшли до ОСОБА_2

12.10.12 голова Первомайської РДА на підставі рішення Первомайського районного суду Миколаївської області від 11.01.01 видав розпорядження за № 470-р «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності».

12.10.12 голова Первомайської РДА видав розпорядження № 471-р «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради», у тому числі позивачки ОСОБА_1

20.11.12 голова Первомайської РДА видав розпорядження № 523-р «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», яким: 1) затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 осіб) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області; 2) передав безоплатно у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із сільськогосподарський земель запасу державної власності 775 особам, у тому числі позивачці ОСОБА_1

26.12.12 ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, що посвідчує її право приватної власності на земельну ділянку площею 1,9199 га кадастровий номер НОМЕР_1

Протягом 24-26 грудня 2012 року, інші 774 особи також отримали державні акти на право власності на земельні ділянки на підставі розпорядження голови Первомайської РДА № 523-р.

29.12.12 ОСОБА_1 та інші 772 особи, які отримали земельні ділянки у власність, на підставі розпорядження голови Первомайської РДА № 523-р, уклали відплатні договори оренди землі з ТОВ «Партнер-Агро» строком на 20 років.

З 2013 року ОСОБА_2 оскаржувала в порядку адміністративного судочинства розпорядження голови Первомайської РДА № 470-р, №471-р від 12.10.12 та №523-р від 20.11.12.

24.12.16 ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №814/2071/15 було закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Первомайської РДА про скасування розпоряджень № 470-р, №471-р від 12.10.12 та №523-р від 20.11.12, оскільки це питання не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, протягом 2013-2014 років в порядку господарського судочинства вирішувався спір щодо зазначених земельних ділянок між ТОВ «Партнер-Агро» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2».

З 2016 року в Первомайському районному суді Миколаївської області розглядається позов ОСОБА_2 до Первомайської РДА, Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області, Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, про визнання державних актів про право приватної власності на земельні ділянки недійсними та скасування державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

13.04.16 Президентом України видано Указ №142/2016 «Про скасування рішення голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області», яким скасовано розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації №470-р від 12.10.12 «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності», як таке, що суперечить Конституції України та законам України.

13.04.16 Президентом України видано Розпорядження №98/2016-рп «Про деякі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області», яким доручено голові Миколаївської обласної державної адміністрації: 1) вжити невідкладних заходів щодо забезпечення дотримання земельних прав громадян - жителів Первомайського району Миколаївської області та недопущення порушення таких прав рішеннями голови Первомайської РДА, в тому числі щодо скасування розпоряджень голови Первомайської РДА; 2) доповісти про вжитті заходи особисто у двотижневий строк.

14.04.16 головою Миколаївської обласної державної адміністрації видано розпорядження №130-р «Про скасування деяких розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації», яким скасовані розпорядження Первомайської РДА від 12.10.12 №471-р «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради» та від 20.11.12 №523-р «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.09 по справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) надано офіційне тлумачення ст.19 Конституції України, відповідно до якого ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Враховуючи офіційне тлумачення Конституційного Суду України, необхідно розуміти, що голова Миколаївської обласної державної адміністрації мав право реалізувати свої повноваження щодо скасування розпоряджень №471-р від 12.10.12 та №523-р від 20.11.12, лише до 24.12.12, тобто до дня отримання першого Державного акту на право власності на земельну ділянку особою з числа 775, стосовно яких вони були видані.

Після отримання ОСОБА_1 та іншими особами Державних актів, розпорядження №471-р від 12.10.12 та №523-р від 20.11.12 вичерпали свою дію, оскільки були реалізовані. З цього моменту відбулася новація правовідносин: адміністративні правовідносини припинились, а замість них виникли цивільні правовідносини. Тому, з цього моменту, скасувати зазначені розпорядження у адміністративній спосіб, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня вже неможливо.

Після виникнення право власності, зазначені розпорядження можуть бути скасовані лише судом, що і передбачено ч.3 ст.43 Закону.

Навіть посилання на Розпорядження Президента України від 13.04.16 №98/2016-рп, не може наділити голову обласної державної адміністрації повноваженням на скасування актів одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їхнього виконання.

В цьому випадку, суд вбачає, що з 2012 року існує цивільно-правовий спір щодо права власності на земельні ділянки загальної площею 1553,97 га в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області між ОСОБА_2 з одного боку, а з іншого боку ОСОБА_1 і рештою 774 осіб.

ОСОБА_2 вважає, що зазначена земля належить їй на підставі договорів купівлі-продажу 1998-2000 р.р., і в 2012 році у голови Первомайської РДА не було повноважень передавати цю землю у власність іншим особам.

ОСОБА_1 та інші, в свою чергу, вважають, що право власності ОСОБА_2 на цю землю було припинено рішенням Первомайського районного суду від 11.01.01, яким визнано недійсним Державний акт про право власності на землю, а їх право власності підтверджується належними Державними актами 2012 року, які в теперішній ніхто недійсними не визнав.

На переконання суду, вирішити питання про належність зазначеної земельної ділянки, наявність прав на земельну ділянку у ОСОБА_2, підстав набуття права власності у ОСОБА_1 та інших осіб, можливо лише в порядку цивільного судочинства.

Розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 14.04.16 №130-р зазначений цивільно-правовий спір між громадянами щодо права власності на землю було вирішено у адміністративний спосіб на користь однієї сторони, що не відповідає вимогам ст.19 Конституції України, ч.3 ст.43 Закону.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.04 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її у позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

В постанові Верховного Суду України від 20.04.16 по цивільній справі №6-2824цс15 зазначено, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

З думкою відповідача та третіх осіб, на стороні відповідача про неможливість застосування до цього випадку Рішення КСУ №7-рп/2009, оскільки воно стосувалось повноважень органів місцевого самоврядування на скасування власних рішень, а не повноважень органів державної влади вищого рівня скасовувати рішення органів державної влади нижчого рівня, суд не погоджується.

Рішення КСУ №7-рп/2009 від 16.04.09 є офіційним тлумаченням ст.19 Конституції України, а тому викладені в ньому висновки, є обов'язковими для всіх випадків.

До того ж, зазначена правова позиція про неможливість скасування органами державної влади своїх попередніх рішень є сталою правовою позицією Верховного Суду України, який неодноразово її висловлював у постановах від 25.12.12 (справа №21-412а12), від 16.04.13 (№21-74а13), від 11.12.14 (справа №2а-15898/112070), від 04.11.15 (справа №21-1457а15), від 10.02.15 (справа №21-535а14) та багатьох інших.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України.

Враховуючи, що лише в порядку цивільного судочинства можливо вирішити спір між громадянами про право власності на земельні ділянки, адміністративній суд навіть не має можливості надати оцінку законності розпорядженням №471-р від 12.10.12 та №523-р від 20.11.12, а тому не висловлюються з приводу аргументів третіх осіб на боці відповідача щодо порушень, які супроводжували видання цих розпоряджень та отримання 775 особами Державних актів.

З приводу того, що спірне розпорядження №130-р, на думку відповідача та третіх осіб, не зачіпає інтереси ОСОБА_1, а тому вона не має право вимоги з цим позовом, суд виходить з того, що в теперішній час є Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 26.12.12, який посвідчує право власності позивачки на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,9199 га, та в якому зазначено, що він виданий на підставі розпорядження Первомайської РДА №523-р від 20.11.12.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності, може звернутися до суду.

Відповідно до ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову у повному обсязі, визнання протиправними та скасування розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації №130-р «Про скасування деяких розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 14.04.2016 року № 130-р "Про скасування деяких розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації".

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04.07.16

Суддя В.В. Біоносенко