Постанова № 58732608, 24.06.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

24 червня 2016 року Справа № 814/1174/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області,

вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

до

Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, бул. Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

про

визнання дій незаконними, скасування постанови від 13.10.2015р. № 49863711, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області про визнання незаконними дії при винесенні постанови про зупинення провадження ВП № 49863711 від 28.01.2016, скасування постанови ВП № 49863711 від 28.01.2016 про зупинення виконавчого провадження , зобов’язання поновити виконавче провадження ВП № 49863711.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що справа про банкрутство ВАТ "Юженергобуд" порушена 31.03.2003, а борг зі сплати єдиного внеску виник після порушення провадження у справі про банкрутство, тому відповідно до ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на ці вимоги не розповсюджується та постанова ДВС про зупинення виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач надав заперечення проти позову, вважає постанову про зупинення виконавчого провадження правомірною, оскільки відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", абз.1 ч.6 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку порушення справи про банкрутство боржника правило щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимоги з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, авторської винагороди.

Позивач надав суду заяву про слухання справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Постановою від 21.01.2016 державним виконавцем відкрито виконавче провадження по виконанню вимоги № Ю-188-17-У від 06.11.2015 про стягнення боргу на суму 87001,36 грн. з ПАТ «Юженергобуд».

Постановою від 28.01.2016 державними виконавцем зупинено виконавче провадження на підставі п. 8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2003 по справі № 5/81 порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ "Юженергобуд".

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Позивач надав на виконання державному виконавцю вимогу № Ю-188-17-У від 06.11.2015 про стягнення єдиного внеску на суму 37001,36 грн. станом на 31.10.2015 з ПАТ «Юженергобуд».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (в редакції, чинній на час порушення справи про банкрутство), суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначає про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (в редакції, чинній на момент прийняття судом ухвали про порушення справи про банкрутство) яка встановлює, зокрема, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналогічні положення про застосування та дію мораторію містить ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції станом на день відкриття та зупинення відповідачем виконавчого провадження.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій розповсюджується на вимоги боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Застосування заходів забезпечення за невиконання зобов’язань, які виникли після порушення у справи про банкрутство та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ґрунтується на законі.

Оскільки заборгованість зі сплати єдиного внеску ПАТ «Юженергобуд» виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, яке порушено 31.03.2003, то дія мораторію на виконання цих зобов’язань не поширюється.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду України від 25 червня 2011 року (справа № 21-113а11) та від 4 липня 2011 року (справа № 21-144а11).

Посилання відповідача на те, що дія мораторію не розповсюджується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на вимоги податкового органу по стягненню єдиного внеску, оскільки це не вимоги зі виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, авторської винагороди не приймається судом до уваги, тому що у самому визначенні мораторій зазначено, що він розповсюджується на вимоги строк виконання яких настав станом на день порушення провадження у справі, станом на 31.03.2003, а вимоги позивача по стягненню єдиного внеску виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, дії по прийняттю постанови про зупинення провадження у справі та постанова державного виконавця про зупинення виконавчого провадження з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" є незаконною та підлягає скасуванню.

Разом з тим не підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання незаконними дій відповідача при винесені оскаржуваної постанови, оскільки права та інтереси позивача порушено кінцевим результатом таких дій – постановою про зупинення виконавчого провадження, а тому належним способом захисту порушеного права є скасування даного рішення.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов’язання поновити виконавче провадження, оскільки при скасуванні постанови від 28.01.2016 року про зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження продовжується державним виконавцем відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження».

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до ст.94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження ВП № 49863711 від 28.01.2016 року.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко