Постанова № 58732373, 30.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 р. Справа №805/1211/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:59

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Христофорова А.Б.

при секретарі - Нестеренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПРОМ до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003471500, №0003481500 від 08 грудня 2015 року про порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 389 115,31 грн, обґрунтовуючи тим, що податковим органом було проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки з висновками про затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 57 759,08 грн, про затримку на 20 календарних днів сплати суми грошового зобовязання у розмірі 3 833 394,00 грн. Товариство скористалося правом на позасудове врегулювання спору шляхом оскарження податкових повідомлень-рішень до вищих податкових органів, однак, Рішенням Головного управління ДФС України у Донецькій області та ДФС України податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Зазначає, що грошове зобовязання у розмірі 57 759,08 грн сплачено у строк, оскільки граничний термін сплати 30.11.2014 року перепадав на неділю, у відповідності до чого сплата була здійснена у понеділок 01.12.2014 року, грошове зобовязання у розмірі 3 833 394,00 грн відбулося шляхом зарахування відємного значення у зменшення суми податкового боргу, тобто факту сплати не відбувалося, натомість застосування п. 126.1 ст. 126 ПК України відбувається у разі несплати узгодженої суми грошового зобовязання, у відповідності до чого відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Крім того, зазначає, що документальна невиїзна перевірка була проведення з порушенням вимог податкового законодавства. Вважає зазначені рішення протиправними, оскільки товариство є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, у звязку з чим просить їх скасувати.

17.05.2016 року через відділ діловодства та документообігу суду відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, що податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача у відповідності до норм чинного законодавства, за результатами перевірки встановлені порушення норм ПК України, та на підставі акту перевірки сформовані податкові повідомлення-рішення якими зобовязано сплатити штраф за недотримання строків сплати узгодженого грошового зобовязання з ПДВ. Зазначає, що податковий борг з ПДВ станом на 01.12.2014 року у сумі 57 759,08 грн та станом на 20.10.2015 року у сумі 3 833 394,0 грн не є «технічним податковим боргом», та виник внаслідок несплати у повному обсязі сум податкового зобовязання за жовтень 2014 року та вересень 2015 року. Позивачем на порушення п.50.1. ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 3 891 153 08 грн у тому числі за жовтень 2014 року та вересень 2015 року, у зв'язку з чим притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати сум грошових зобов'язань, передбаченої ст. 126 ПК України. Висновки щодо порушення ТОВ «Мегапром», викладені у Акті перевірки є правомірними та обґрунтованими. Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення складені у відповідності до вимог діючого законодавства. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не зявилися про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПРОМ (код ЄДРПОУ 31023892, АДРЕСА_1, 85400) пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстровано в якості юридичної особи з 28.07.2000 року, номер запису: 1 273 120 0000 0004272, зазначене підтверджується копією Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.( а.с. 45-49)

Відповідач, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, є субєктом владних повноважень та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що 27.11.2015 року Красноармійською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Мегапром» з питань несвоєчасної спати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та вересень 2015 року.

За результатами перевірки складено Акт № 283/15/31023892 від 28.11.2015 року, відповідно до якого встановлено порушення: п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, в результаті несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 3 891 153,08 грн, у т.ч. за жовтень 2014 року - 57 759,08 грн, за вересень 2015 року 3 833 394,00 грн.(а.с.12-14)

03.12.2015 року позивачем було подано заперечення на акт № 283/15/31023892 від 28.11.2015 року.(а.с.16-18)

08.12.2015 року на підставі акту № 283/15/31023892 від 28.11.2015 року Селидівським відділенням Красноармійської ОДПІ були сформовані податкові повідомлення рішення № №0003471500 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобовязання за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5 775 грн 91 коп та №0003481500 від 08 грудня 2015 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобовязання за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 383 339 грн 40 коп.(а.с.19-20)

Підприємством для захисту своїх прав було використано право на позасудове врегулювання спірних правовідносин шляхом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у відповідності до чого 17.12.2015 року підприємство звернулося до Головного управління ДФС у Донецькій області та 05.02.2016 року до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкове повідомлення рішення.(а.с.21-24,37-40)

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області про результати розгляду скарги № 377/10/05-99-10-03-12-1 від 26.01.2016 року податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.(а.с.25-31)

Рішенням Державної Фіскальної Служби України про результати розгляду скарги №3578/6/99-99-10-01-02-25 року від 18.02.2016 року податкове повідомлення - рішення та рішення прийняте в результаті розгляду первинної скарги були залишені без змін, а скаргу підприємства залишено без задоволення.(а.с.41-44)

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам викладеним сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлення перевіркою несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та вересень 2015 року.

Щодо затримки строків сплати суми податкового зобовязання у розмірі 57 759,08 грн. на 1 день Судом встановлено, що 20.11.2014 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, з визначенням податку на додану вартість у розмірі 57 788,00 грн.

Сума у розмірі 28,92 грн була сплачена за рахунок надмірно сплачених коштів 30.11.2014 року, сума у розмірі 57 759,08 грн сплачена 01.12.2014 року, зазначене підтверджується копіями платіжних доручень та карткою особового розрахунку.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем було порушено граничний строк сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 1 день.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 49.18. ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

При цьому передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПК України).

У відповідності до п.203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов'язанн з податку на додану вартість, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Отже, ПК України визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, установлених ПК України. При цьому передбачено: якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Однак, ПК України не визначено граничного строку сплати податків, якщо останній день сплати припадає на вихідний (святковий) день.

Суд зауважує, що Європейська конвенція про обчислення строків (ETS N 76) від 16.05.1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (день,у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

У відповідності до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, виходячи з наведених норм, можливо дійти висновку, що граничний строк сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2014 року, який становить 30.11.2014 року та перепадає на вихідний, є перший операційний ( банківський) день, тобто 01.12.2014 року, у відповідності до чого позивачем здійснено сплату податкового зобовязання у розмірі 57 759,08 грн без порушення граничниого строку сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Щодо затримки сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 3 833 394,0 грн на 30 днів.

Судом встановлено, що 19.10.2015 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року з визначенням суми 3 974 990,00 грн. Також, після виявлення помилки при складані податкової декларація з податку на додану вартість за липень 2015 року позивачем 30.09.2015 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість відповідно до якого визначено суму зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3 951 953,00 грн.

Сума у розмірі 118 559,00 грн була сплачена своєчасно, згідно платіжного доручення № 3238 від 30.09.2015 року, сума у розмірі 3 833 394,00 грн, з затримкою 20 календарних днів, зарахована за рахунок відємного значення, що враховуються у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, зазначеного у податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року від 20.10.2015 року, зазначене підтверджується копіями платіжних доручень та карткою особового розрахунку.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушено граничний строк сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2015 року на 20 днів.

Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Строки сплати податкового зобовязання визначено ст.. 57 ПК України, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Згідно п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має відємне значення, то залишок відємного значення попередніх податкових періодів пясля бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 35.1 ст. 35 ПК України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Отже, сплата податку являє собою фактичне внесення сум податку,які підлягають сплаті до відповідного бюджету.

У відповідності до п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено, що заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2015 року була погашена уточнюючим розрахунком з ПДВ за липень 2015 року від 30.09.2015 року.

Як раніше судом було встановлено, позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію за вересень 2015 року та уточнений розрахунок за липень 2015 року від 30.09.2015 року, отже, тим самим позивачем було виявлено помилку та уточнено суму задекларованого податку на додану вартість, тобто мало місце зарахування відємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не сплата.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених ПК України, суми самостійно визначеного грошового зобовязання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобовязання,визначеного контролюючим органом.

Оскільки, зарахування коштів з податку на додану вартість за жовтень 2014 року відбулось у перший робочий день після вихідного, а за вересень 2015 року відбулося шляхом зарахування відємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не сплати, у відповідності до чого відсутні підстави для застосування відповідальності до позивача.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повноту та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем по справі правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень рішень не доведена.

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно та необґрунтовано, у відповідності до чого є протиправними.

Крім того, суд зазначає, що зміст постанови має виходити з потреби захисту прав, свобод та інтересів позивача у цій сфері, у відповідності до чого встановивши, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку, є скасування спірного податкового повідомлення рішення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПРОМ підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПРОМ до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0003471500 від 08 грудня 2015 року сформоване Селидівським відділенням Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобовязання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5 775 (пять тисяч сімсот сімдесят пять) грн 91 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0003481500 від 08 грудня 2015 року сформоване Селидівським відділенням Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобовязання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 383 339 (триста вісімдесят три тисячі триста тридцять девять) грн 40 коп.

Стягнути з Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПРОМ судовий збір в сумі 5 836 (пять тисяч вісімсот тридцять шість) 74 коп.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.