Постанова № 58732251, 02.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р. Справа № 804/15855/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Інтермікро Дельта, ІНК" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Інтермікро Дельта, ІНК» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року № 0001601504, що винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати земельного податку ПрАТ «Інтермікро Дельта, ІНК» за період з 23.04.2015 року по 22.07.2015 року, за результатами якої складено акт №2973/1503/19133330 від 22.07.2015 p. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року № 0001601504 про застосування до ПрАТ «Інтермікро Дельта, ІНК» штрафу в розмірі 205955,65 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити та проти подальшого розгляду справи в порядку письмовому провадження не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати земельного податку ПрАТ «Інтермікро Дельта, ІНК» за період з 23.04.2015 року по 22.07.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення: п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16; п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, яким визначено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ПрАТ «Інтермікро Дельта, ІНК» несвоєчасно сплачено земельний податок по строку 30.01.2015 року, 02.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року.

За результатами перевірки складено акт №2973/1503/19133330 від 22.07.2015 pоку на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001601504 від 12.08.2015 року, яким ПрАТ «Інтермікро Дельта, ІНК» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 205955,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу надавалась скарга на податкове повідомлення-рішення від 12.08.2015 року. Відповідач скаргу платника податків залишив без задоволення.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу надавались податкові декларації відповідно до яких було допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб, а саме:

1. податкова декларація за 2014 рік від 31.01.2014 року №9003571639 та уточнююча податкова деклараціявід 26.01.2015 року №9079128701, в яких зазначений граничний термін сплати 31.01.2015 року, суму грошового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб фактично сплачено 24.04.2015 року у розмірі 30608,97 грн. та 700000 грн. сплачено 28.04.2015 року;

2. податкова декларація за 2015 рік від 04.02.2015 року №9009021025 з граничним терміном сплати 02.03.2015 року, сплачено 500000 грн. 28.04.2015 року;

3. податкова декларація від 04.02.2015 року №9009021025 з граничним терміном сплати 30.03.2015 року, фактично сплачено 28.04.2015 року у розмірі 500000 грн.;

4. податкова декларація від 04.02.2015 року №9009021025 з граничним терміном сплати 30.04.2015 року, фактично сплачено 22.05.2015 року суму у розмірі 13056 грн., 29.05.2015 року сплачено - 59165 грн., 22.06.2015 року сплачено - 11275,21 грн., 24.06.2015 року сплачено - 10000 грн., 01.07.2015 року сплачено - 11275,21 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання, самостійно обчислено платником та зазначене у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені строки, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту269.1 статті269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннямистатті 285 Податкового кодексу України, передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців)(пункт 285.2).

Пунктом 287.1 статті287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зпунктом 286.2 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами пункту 287.3 статті287 Податкового кодексу Україниподаткове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо посилань позивача на той факт, що штрафні санкції можуть бути застосовані до власника земельної ділянки або до землекористувача, а оскільки позивач таким не являється, то штрафні санкції до нього не можуть бути застосовані.

Проте, суд зазначає, що згідно частин першої,другоїстатті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Отже, цими нормами чітко встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або правокористування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Аналогічна позиція викладена й у постановіВерховного Суду України від 7.07.2015 р. у справі № 21-775а15.

Отже, суд проаналізувавши вищевикладене дійшов висновку про правомірність дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0001601504 від 12.08.2015 року.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова