Постанова № 58732151, 16.05.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 р. Справа № 805/233/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Алябєва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) (далі Добропільський МВ), у якому просив:

- стягнути з Добропільського МВ грошову допомогу при звільненні в сумі 25 337,84 грн;

- стягнути з Добропільського МВ середній заробіток за весь час затримки виплати грошової допомоги у розмірі 10 420,74 грн;

- стягнути з Добропільського МВ моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив наступне.

Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області він був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 06 листопада 2015 року.

Позивач зазначав, що йому була нарахована, проте не виплачена, одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 25 337,84 грн. Оскільки на час звернення до суду одноразова грошова допомога не виплачена, позивач просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також, моральну шкоду.

Через відділ діловодства та документообігу від Добропільського МВ надійшли заперечення, у яких зазначається, що порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється спеціальними нормативно-правовими актами, згідно до яких одноразова грошова допомога до структури грошового забезпечення не входить. Що стосується стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги відповідач наголошує, що ограни внутрішніх справ є бюджетними органами, які фінансуються з Державного бюджету України в межах затверджених кошторисів та затримка з розрахунком одноразової грошової допомоги не є порушенням норм чинного законодавства. Моральна шкода, на думку позивача, також на підлягає задоволенню тих підстав, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру. Також від відповідача надійшов лист, у якому зазначається, що заборгованість перед колишнім співробітником ОСОБА_1 у розмірі 25337,84 грн погашена в повному обсязі

Позивач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу надав заяву, в якій просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представники відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. У своїх заперечення просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного суду України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як вбачається з копії паспорта громадянина України, серії КС 175325, виданого Добропільським МР ВУМВС України в Донецькій області 19 лютого 2003 року, ідентифікаційний номер згідно до довідки НОМЕР_1 (а.с.10-11).

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 357 о/с капітана міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого карного розшуку Білозерського міського відділення міліції Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) з 06 листопада 2015 року звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) у запас Збройних Сил (а.с. 7).

Згідно з листом Добропільського МВ від 21 січня 2016 року № 2-М сектором фінансового забезпечення Добропільського МВ ГУ МВС України в Донецькій області на підставі наказу № 357 в частині вислуги років для виплати грошової допомоги був проведений розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та інформацію було направлено до УФЗБО ГУ МВС України в Донецькій області для виділення додаткових коштів на виплату вихідної допомоги. Розмір нарахованої грошової допомоги при звільненні становить 25 337,84 грн (а.с. 8).

Відповідно до довідки Добропільського МВ від 20 січня 2016 року, середньоденне грошове забезпечення становить 157,89 (а.с. 13).

15 квітня 2016 року через відділ діловодства та документообігу надійшов лист Добропільського МВ від 15 квітня 2016 року № 4920/403/2016 щодо сплати одноразової грошової допомоги, у якому зазначається, що заборгованість перед колишнім співробітником ОСОБА_1 у розмірі 25337,84 грн (з якої утримано військовий збір 380,07 грн) погашена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 11 квітня 2016 року № 18 (а.с. 77-78).

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно до частини першої статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі Закон № 565-ХІІ) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114), а саме пункт 64 «г» встановлює, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Також абзац 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі Постанова КМУ № 1294) виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі Інструкція № 499), пункт 1.6 якої визначає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до листа щодо сплати одноразової грошової допомоги Добропільський МВ 12 квітня 2016 року ОСОБА_1 було перераховано на особистий рахунок одноразову грошову допомогу при звільненні в повному обсязі, згідно з чинним законодавством.

Так як на момент розгляду справи по суті одноразову грошову допомогу у розмірі 25337,84 грн відповідачем було перераховано та виплачено позивачу, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки на теперішній час заборгованість по сплаті одноразової грошової допомоги відсутня.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачів середнього заробітку за час затримки розрахунку суд відзначає наступне.

Інструкція № 499 не містить вимог щодо строків розрахунку з працівником під час його звільнення та відповідальності за це уповноваженого органу.

Постанова Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року визначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавством підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Згідно до пункту 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС України, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Стаття 116 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі КЗпП) встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно до статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки грошова допомога нарахована самим відповідачем, який не оспорює цієї суми, то за відсутністю спору Добропільський МВ повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки виплати допомоги.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100). Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана виплата.

Так, з наданої до суду довідки Добропільського МВ вбачається, що в вересні 2015 року ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення у розмірі 3924,38 грн., у жовтні 2015 року 5706,88 грн.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у вересні 2015 року становить 22 дні, у жовтні 2015 року 22 дні.

Так, середньоденна заробітна плата складає: 3924,38 грн. (вересень 2015 року) + 5706,88 грн. (жовтень 2015 року) : 44 робочі дні за два місяці (22 робочі дні у серпні 2015 року та 22 робочі дні у вересні 2015 року) = 281 грн. 89 коп.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» та листа Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 року №10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів в період з 06 листопада 2015 року по день ухвалення судового рішення (16 травня 2016 року) становить 108 день.

Таким чином, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення судового рішення, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 281,89 грн. * 108 день = 30 444,12 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Добропільського МВ моральної шкоди у розмірі 10 000 грн суд зазначає наступне.

Положеннями статті 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною першою ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Стверджуючи про те, що Добропільським МВ завдано позивачеві моральну шкоду, останнім не обґрунтовано в чому полягає ця шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат майнового та немайнового характеру, що настали у зв'язку з бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, та не визначено, якими доказами це підтверджується.

Тому позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 30 444,12 (тридцять тисяч чотириста сорок чотири) грн 12 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Донецький окружний адміністративний суд в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Аляб'єв І.Г.