Ухвала суду № 58730546, 21.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/1942/12 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/2233/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,

секретаря Брикайло М.В.,

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника ОСОБА_6 ОСОБА_7-М.А.,

представника Солонківської сільської ради ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Пустомитівського районного відділу Центру ДКЗ про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту, визнання права користування земельною ділянкою,-

встановила:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.12.2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 (залученої до участі у справі як правонаступника після смерті позивача ОСОБА_9, яка померла 06.08.2013 року) про скасування рішення Солонківської сільської ради від 13.11.2007 року №348 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1640 га в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства; скасування рішення Солонківської сільської ради від 19.05.2008 року №478, яким новому власнику цієї земельної ділянки - ОСОБА_6 було надано згоду на зміну цільового призначення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку; визнання недійсними Державного акту серії ЯЕ №546688 від 18.12.2007 року на право власності ОСОБА_4 на вказану вище земельну ділянку та Державного акту серії ЯЕ №551995 від 23.01.2008 року на право власності ОСОБА_6 на цю земельну ділянку; та про визнання за ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою площею 0,12 га в с.Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, на якій знаходилося нерухоме майно ОСОБА_9, як за її правонаступником.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права іухвалити нове рішення, яким вимоги позивача ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що 16.01.1986 року ОСОБА_9 придбала в ОСОБА_10 житловий будинок з господарськими будівлями в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області і наказом радгоспу «Перемога» №339 від 13.11.1985 року за нею було закріплено земельну ділянку розміром 0,12 га, якою раніше користувалась ОСОБА_10, на якій рішенням виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів №252 від 19.06.1986 року ОСОБА_9 було дозволено індивідуальне будівництво житлового будинку, процент готовності якого станом на 21.11.2006 року становив 9%. Апелянт зазначає, що увесь час вказана вище земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_9, однак, на підставі оспорюваного рішення Солонківська сільська рада незаконно передала цю земельну ділянку у власність ОСОБА_4, яка в подальшому продала її ОСОБА_6, а зведений на ній фундамент будинку було неправомірно демонтовано, у звязку з чим ОСОБА_9 звернулась в прокуратуру. Апелянт вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги акту Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області, складеного 30.09.2011 року за результатами виїзної та документальної перевірки, яким було підтверджено неправомірність дій Солонківської сільської ради про передачу земельної ділянки ОСОБА_9 у власність ОСОБА_4 ОСОБА_8 зазначає, що спірна земельна ділянка з 1986 року постійно перебувала у користуванні ОСОБА_9, а тому після її смерті у серпні 2013 року право на користування земельною ділянкою успадкувала ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідачів, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що первинно власником житлового (глиновалькованого) будинку, який складався з двох кімнат жилою площею 34 кв.м. та веранди, з господарськими спорудами (стайні та стодоли), в с.Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, зареєстрованого в погосподарських книгах сільради під №5056, була ОСОБА_10 на підставі довідки, виданої виконкомом Солонківської сільської ради 10.01.1986 року за №18 (а.с.215 т.1). В цій довідці зазначено, що господарський двір ОСОБА_10 відносився до робітничого типу двору.

В користуванні ОСОБА_10 була земельна ділянка площею 0,36 га, яка відносилась до земель радгоспу «Перемога» в с.Малечковичі Пустомитівського району Львівської області і облікувалась під №23, 23-а (а.с.113, 219-221 т.1).

Вказаний вище житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.1986 року, посвідченого державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, ОСОБА_10 продала ОСОБА_9 (а.с.5, 208-209 т.1).

Згідно з наказом радгоспу «Перемога» Львівського обласного виробничого аграрно-промислового обєднання по плодоовочевій продукції від 13.11.1985 року №339, виданого на підставі заяви ОСОБА_10 від 12.11.1985 року, земельну ділянку розміром 0,12 га, що знаходилась біля будинку ОСОБА_10, було перезакріплено за ОСОБА_9 у звязку із продажем їй вказаного будинку (а.с.6, 212 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №1 від 09.01.1986 року ОСОБА_9 було дозволено перебудову придбаного нею в ОСОБА_10 будинку із знесенням старого будинку після закінчення будівництва нового (а.с.7 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 15.05.1986 року ОСОБА_9 дозволено побудувати одноповерховий індивідуальний житловий будинок по проекту в с.Малечковичі на наданій в безстрокове користування земельній ділянці, на якій знаходиться старий будинок (п.1); зобовязано ОСОБА_9: протягом місяця з дня прийняття рішення одержати в головного архітектора району будівельний паспорт на забудову земельної ділянки (п.2.1), після завершення будівництва нового фундаменту подальше продовження будівництва проводити лише після прийняття виконання робіт органами архітектури та отримання в головного архітектора будівельного паспорту (п.2.2), будівництво будинку закінчити та здати в експлуатацію на протязі трьох років з часу отримання в головного архітектора будівельного паспорта (п.2.3); попереджено ОСОБА_9, що проводити будь-які будівельні роботи можна лише після одержання в головного архітектора будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, дозволу на право закладки фундаменту під індивідуальне житлове будівництво (п.3.1).

Цим рішенням (п.3.2) передбачено, що після завершення будівництва нового будинку (протягом трьох років) і здачі його в експлуатацію, старий будинок підлягав знесенню протягом одного місяця.

Рішенням виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів Львівської області №252 від 19.06.1986 року ОСОБА_9 дозволено (погоджено) будівництво нового індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 1000 кв.м. за типовим проектом, після закінчення якого старий житловий будинок підлягав знесенню відповідно до вказаного вище рішення виконавчого комітету Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 15.05.1986 року (а.с.8 т.1).

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки індивідуальному забудівнику ОСОБА_9 було виготовлено у 2004 році (а.с.9 т.1).

Згідно зі схемою розташування земельної ділянки, яка міститься в цьому будівельному паспорті (а.с.10 т.1), земельна ділянка, на якій ОСОБА_9 дозволено будівництво запроектованого індивідуального житлового будинку, була крайньою в ряді і межувала з однієї сторони з озером, а з іншої із сусідніми земельними ділянками, на яких позначено будівлі.

Зі зведеного акту вартості будівель і споруд в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області власника ОСОБА_9 встановлено, що станом на 21.11.2006 р. готовність житлового будинку А-1 складала 9 % (а.с.14 т.1).

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.12.2006 року (а.с.15 т.1) було визнано за ОСОБА_9 право приватної власності на незавершене будівництво (фундамент), який знаходився на земельній ділянці в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, наданій їй для забудови (а.с.15 т.1).

Однак, вказане вище рішення суду було скасоване у звязку з нововиявленими обставинами (а.с.134 т.1 ) і рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.04.2013 року (справа №450/165/13), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.11.2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання за нею права приватної власності на незавершене будівництво (фундамент) в с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання за нею права приватної власності на незавершене будівництво (фундамент), суди виходили із того, що оскільки житловий будинок фактично не збудований і такий фактично не існує, тому не може бути визнано право власності на таке майно.

При цьому, суди виходили з акту, складеного комісією Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з участю представника Інспекції АБК у Львівській області 14.02.2012 року, про те, що на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул.Сільській в с.Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, на якій ОСОБА_9 було дозволено будівництво індивідуального житлового будинку, відсутнє капітальне будівництво та фундамент, земельна ділянка вільна від забудови.

Цей факт встановлений вказаним вище рішенням суду, яке набрало законної сили, і відповідно до ст.61 ЦПК України не потребує доказування в даній справі.

Починаючи з 2008 року, ОСОБА_9 зверталась до Солонківської сільської ради із заявами про надання їй у власність земельної ділянки, якою користувалась, однак, це питання не було вирішено радою і вона у встановленому законом порядку не оскаржувала дій та/або бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, а тому суд не може перебирати на себе функції органу місцевого самоврядування і вирішувати питання щодо передачі земель у власність чи надання в користування, як просить позивач.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог правонаступника ОСОБА_9 ОСОБА_2, оскільки право на земельну ділянку ОСОБА_9 повязувала саме з існуванням на ній спочатку старого будинку, який придбала в ОСОБА_10, а потім з існуванням фундаменту дозволеного їй будівництвом нового індивідуального житлового будинку у звязку із знесенням нею старого будинку, яких (ні старого будинку, ні фундаменту нового будинку) на момент смерті ОСОБА_9 вже не існувало, і позивачем не доведено, що саме діями відповідачів було демонтовано фундамент незавершеного будівництвом індивідуального будинку ОСОБА_9 готовністю в 9%. Крім того, за життя ОСОБА_9 не оформила у встановленому законом порядку своїх прав на земельну ділянку, яка знаходилась у її користуванні на підставі вказаного вище наказу радгоспу «Перемога», а тому позивач, як її спадкоємець, не могла успадкувати права на користування цією земельною ділянкою на підставі ст.1218 ЦК України.

У звязку з цим, безпідставними є доводи апелянта щодо не врахування судом акту Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області, складеного 30.09.2011 року за результатами виїзної та документальної перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив спір, під час розгляду справи не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Береза В.І.

ОСОБА_12