Постанова № 587276, 03.04.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.07 р. № 29/364(05-5-29/5690)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Алданової С.О.

Борисенко І.В.

при секретарі: Дубінкіній Ю.А.

За участю представників:

від позивача -Петровська Т.В. – (дов. № б/н від 11.03.2006р.)

Кольцук В.В. – (дов. № б/н від 11.03.2006р.)

від відповідача -Столяров В.М. – (дов. № 40 від 27.02.2007р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Немірофф-медіа"

на постанову Господарського суду м.Києва від 21.11.2005

у справі № 29/364(05-5-29/5690) (Усатенко І.В.)

за позовом Дочірнє підприємство "Немірофф-медіа"

до Державна податкова інспекція у Солом"янському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Немірофф-медіа” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 21.11.2005р. у справі № 05-5-29/5690-29/364 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданою постановою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 21.11.2005р. по справі № 05-5-29/5690-29/364, та прийняту нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2006 р. у справі № 05-5-29/5690-29/364 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства “Немірофф-медіа”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2006р. у справі № 05-5-29/5690-29/364 було закінчено підготовку справи та призначено до апеляційного розгляду.

31.10.2006 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду було зупинено апеляційне провадження у справі № 05-5-29/5690-29/364 до закінчення проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз призначеної судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. провадження у справі № 05-5-29/5690-29/364 поновлено та призначено до розгляду на 03.04.2007р. о 10 год.40 хв.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких він просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі акту № 76/23-0211/32344180 від 23.05.2005р. Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Немірофф-Медіа” за період з 06.02.2003р. по 01.01.2005р. прийняте податкове повідомлення – рішення № 000093/2302/0 від 25.05.2005р., яким позивачу згідно з п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 п.п. 5.4.4 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 10936,50 грн., у т.ч. 7291,00 грн. – основний платіж, 3645,50 грн. – штрафні санкції.

В акті перевірки зазначено, що позивач до валових витрат у 2003-2004 відносив витрати, пов’язані з закордонними відрядженнями у Лондон, Турцію, Варшаву, Таллін та Ригу. До перевірки не надані договори про зовнішньо-економічну діяльність (протоколи про намір) з Англією, Туреччиною, Польшею, Естонією та Латвією. На підприємстві до авансових звітів додаються копії паспортів з відміткою митних органів про вибуття та прибуття та копії віз. В наказах про закордонні відрядження не вказана мета, ціль відрядження та не вказані підприємства з якими слід переговори. Закордонні відрядження без проведення зовнішньо-економічної діяльності можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише у разі, якщо вони використовуються ним виключно в цілях, що відповідають господарської діяльності, за наявності відповідних документів, які підтверджують ці витрати та використання закордонних відряджень виключно у виробничих цілях. ДП “Немірофф -Медіа” не укладало договорів, договорів комісії з іншими суб”єктами підприємницької діяльності на виконання робіт (послуг) за межами України. В порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати (закордонні відрядження) за 2003р. – 6401,46 грн. та 2004р. – 21023,09 грн.: у т.ч. за грудень 2003р. (згідно первинних документів та авансових звітів) відрядження до Талліна (Естонія та Латвія) всього на суму 5674,04 грн., лютий (Лондон) – 13009,35 грн., лютий 2004р. (Наталія) – 3889,89 грн., листопад 2004р. – 4123,85 грн.

У 2003-2004р.р. до складу валових витрат віднесено витрати на виготовлення візитних карток працівникам фірми, на яких розміщено логотип фірми, реквізити та робочі телефони працівників фірми. Посилаючись на Закон України “Про рекламу” друковану продукцію у вигляді карток можна вважати рекламною продукцією. П.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат не включаються витрати платника податку на потреби, не пов”язані з веденням господарської діяльності, а саме організацію і проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочину, придбання і розповсюдження подарунків, крім витрат (у т.ч.) пов”язаних з проведенням рекламної діяльності, що регулюються норами п.п. 5.4.4 даної статті. П.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних і рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) такими платниками податку. В порушення зазначеного пункту позивачем неправомірно віднесено до валових витрат витрати на виготовлення візитних карток у т.ч. за 2003р. – 1979,98 грн., за 2004р. – 2944,05 грн.

В порушення п. 5.9 ст. 5 зазначеного Закону підприємством не вірно відображені залишки товарних, матеріальних записів: завищені валові витрати за1-е півріччя 2004р. на 1200 грн.

Позивачем в порушення п.п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 п.п. 5.4.4 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно завищено валові витрати за період з 2003-2004р.р. В результаті чого позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 7291,00 грн., та зменшено збитків на суму 26667,00 грн.

В матеріалах справи є висновок судово – економічної експертизи № 11819 від 01.02.2007р., яким встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки ДПІ у Солом”янському районі м. Києва від 23.05.2005р. № 76/23-0211/32344180 “про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП “Немірофф - Медіа” валових витрат за період 2003-2004р.р. і заниження у зв’язку з цим податку на прибуток, підтверджується частково, в частині податкового зобов’язання з податку на прибуток за 1 півріччя 2004р. в сумі 300 грн.

З висновком судово – економічної експертизи № 11819 від 01.02.2007р. позивач повністю погоджується та проти нього не заперечує.

Щодо віднесення до складу валових витрат підприємства пов’язаних з закордонним відрядженням, слід зазначити наступне.

В акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва вказано, що ДП “Немірофф-медіа” безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на відрядження до Латвії, Естонії в грудні 2003 року на суму - 5674,04 грн. (6401,46 грн.); до Лондону в лютому 2004 року на суму - 13009,35 грн.; до Анталії в лютому 2004 року на суму -3889,89 грн.; до Варшави в листопаді 2004 року на суму - 4123,85 грн., оскільки до перевірки не надані договори про зовнішньо-економічну діяльність (протоколи про намір) з Англією, Туреччиною, Польщою, Естонією та Латвією... В наказах про закордонні відрядження не вказані мета, ціль відрядження та не вказані підприємства з якими слід провести переговори.... Закордонні відрядження без проведення зовнішньо економічної діяльності не можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише у разі якщо вони використовуються ним виключно у цілях, що відповідають визначенню господарської діяльності, за наявності відповідних документів, які підтверджують ці витрати та використання закордонних відряджень виключно у виробничих цілях.”

Відповідно до п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, відносяться до складу валових витрат підприємства. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. № 146), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. № 218/2658, визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

В статуті ДП “Немірофф-медіа”, зареєстрованому Солом'янською районною державною адміністрацією в м. Києві 6 лютого 2003 року за №19302, вказано, що цілями для досягнення яких створено підприємство в тому числі є організація роботи по рекламуванню виготовленої продукції, з метою збільшення обсягів її реалізації; визначення конкретних носіїв реклами (газети, журнали, рекламні ролики і ін.); організація зв'язків з діловими партнерами з метою здійснення реклами продукції; аналіз ринку аналогічних товарів (аналіз попиту і пропозиції, їх мотивації і коливань, діяльність конкурентів) і тенденції його розвитку; вивчення факторів, що впливають на збут продукції і мають значення для успішної реалізації продукції; вивчення причин зростання збуту та його падіння; розробка програм по формуванню попиту та стимулюванню збуту, рекомендацій по вибору ринку у відповідності з наявними ресурсами.

Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ визначено, що зовнішньоекономічною діяльністю називається діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

В наказі Державного комітету статистики “Про затвердження Інструкцій до форм державної статистичної звітності з питань зовнішньоекономічної діяльності” від 13.11.1997 року № 45 вказано, що зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Таким чином, не одне визначення зовнішньоекономічної діяльності не передбачає вимогу укладання договорів - домовленості двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-ІУ) при кожній зустрічі. Документи що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що витрати ДП “Немірофф-медіа” на закордоні відрядження до Латвії, Естонії в грудні 2003 року, до Лондону в лютому 2004 року, до Анталії в лютому 2004 року, до Варшави в листопаді 2004 року були проведені в зв'язку з веденням господарської діяльності, тому відповідно до вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” дані витрати відносяться до складу валових витрат.

Виходячи з вищевикладеного, є помилковими твердження ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 23 травня 2005 року про безпідставне віднесення до складу валових витрат ДП “Немірофф-медіа” витрат пов'язаних з закордонними відрядженнями до Латвії, Естонії, Лондону та Анталії.

Щодо віднесення до складу валових витрат, витрат на виготовлення візитних карток працівників фірми слід зазначити наступне.

В акті перевірки вказано, що “витрати на виготовлення візитних карток, на яких вказано логотип, найменування й адреса фірми, а також робочі телефони, ШБ і посада співробітника, не є витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності або рекламною діяльністю, тому не можуть бути віднесені ДП “Немірофф-Медіа” до складу валових витрат”.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі від 23 травня 2005 року №76/23-0211/32344180, до складу валових витрат можливо віднести витрати на виготовлення візиток у тому випадку, якщо на візитках буде вказано найменування конкретної продукції.

Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

В матеріалах справи знаходиться зразок візитної картки ДП “Немірофф-Медіа”, на якій міститься товарний знак компанії Nemiroff, адреса ДП “Немірофф-Медіа”, веб сайт ДП “Немірофф-Медіа”, номера телефонів ДП “Немірофф-Медіа”, прізвище, ім'я по батькові директора ДП “Немірофф-Медіа”, електронна пошта директора ДП “Немірофф-Медіа”.

Статтею 420 Цивільного кодексу України визначено, що торговельні марки (знаки для товарів і послуг) є об'єктами права інтелектуальної власності.

Згідно з п.1.2 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єкти інтелектуальної власності є нематеріальними активами.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Статтею 1 Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР визначено, що реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Абзацом першим п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Враховуючи вищезазначене, витрати на виготовлення поліграфічної реклами у вигляді візиток, на яких зазначені товарний знак фірми, назва та адреса фірми є витратами, які підлягають віднесенню до складу валових витрат платника податку.

Таким чином, є також помилковим твердження відповідача про безпідставне віднесення до складу валових витрат ДП “Немірофф-медіа” витрат на виготовлення візитних карток.

Крім того, в декларації з податку на прибуток підприємства ДП “Немірофф-Медіа” за 1 півріччя 2004 року, задекларований приріст балансової вартості запасів в розмірі 7,4 тис. грн. Тобто, ДП “Немірофф-медіа” занижені валові доходи на суму 1,2 тис. грн. (8,6 тис. грн. - 7,4 тис. грн).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено невірне відображення ДП “Немірофф-медіа” залишків товарних матеріальних в 1 півріччі 2004 року запасів на 300 грн. (1200 грн. х 25%).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП “Немірофф-Медіа” підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ДП “Немірофф-Медіа” задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 21.11.2005 р. у справі № 05-5-29/5690-29/364 скасувати частково.

Позов в частині визначення недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 000093/2302/0 від 25.05.2005р. в сумі 6991 грн. податку на прибуток та 3495,50 грн. штрафних санкцій задовольнити.

В іншій частині постанову Господарського суду м. Києва від 21.11.2005 р. у справі № 05-5-29/5690-29/364 залишити без змін.

Матеріали справи № 05-5-29/5690-29/364 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді

Алданова С.О.

Борисенко І.В.