Вирок № 58725327, 04.07.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2223/15-к

1-кп/405/88/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Лукянової О.В.

при секретарях - Балакан А.С., Журбі Т.В., Яровій Н.В.

за участю прокурорів Перевознюк М.Р., Воробей Н.М.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді кримінальне провадження № 12014120020005906 у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не заміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за наступних обставин, викладених в обвинувальному акті:

07.04.2009 року ОСОБА_3 прийнята на посаду торгового представника субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (далі СПД ФО ОСОБА_4Г.) з випробувальним терміном на 1 місяць та цього ж дня під підпис була ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами пожежної безпеки та охорони праці, заявивши про свою повну згоду на їх дотримання та виконання.

13.04.2009 року ОСОБА_3 ознайомлена з посадовими обовязками торгового представника СПД ФО ОСОБА_4, затвердженими директором Кіровоградського філіалу СПД ФО ОСОБА_4 від 01.12.2007 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3

10.08.2009 року між ОСОБА_3 та СПД ФО ОСОБА_4 укладено безстроковий трудовий договір, який 13.08.2009 року зареєстрований у Черкаському міському центрі зайнятості № 1982.

Того ж дня між ОСОБА_3 та СПД ФО ОСОБА_4 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Крім того, відповідно до наказу директора по розвитку бізнесу СПД ФО ОСОБА_4 № 25 від 30.08.2010 року ОСОБА_3 переведено з посади торгового представника на посаду супервайзера. Посадові обовязки супервайзера передбачені посадовою інструкцією супервайзера СПД ФО ОСОБА_4, яка затверджена директором Кіровоградського філіалу ОСОБА_5 01.12.2007 року.

Так, відповідно до п. 1.3 розділу 1 «Загальні положення» вказаної посадової інструкції супервайзер являється керівником торгових представників, відповідно до п. 2.3.3 та п. 2.4 розділу 2 «Посадові обовязки» контролює виконання торговими представниками поставлених задач, аналізує та контролює дебіторську заборгованість команди, а також, відповідно до п. 2.4.2 посадової інструкції супервайзер контролює погашення дебіторської заборгованості через безпосередніх підлеглих. Пунктом 3.4 розділу 3 «Адміністративна робота» передбачено, що супервайзер виконує кадрову роботу: оперативного керівництва співробітниками, оцінки ефективності їх роботи, оцінки ресурсів для виконання необхідного обсягу роботи, рекомендації по прийому та звільненню співробітників.

З посадовою інструкцією супевайзера ОСОБА_3 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис. В силу займаної посади та відповідно до примітки ст. 364 КК України та ст. 18 КК України ОСОБА_3 являлась службовою особою, яка постійно виконувала організаційно-розпорядчі функції, що полягали у здійсненні керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи на підприємстві СПД ФО ОСОБА_4

Діючи відповідно до посадової інструкції та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_3 в межах своєї компетенції несла повну матеріальну відповідальність за збереження та перевезення грошових коштів, а також матеріальних цінностей зібраних у клієнтів, до моменту їх здачі роботодавцю, або в касу банку, у звязку з чим вона зобовязана: дбайливо ставитися до переданих їй для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей і грошових коштів роботодавця та вживати заходи до запобігання збитків, своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, що загрожують збереженню довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів, вести облік, складати і подавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів, брати участь в інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів, у випадку незабезпечення збереження з її вини довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів визначення розміру збитку заподіяного роботодавцю і його відшкодування здійснюється відповідно до чинного законодавства, відповідно до п. 5 b розділу Б посадової інструкції кожного дня здавати гроші в касу підприємства тим числом, яким вони були отримані у клієнтів у виді оплати за товар, п. 29 розділу у випадку привласнення грошових коштів підприємства або товарів, або інших ТМЦ зобовязаний відшкодувати нанесені матеріальні збитки у розмірі 3 до 1.

Тобто, в силу займаної посади та на підставі договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_3 являлась особою, якій ввірені грошові кошти СПД ФО ОСОБА_4

Між СПД ФО ОСОБА_4 та його контрагентом ФОП ОСОБА_6 15.03.2010 року укладено договір поставки № 2603, який діє строком на один рік в частині поставок Товару, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань. Відповідно до п. 1 розділу 3 «Умови і порядок поставки» при отриманні товару оформлюється накладна, яка підписується повноважними представниками сторін. Відповідно до п. 6.4 та п. 6.5 розділу 6 «Ціни і порядок розрахунків» розрахунки за поставлений товар виконуються в безготівковій формі наступним чином: за Товар на р/р 260093495 АТ «Ернесте банк» м. Кіровоград, код НОМЕР_1, МФО 380009, код НОМЕР_1, розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватись іншим способом, який не суперечить чинному законодвству.

Крім того, відповідно до п. b розділу 5 «Політика платежів» опису посадових обовязків посади торгового представника торговий представник зобов'язаний щоденно здавати гроші в касу підприємства тією датою, якою вони були отримані у Клієнта, у вигляді оплати за Товар.

Так, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді торгового представника СПД ФО ОСОБА_4, в силу своїх посадових обовязків, будучи матеріально-відповідальною особою, якій СПД ФО ОСОБА_4 ввірені грошові кошти, керуючись єдиним умислом, спрямованим на привласнення грошових коштів, належних вказаному субєкту підприємницької діяльності, з метою особистого збагачення у період часу з 16.03.2010 року по 27.08.2010 року, точного часу не встановлено, на виконання умов договору поставки між СПД ФО ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 та положень посадових обовязків торгового представника, ОСОБА_3 отримувала від контрагента ФОП ОСОБА_6 грошові кошти за поставлений СПД ФО ОСОБА_4 товар. Так, за період часу з 16.03.2010 року по 27.08.2010 року торговий представник СПД ФО ОСОБА_4 отримала від ФОП ОСОБА_6 грошові коти на загальну суму 149216,91 гривень.

В подальшому, ОСОБА_3, маючи умисел на привласнення грошових коштів, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою особистого збагачення, являючись матеріально-відповідальною особою, якій ввірені грошові кошти, порушуючи вимоги своєї посадової інструкції, отримані грошові кошти в розмірі 149216,91 гривень до каси СПД ФО ОСОБА_4, розташованої в м. Кіровограді по вул. Маланюка 2а, в повному обсязі не внесла, внісши до каси СПД ФО ОСОБА_4 лише грошові кошти на загальну суму 58467,78 гривень, привласнивши таким чином кошти в сумі 90749,13 гривень та розпорядившись ними на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року встановлено, що сума привласнених ОСОБА_3 грошових коштів СПД ФО ОСОБА_4 на посаді торгового представника становить 90749,13 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння коштами СПД ФО ОСОБА_4, ОСОБА_3 перебуваючи на посаді супервайзера, вирішила скористатись набутими завдяки вказаній посаді повноваженнями, які надавали їй можливість вимагати від підлеглих їй торгових представників, зокрема ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконання її вказівок, у тому числі і щодо порядку організації внесення коштів до каси СПД ФО ОСОБА_4

Між СПД ФО ОСОБА_4 та його контрагентом СПД ФО ОСОБА_6 01.09.2010 року складено договір поставки б/н, який діє строком на один рік в частині поставок Товару, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань. Відповідно до п. 1 розділу 3 «Умови і порядок» при отриманні товару оформлюється накладна, яка підписується повноважними представниками сторін. Відповідно до п. 6.4 та п. 6.5 розділу 6 «Ціни і порядок розрахунків» розрахунки за поставлений товар виконуються в безготівковій формі наступним чином: за Товар на р/р 260093495 АТ «Ернесте банк» м. Кіровоград, код НОМЕР_1, МФО 380009, код НОМЕР_1, розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватись іншим способом, який не суперечить чинному законодавству.

Крім того, відповідно до п. b розділу 5 «Політика платежів» опису посадових обовязків посади торгового представника торговий представник зобовязаний щоденно здавати гроші в касу підприємства тією датою, якою вони були отримані у Клієнта у вигляді оплати за Товар.

Діючи всупереч своїх посадових обов'язків та всупереч інтересам служби, ОСОБА_3 віддіала своїм підлеглим торговим представникам ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 незаконний наказ про те, що грошові кошти, які ФОП ОСОБА_6 зобовязаний сплатити СПД ФО ОСОБА_4 за поставлений товар, ОСОБА_3 буде отримувати особисто або торгові представники повинні грошові кошти, отримані від ФОП ОСОБА_6, передавати супервайзеру ОСОБА_3 для подальшого внесення нібито в касу СПД ФО ОСОБА_11

Так, в період часу з 31.08.2010 року по 21.10.2010 року у різні періоди часу, маючи умисел на привласнення грошових коштів, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 отримала від контрагента ФОП ОСОБА_6 грошові кошти в якості оплати за поставлений в його адресу СПД ФО ОСОБА_4 товар у загальній сумі 65732,69 гривень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, маючи умисел на привласнення грошових коштів СПД ФО ОСОБА_4, діючи умисно та цілеспрямовано, являючись службовою особою СПД ФО ОСОБА_4, порушуючи вимоги своєї посадової інструкції, в період часу з 31.08.2010 року по 21.10.2010 року отримані грошові кошти у загальній сумі 65732,69 гривень до каси СПД ФО ОСОБА_4, розташованої в м. Кіровограді по вул. Маланюка 2а, в повному обсязі не внесла, внісши до каси СПД ФО ОСОБА_4 лише гроші в сумі 39156,87 гривень, привласнивши таким чином кошти в сумі 26575,82 гривень та розпорядившись ними на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, маючи у своєму безпосередньому підпорядкуванні торгових представників, віддала наказ своєму підлеглому працівнику торговому представнику ОСОБА_7 про передачу особисто їй грошових коштів, отриманих ОСОБА_7 від контрагента ОСОБА_6 в якості оплати за поставлений в його адресу СПД ФО ОСОБА_4 товар. Так, ОСОБА_3 у період часу з 13.09.2010 року по 09.12.2010 року, реалізовуючи свій умисел, спрямований на привласнення грошових коштів СПД ФО ОСОБА_4, діючи умисно та цілеспрямовано, використовуючи надані їй повноваження супервайзера, отримала від підлеглого працівника торгового представника ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 204904,60 гривень, в якості оплати СПД ФО ОСОБА_6 за поставлений товар СПД ФО ОСОБА_4 Отримані грошові кошти ОСОБА_3 до каси СПД ФО ОСОБА_4, розташованої в м. Кіровограді по вул. Маланюка 2а, в повному обсязі не внесла, внісши до каси лише гроші в сумі 92074,69 гривень, привласнивши таким чином кошти в сумі 112829,91 гривень та розпорядившись ними на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року встановлено, що сума отриманих особисто ОСОБА_3 та отриманих нею від торгового представника ОСОБА_7 грошових коштів, в подальшому привласнених ОСОБА_3 становить 139405,73 гривень.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року встановлено, що загальна сума привласнених ОСОБА_3 грошових коштів СПД ФО ОСОБА_4 становить 230154,86 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні своєї вини у інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні не визнала повністю та пояснила, що вона почала працювати на СПД ФО Гладкого в квітні 2009 на посаді торгового представника. Працювала за трудовим договором. Коли була торговим представником - підписувала договір про матеріальну відповідальність, але підписувала цей документ набагато пізніше, а не в день прийняття на роботу. Всі торгові представники підписували цей договір. В її обовязки входило знаходити нових клієнтів, розширяти базу та асортимент, продавати товар. Торгові представники повинні були забирати кошти у клієнтів та в той же день здавати в касу підприємства. Торговий представник, який брав заявку у клієнта, вносив всю інформацію в КПК, яка передавалась на офіс. Коли вона забирала кошти у клієнтів то цю суму теж заносила в КПК. Проплата відбувалася просто списком, як реєстр, але там було дуже багато неспівпадінь. Номер накладної міг не відповідати проплаті. Також у них діяли знижки, які надавались оптовикам та VIP-клієнтам. Торговий представник йшов до начальника торгового відділу і складав спеціальну заяву, щоб цьому клієнту дали знижку. Після підпису директора до бухгалтерії автоматично заносився пункт з розміром знижки і на який товар. Але накладні виписувались по тій ціні, яка була в прайсі. Діяла відкатна система, тобто накладна йшла по загальній вартості товару, клієнт, наприклад, отримував товару на 4000 гривень (горілка 13.75 гривень), але віддавав не 4000 гривень, а менше, оскільки він рахував по тій ціні, що домовлена - наприклад по 9 гривень за пляшку. Тобто віддавав суму значно меншу, ніж зазначено в накладній. І цю суму торгові представники вносили до КПК та забирали кошти у клієнта. Торговий представник не може взяти у клієнта нову заявку, поки останній не розрахувався за попередню. Всі експертизи по справі проводились вибірково та за показами свідків, а не по бухгалтерським документам, в яких одразу було б видно розбіжності. Навіть не брались до уваги покази Маренича про те, що він продовжував зошит Піскуна. Спочатку працювали з СПД ФО Піскун на підставі договору. Потім в травні він вирішив сам вести свій бізнес та став СПД ФО Маренич. Але ще деякий час продовжували оформляти заявки і на Піскуна і на Маренича, а з червня місяця всі заявки повністю перейшли на Маренича. За цей період нею (ОСОБА_3) було здано в касу 72787 гривень, але жодна експертиза, не взяла цього до уваги. При переході на посаду супервайзера 07.09.2010 року на підставі нового трудового договору, договору про матеріальну відповідальність із нею як супервайзером не укладали, оскільки дана посада цього не передбачала. В її обовязки входило контролювати роботу торгового представника та допомагати, розширяти асортимент і залучати нових клієнтів. В підпорядкуванні у неї було пять торгових представників. Ніяких списків та наказів про те, хто за ким числився не було. При переведенні з посади торгового представника на посаду супервайзера з нею проводилася звірка по кожному клієнту. На момент переходу на нову посаду заборгованості за нею не було. Акт звірок видавала їй бухгалтер при переведенні на нову посаду, а вона з ОСОБА_9 їздили по клієнтам, які підписували цей акт. Ніяких вказівок щодо коштів торговим представникам вона не надавала. Суму в розмірі 32000 гривень сплатила тому, що злякалась. Коли сплачувала першу суму, була під вартою. Їй погрожували, тому вона погодилась віддати суму 90000 гривень. Коли вона була супервайзером, то не здавала кошти до каси. Бухгалтера не могли її провести по програмі. Якби вона здавала гроші за когось іншого, тоді борг значився за цією особою. Вона могла прийняти заявку від Маренича по телефону, але рахувалась ця заявка за торговим представником. Звірки проводились в обовязковому порядку раз на тиждень керівником служби безпеки, і раз на місяць бухгалтер по звірці повинен був по кожному торговому представнику телефонувати клієнтам і звірятись з ними. У кожного клієнта велась своя внутрішня документація, в когось зошит, в когось бухгалтерські книги. Стверджує на тому, що записи на аркушах у клітинку не є достовірними.

Представник потерпілого ОСОБА_1 суду пояснив, що його довірителю фізичній особі підприємцю «Гладкий» у 2010 році стало відомо про нестачу грошових коштів відносно супервайзера ОСОБА_3, а саме нестача коштів за накладними. Сума грошових коштів у накладних зазначалась із врахуванням знижок. Було проведено перевірку та встановлено суму заподіяних збитків. Маючи висновок аудитора, було зроблено звернення до прокуратури м. Кіровограда за фактами дій ОСОБА_3 Де було порушено кримінальну справу відносно останньої та проведено ряд слідчих дій. Сума грошових коштів, зазначена в цивільному позові, є обґрунтованою та базується на висновку експерта з урахуванням добровільно сплаченої ОСОБА_3. суми в розмірі 32000 гривень. ОСОБА_3 обіцяла повернути всі грошові кошти, але поїхала до Іспанії. Хоча ОСОБА_3 і вносила грошові кошти, але вони не перекривали завданих збитків. При цьому у своїй пояснювальній записці ОСОБА_3 борг в сумі 91000 гривень повністю взяла на себе та зобовязалась його повернути. Наполягав на задоволенні цивільного позову в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що події відбувались в 2010 році. На той час він працював на посаді оператора компютерного набору у фірмі СПД ФО Піскун, яка знаходилась за адресою: м. Олександрія Кіровоградської області по вул. Тітова, 2. В його обовязки входило замовлення товару на дану торгову точку, розрахунки із постачальниками та інше. ОСОБА_3 приходила до них на торгову точку та пропонувала продукцію яка містилась в прайсі компанії СПД ФО Гладкого. Він замовляв продукцію згідно договору, розрахунок проводився відповідно після закінчення відстрочки. Всі розрахунки проводились готівкою та фіксувались в зошиті, який згодом він передав слідчому. Згодом СПД ФО Піскун перейшло під його (Маренич) керування, але з перейменуванням у СПД ФО Маренич. СПД ФО Маренич співпрацював із СПД ФО Гладкий. Співпраця з СПД ФО Гладкий була через ОСОБА_3 та інших торгових представників. Розрахунки здійснювалися готівкою. Торгові представники розписувалися в зошиті за отримані грошові кошти. Це був звичайний шкільний зошит в клітинку. Зошит вважався як бухгалтерська документація, але не був офіційним документом. Цей зошит він використовував для того, щоб довести постачальникам, що він віддав гроші за поставлений товар. Бухгалтер вела офіційну книгу обліку по бухгалтерії, але працівники міліції цю книгу не вилучали, оскільки там не було підписів тих осіб, які забирали гроші. Після перереєстрації з СПД ФО Піскун на СПД ФО Маренич цей зошит не змінювався, а продовжувався. ОСОБА_3 та її торгові представники привозили товар по різним накладним, які були виписані на різні підприємства, пояснюючи це тим, що у них ліміт на товар. На той час торговими представниками були ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Також діяла система знижок. Офіційно сума знижки ніде не зазначалась, оговорювалась в усній формі, а в накладній сума зазначалася без урахування знижки. В накладній сума могла бути більшою ніж дійсно передавалася.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що протягом 2009 -2010 років працювала старшим бухгалтером в CПД ФО Гладкий. До її посадових обовязків входило вести облік бухгалтерської діяльності підприємства та здавати звіти. Прийом платежів здійснювався шляхом, отримання торговим представником грошових коштів та передачею їх до каси. Існував реєстр каси платників, де зазначались всі відомості про платника та сума грошових коштів, які підлягають до сплати. Під час передачі грошових коштів касиру, останній мав виписати чек, де вказано від кого надійшли грошові кошти та сума коштів. Особисто перерахуванням коштів не займалась. Також на підприємстві існувала система знижок, яка застосовувалась бухгалтером на підставі службової записки від керівника підприємства. В подальшому всі суми в накладній розраховувались на підставі знижок. У випадку коли виникає спір про грошові кошти, а саме торговий представник надає одну суму грошових коштів, а клієнт говорить, що сплачено більше, в даному випадку вони вимагають підтверджуючі документи. Касиром здійснюється перерахунок на підставі накладних та чеків. Поруч з цим, раз в квартал вони проводять звірку з клієнтом, в результаті чого складається акт перевірки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що в період з 2009 року по 2010 рік працював приватним підприємцем, мав у підпорядкування кіоски на ринку. В своїй роботі співпрацював із СПД ФО Гладкий на підставі договору. В 2009 році СПД ФО Гладкий поставляв йому товар на підставі накладних. Що стосується горілчаних виробів, від СПД ФО Гладкого не отримував, оскільки не мав на це ліцензії. Бухгалтерською звітністю займався самостійно, інколи допомагала дружина. ОСОБА_3 він не памятає. Чи діяла система знижок він також не памятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що кілька місяців працював торговим представником в СПД ФО Гладкий. В його обовязки входило приймання заявок на поставку товару. Особисто із СПД ФО Маренич ніколи не співпрацював. Із ним співпрацювала ОСОБА_3 та ОСОБА_8, оскільки СПД ФО Гладкий поставляв товар СПД ФО Мареничу. Торгові представники брали заявки та забирали гроші за товар, які потім здавали в касу. Особисто він не брав у Маренича гроші, йому їх від нього передавала ОСОБА_10. Отримавши грошові кошти, в подальшому ці кошти передавались до каси на підставі роздруківки. Будь-яких підтверджуючих документів під час здачі коштів до каси йому не видавали. Підтвердив, що на підприємстві діяла система знижок для оптових покупців.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що в СПД ФО Гладкий пропрацювала протягом 4-х років, останнім часом працювала на посаді торгового представника. Приймаючи заказ, торгові представники його оформляли та доставляли до клієнта. Інколи клієнту надавалась відтермінування до двох тижнів. Після чого, забирались грошові кошти на підставі накладної. Що стосується поставки товару СПД ФО Маренич, то грошові кошти отримувались та зазначались в зошиті. В зошиті зазначалась дата, номер накладної, сума грошових коштів. Після чого, грошові кошти здавались до каси. Існувала система КПК за якою вони працювали, будь-які виправлення в програмі заборонялись. Поруч з цим існувала система знижок та бонусів. В накладній зазначалась одна сума, забиралась інша сума, майже на половину менша від тої, що зазначена в накладній. Перевірка проводилась часто, інколи проводилась перевірка з клієнтами в телефонному режимі. Певний період часу вона перебувала під підпорядкуванням ОСОБА_3, разом їздила за замовленням, оскільки в них був спільний маршрут. Були випадки коли вона передавала грошові кошти ОСОБА_3 для передачі до каси підприємства. Але це суперечило її посадовій інструкції. Були випадки коли в її присутності ОСОБА_14 також передавав грошові кошти ОСОБА_3 для передачі до каси. Відслідкувати чи передавала ОСОБА_3 грошові кошти до каси підприємства можливо за допомогою накладної. Всі кошти, які вона (ОСОБА_10) отримувала від СПД ФО Маренич вона здавала до каси.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показала, що в 20092010 роках працювала бухгалтером в СПД ФО Гладкий. Дане підприємство займалась посередницькою діяльністю з поставки товарів. Під час її діяльності на підприємстві було виявлено нестачу грошових коштів. На підставі перевірки складався акт. Здійснювався виїзд на підприємство СПД ФО Маренич для звірки, в ході якої було виявлено нестачу грошових коштів. ОСОБА_3 спочатку працювала на підприємстві торговим представником, а потім супервайзером. В її підпорядкування входило біля 4-х осіб. Оператори наприкінці кожного дня, на підставі накладних проводили перевірку та вносили відомості до бази. Перевірка здійснювалась раз в квартал, складався акт, в якому можливо спостерігати за даними, які вносили касири та оператори. Їй не відомо, чи існувала система скидок, оскільки вона товар не відвантажувала. Під час перевірки бухгалтер СПД ФО Маренич, надавала для огляду їхню документацію, сума боргу складала біля 100000 гривень. Надавався для огляду зошит із розрахунковими записами, та книга із кодами товару та сумами, які підлягають оплаті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що разом із ОСОБА_3 працювала у 2010 році на СПД ФО Гладкий. На той час працювала на посаді касира. Робота полягала у прийомі та видачі грошових коштів. Торговий представник надавав їй касовий лист із зазначенням переліку клієнтів із сумами та повністю із загальною сумою замовлення. При цьому торговий представник міг власноручно дописати або викреслити клієнта. В бухгалтерських документах не зазначалось хто саме здав грошові кошти. Викреслювання ніяким чином не посвідчувалось. Про застосування системи знижок їй нічого не відомо. Відомо лише, що робились перевірки та перевіряла служба безпеки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що з обвинуваченою ОСОБА_3 разом працював торговими представниками на СПД ФО Гладкий. На займаній посаді працював з квітня місяця 2010 року. З серпня 2010 року ОСОБА_3 була його безпосереднім керівником. Співпрацювали із СПД ФО Маренич. Процедура полягала, в тому, що Маренич телефонував ОСОБА_3, потім ОСОБА_3 телефонувала йому (ОСОБА_7) та повідомляла, що є заявка на певний товар. Після чого товар через певний період часу був поставлений замовнику. За поставлений товар Маренич повинен був розрахуватись, але були випадки коли ОСОБА_3 домовлялась із ОСОБА_6 про розрахунок через пару днів. Він (ОСОБА_7) приїздив до СПД ФО Маренич, забирав грошові кошти та ставив підпис. В його підпорядкуванні було м. Олександрія. Приблизно протягом двох місяців йому телефонувала супервайзер ОСОБА_3 та просила забрати грошові кошти від СПД ФО Маренич. Він забирав, зустрічався із ОСОБА_3 в м. Олександрія на заправці або в автомобілі ОСОБА_3 та передавав грошові кошти останній. При отриманні ним накладної, йому телефонувала супевайзер ОСОБА_3 та повідомляла суму грошових коштів, яку йому потрібно забрати в СПД ФО Маренич. При цьому, йому не відомо чи сума вказана із знижкою або без такої. В зошиті зазначалась та сума коштів, яка видавалась на руки. Окрім ОСОБА_3 пару разів він передавав кошти ОСОБА_7. Будь-якої підозри про недостачу грошових коштів чи навмисне не поставлення коштів до каси підприємства у нього не виникало.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 суду показала, що вона дійсно проводила почеркознавчу експертизу та складала висновок № 133 від 26.05.2011 року відносно ОСОБА_3 У висновку допущена технічна помилка відносно прізвища та імя обвинуваченої. На дослідження брала зразки, які зазначені у висновку експерта (заява на прийняття на роботу, пояснювальна записка, анкета, лист та інші). За достовірність вказаних документів відповідає слідчий, який призначає експертизу.

В ході судового розгляду судом були досліджені письмові докази, а саме:

Заява ОСОБА_4 від 04.05.2011 року, з якою він звернувся до

прокуратури Ленінського району міста Кіровограда про встановлення ним факту привласнення ОСОБА_3 належних йому коштів в сумі 184 227,31 гривень.

/т.1 а.к.п. 5/

Аудиторська довідка про результати вибіркової перевірки повноти оприбуткування та документального оформлення операцій з надходження готівкових коштів від продажу товарів покупцям СПД ФО ОСОБА_4 від 31.01.2011 року, відповідно до якої торговим представником ОСОБА_3 було недовнесено в касу вказаного суб'єкта господарювання 31 902,28 гривень та не забезпечено внесення коштів від імені підпорядкованих їй торгових представників ОСОБА_10 - 56 244,05 гривень, ОСОБА_9 - 44 207, 61 гривень та ОСОБА_7 - 50 463,29 гривень.

/т.1 а.к.п. 51-61/

Пояснювальна записка ОСОБА_3 від 13.12.2010 року, складена останньою на ім'я СПД-ФО ОСОБА_4, за змістом якої вона бере на себе борг в сумі 91000 гривень, зобовязавшись повернути його до 30.12.2010 року.

/т.1 а.к.п. 103/

Результати очної ставки, проведеної 23.06.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, в ході якої останній підтвердив свої покази з приводу того, що коштів від СПД ФО ОСОБА_6 по розрахункам з СПД ФО ОСОБА_4 він не отримував оскільки замість нього це завжди робила його керівник супервайзер ОСОБА_3

/т.1 а.к.п. 159-161/

Результати очної ставки, проведеної 23.06.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в ході якої останній підтвердив свої покази з приводу того, що отримані ним від СПД ФО ОСОБА_6 кошти по розрахункам з СПД ФО ОСОБА_4 він передавав своєму керівнику супервайзеру ОСОБА_3

/т. 1 а.к.п. 162-165/

Результати очної ставки, проведеної 23.06.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, в ході якої остання підтвердила свої покази з приводу того, що супервайзер СПД ФО ОСОБА_4, а саме ОСОБА_3 замість неї отримувала кошти від СПД ФО ОСОБА_6 по розрахункам з СПД ФО ОСОБА_4, якого вона разом із ОСОБА_3 представляли.

/т. 1 а.к.п. 166-169/

Результати огляду місця події, проведеного 09.02.2011 року в приміщенні офісу службового кабінету СПД ФО ОСОБА_6 в місті Олександрії по вулиці Тітова 2, в ході якого було виявлено зошит реєстрації оплати за поставлений товар, з якого вилучено шість аркушів з рукописними записами.

/т. 5 а.к.п. 44-50/

Матеріали виїмки розрахунково-касових документів СПД ФО ОСОБА_4, а саме списків прибутково-касових ордерів по агентам ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, вилучених 17.05.2011 року відповідно до постанови про проведення виїмки, з яких вбачається, що кошти по розрахункам саме з СПД ФО ОСОБА_6 почали здаватись в касу СПД ФО ОСОБА_4 починаючи з 16.04.2010 року.

/т. 2 а.к.п. 1; 2-3; 31-197/

Матеріали виїмки накладних СПД ФО ОСОБА_4 на відвантаження товарів СПД ФО ОСОБА_6, які у своїй сукупності підтверджують факти поставки товарів у обсягах, асортименті та ціні, що відповідали укладеному між ними договору поставки № 2603 від 15.03.2010 року та договору поставки від 01.09.2010року.

/т. 3 а.с.1-360/

Результати судово-бухгалтерської експертизи від 25.05.2011 року, якими підтверджено висновки аудиторської перевірки повноти оприбуткування та документального оформлення операцій з надходження готівкових коштів від продажу товарів покупцям СПД ФО ОСОБА_4 від 31.01.2011 року, складеного аудитором ОСОБА_18

/т. 5 а.к.п. 22-32/

Копія трудового договору від 10.08.2009 року, укладеного між СПД ФО ОСОБА_4 та ОСОБА_3

/т. 2 а.к.п. 20-21/

Копія посадової інструкції торгового представника СПД ФО ОСОБА_4 з відміткою про ознайомлення з нею ОСОБА_3 13.04.2009 року, відповідно до п.п. 11.2, 14.2 та 16.2, п. 2 розділу «Общее описание служебных обязаностей и обязательств», п.п. 5.а та 5.6 п.5 розділу «Б», а також п. 13 та 29 розділу «В» якої, ОСОБА_3 зокрема повинна була: контролювати фінансові зобов'язання клієнта; здавати звітність встановленого зразка; забезпечувати погашення дебіторської заборгованості клієнтів згідно встановлених лімітів; щоденно відслідковувати платежі та заборгованість покупців перед підприємством; щоденно здавати кошти в касу підприємства тією датою, якою вони були отримані від клієнта в якості оплати за товар: нести персональну відповідальність за продаж та оплату товарів своїх покупців у відповідності до умов зазначених в договорі покупця з підприємством, а в разі розкрадання коштів підприємства чи його товарно-матеріальних цінностей відшкодувати нанесену матеріальну шкоду у трикратному розмірі.

/т. 2 а.к.п. 4-13/

Копія договору від 10.08.2009 року, укладеного між СПД ФО ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про повну матеріальну відповідальність останньої, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_3, зокрема, відповідала за збереження та перевезення грошових коштів, а також матеріальних цінностей зібраних у клієнтів, до моменту їх здачі роботодавцю, або в касу банку, у зв'язку з чим вона була зобов'язана: дбайливо ставитись до переданих їй для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей і грошових коштів роботодавця та вживати заходи до запобігання збитків; своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, що загрожують збереженню довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів; вести облік, складати і подавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів; брати участь в інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів, а згідно п. 3 цього ж договору, у випадку незабезпечення збереження з її вини довірених їй матеріальних цінностей та грошових коштів визначення розміру збитку заподіяного роботодавцю і його відшкодування мало здійснюватись відповідно до чинного законодавства.

/т. 2 а.к.п. 22/

Копія наказу № 25 від 30.08.2010 року про призначення ОСОБА_3 на посаду супервайзера СПД ФО ОСОБА_4 обласної команди торгових представників Кіровоградського філіалу.

/т. 2 а.к.п. 14/

Копія посадової інструкції контролера торгових представників - супервайзера СПД ФО ОСОБА_4 від 01.12.2007 року з відміткою про ознайомлення з нею ОСОБА_3, відповідно до п. 1.3. розділу 1 «Общие положення», п.п. 2.3.3, 2.4.2 п. 2.4 розділу 2 «Должностные обязанности» якої, з дня призначення на посаду ОСОБА_3 являлась керівником торгових представників вказаного суб'єкту господарювання, повинна була контролювати виконання ними поставлених завдань, а також погашення через них дебіторської заборгованості.

/т. 2 а.к.п. 15-19/

Копія розпорядження №25-р від 01.09.2010 року про зміну переліку торгових представників закріплених за супервайзером ОСОБА_3, наданого СПД ФО ОСОБА_4 18.10.2012 року на відповідний запит, з якого вбачається, що починаючи з 01.09.2010 року за супервайзером ОСОБА_3, зокрема були закріплені такі торгові представники СПД ФО ОСОБА_4, як ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10

/т. 2 а.к.п. 231/

Висновок судово-почеркознавчої експертизи №133 від 26.05.2011 року відповідно до якого:

●підписи на аркуші № 1 навпроти цифр «3660,10», «2825,16», «1465,95», «3679», «4121,82», «2412,00», «2531,37», «4934», «2104,60», «2356,72», «1621,80», «336,60» виконані ОСОБА_3;

●підписи на аркуші № 3 навпроти цифр «2211,90», «1162», «1295,60», «1203,58», «2249,96», «1088,00», «546,00», «2886,78», «1561,20», «337,05», «649,30», «12819», «6585,42» виконані ОСОБА_3;

●підписи на аркуші № 5 навпроти цифр «6484,72», «1930,40», «8870,00», «1100,00», «5000,00», «13170,00», «337,05», «4389,00», «7642,24», «1465,80» виконані ОСОБА_3;

●підписи на аркуші № 6 навпроти цифр «1145,58», «1115,20» виконані ОСОБА_3;

●підписи на аркуші № 7 навпроти цифр «7.04.10», «16.04.10», «23.04.10», «27.04.10», «5.05.10», «12.05.10 758,95», «19.05», «20.05», «26.05», «9.06.10», «17.06.10», «23.06.10», «30.06.10» виконані ОСОБА_3;

●підписи на аркуші № 7 навпроти цифр «02.06.10 297,15» та «02.06.10 446,60» виконані ймовірно не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її підпису;

●підпис на аркуші № 7 навпроти цифр «16.06.10» виконаний не ОСОБА_19, а іншою особою з наслідуванням її підпису;

●підписи на аркуші № 8 навпроти цифр «7.07.10», «13.07.10», «14.07.10», «22.07.10», «28.07.10», «29.07.10», «4.08.10», «5.08.10», «7490», «27.08.10», «31.08.10», «14.09.10», «15.09.10» виконані ОСОБА_3;

●підпис на аркуші № 9 навпроти цифр «21.10.10» виконаний ОСОБА_3

/т. 5 а.к.п. 55-63/

Висновок судово-економічної експертизи №15/1 від 29.10.2012 року відповідно до якого експертом проведеним дослідженням з урахуванням матеріалів справи встановлено, що:

●підтверджується наявність в розпорядженні СПД ФО ОСОБА_4 товарів в обсягах, асортименті та вартістю, що відповідали поставкам таких товарів СПД ФО ОСОБА_6 протягом квітня-грудня 2010 року;

●підтверджуються факти відвантаження СПД ФО ОСОБА_4 протягом квітня-грудня 2010 року товарів СПД ФО ОСОБА_6 на загальну суму в розмірі 799717,73 гривень;

●мається документальне підтвердження розрахунку СПД ФО ОСОБА_6 перед СПД ФО ОСОБА_4 за поставлені останнім товари протягом квітня-грудня 2010 року відповідними торговими посередниками, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на загальну суму 578091 гривень, в тому числі: ОСОБА_3 214949,60 гривень, ОСОБА_10 108726,97 гривень, ОСОБА_7 254414,43 гривень;

●документально підтверджується надходження коштів в касу СПД ФО ОСОБА_4 протягом квітня-грудня 2010 року від СПД ФО ОСОБА_6 по документам оформленим від імені торгових представників ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 на загальну суму 305944,43 гривень, в тому числі: ОСОБА_3 96704,65 гривень, ОСОБА_10 108723,09 гривень, ОСОБА_7 100516,69 гривень;

●мають місце невнесення протягом квітня-грудня 2010 року коштів в касу СПД ФО ОСОБА_4 в розрахунок по накладним на поставку товарів СПД ФО ОСОБА_6 торговими представниками на загальну суму 272146,57 гривень, в тому числі: ОСОБА_3 118244,95 гривень, ОСОБА_10 3,88 гривень, ОСОБА_7 153897,74 гривень;

●не вбачаються ознаки наявності у СПД ФО ОСОБА_4 поза облікової реалізації товарів (подвійної бухгалтерії);

●у квітні-грудні 2010 року СПД ФО ОСОБА_4 не мав економічно позитивний ефект (якщо величина витрачених ресурсів перевищує отримані результати, має місце негативний економічний ефект або збиток) в разі облікування поставок товарів (зокрема горілки) СПД ФО ОСОБА_6 по ціні 13,75 гривень за одну пляшку та отримання розрахунку за відповідний обсяг поставленої горілки по ціні 6,5 гривень за одну пляшку;

●не підтверджуються документально висновки, викладені в аудиторській довідці від 31.01.2011 року та висновку судово-бухгалтерської експертизи фахівця-бухгалтера від 25.05.2011 року, що складались по даній кримінальній справі в частині розрахунку шкоди, заподіяної СПД ФО ОСОБА_4 в розмірі 182817,23 гривень, а підтверджується в розмірі 272146,57 гривень.

/т. 5 а.к.п. 188-206/

Квитанції №111N51 та №К111/N/51 від 23.08.2012 року та №К11/1N7 від 27.08.2012 року на суми 3000 гривень, 28000 гривень та 1000 гривень, відповідно.

/т. 6 а.к.п. 130, 146/

Висновок судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року, якою встановлено, що загальна сума привласнених ОСОБА_3 грошових коштів СПД ФО ОСОБА_4 становить 230 154,86 гривень

/т. 12 а.к.п. 19-45/

При цьому, в основу обгрунтування предявленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 4 ст. 191 КК України сторона обвинувачення посилається саме на висновок судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року, якою встановлено, що загальна сума привласнених ОСОБА_3 грошових коштів СПД ФО ОСОБА_4 становить 230 154,86 гривень.

Дослідивши в ході судового розгляду зазначений висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року /т. 12 а.к.п. 19-45/ та оцінивши його відповідно до вимог ст. 94 КПК України та в сукупності з іншими вище приведеними письмовими доказами та показами свідків, суд дійшов наступних висновків.

Так, в основу даного висновку експертом покладені наведені вище та досліджені в ході судового розгляду: висновок судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133; протоколи додаткових допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6; висновок судово-економічної експертизи від 29.10.2012 року в частині визначення розміру не внесених протягом квітня грудня 2010 року коштів в касу СПД ФО ОСОБА_4 в розрахунок по накладним на поставку товарів СПД ФО ОСОБА_6

На підставі наведених даних експерти зробили такі висновки:

1.З урахуванням інформації,викладеної в протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 25.05.2011 року, підтверджується відвантаження СПД ФО ОСОБА_4 протягом березня 2010 січня 2011 року товарів СПД ФО ОСОБА_6 на загальну суму 799717,73 гривень.

2.З урахуванням протоколу додаткового допиту ОСОБА_6 від 25.05.2011 року, протоколу додаткового допиту ОСОБА_10 від 24.10.2012 року, протоколу додаткового допиту ОСОБА_7 від 24.10.2012 року, Висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 Кіровоградського відділення ОНДІСЕ, за період з 16.03.2010 по 07.02.2011 рік СПД ФО ОСОБА_6 через представників СПД ФО ОСОБА_4: ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 проведено оплату за поставлені СПД ФО ОСОБА_4 товари на загальну суму 578091,00 гривень, в тому числі:

через ОСОБА_3 на суму 214 949,60 гривень;

через ОСОБА_10 на суму 108 726,97 гривень;

через ОСОБА_7 на суму 254 414,43 гривень.

При цьому, за даними протоколу допиту ОСОБА_7 від 24.10.2012 року, більшість коштів до каси СПД ФО ОСОБА_4 ними безпосередньо не здавалась, а передавалась через супервайзера ОСОБА_3

3.З урахуванням протоколу додаткового допиту ОСОБА_6 від 25.05.2011 року, протоколу додаткового допиту ОСОБА_10 від 24.10.2012 року, протоколу додаткового допиту ОСОБА_7 від 24.10.2012 року, Висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133, підтверджується надходження в кассу СПД ФО ОСОБА_4 протягом квітня-грудня 2010 року коштів від СПД ФО ОСОБА_6 на загальну суму 362 642,40 гривень через торгових представників ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, в тому числі:

через ОСОБА_3 на суму 96 704,65 гривень;

через ОСОБА_10 на суму 108 723,09 гривень;

через ОСОБА_7 на суму 92 074,69 гривень;

через ОСОБА_9 на суму 64 219,97 гривень.

При цьому, за даними протоколу допиту ОСОБА_7 від 24.10.2012 року більшість коштів до каси СПД ФО ОСОБА_4 ними безпосередньо не здавалась, а передавалась через супервайзера ОСОБА_3

4.З урахуванням протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 25.05.2011 року, протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 24.10.2012 року, протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 24.10.2012 року, Висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 не внесення протягом березня 2010 січня 2011року коштів в касу СПД ФО ОСОБА_4 в розрахунок по накладним на поставку товарів СПД ФО ОСОБА_6 визначається в сумі 215448,60 гривень (з урахуванням суми внесеної від імені ОСОБА_9С.), у тому числі по окремим торговим представникам:

готівки невнесена ОСОБА_3 визначається у сумі 117 324,95 гривень;

готівки невнесена ОСОБА_10 визначається у сумі 3,88 гривень;

готівки невнесена ОСОБА_7 визначається у сумі 162 339,74 гривень.

Крім того, сума внесена ОСОБА_9 становила 64 219,97 гривень.

При цьому, за даними протоколу допиту ОСОБА_7 від 24.10.2012 року більшість коштів до каси СПД ФО ОСОБА_4 ними безпосередньо не здавалась, а передавалась через супервайзера ОСОБА_3

5.З урахуванням протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 25.05.2011 року, протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 24.10.2012 року, протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 24.10.2012 року та Висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 не підтверджуються висновки, викладені у аудиторській довідці від 31.01.2011 року, висновку судово-бухгалтерської експертизи фахівця-бухгалтера від 25.05.2011 року, частково у сумі 215448,60 гривень підтверджуються висновки судово-економічної експертизи від 29.10.2012 року в частині визначення розміру не внесених протягом квітня-грудня 2010 року коштів в кассу СПД ФО ОСОБА_4 в розрахунок по накладним на поставку товарів СПД ФО ОСОБА_6, в тому числі торговими представниками:

ОСОБА_3 на суму 117 324,95 гривень;

ОСОБА_10 на суму 3,88 гривень;

ОСОБА_7 на суму 162339,74 гривень.

Крім того, сума внесена ОСОБА_9 становила 64219,97 гривень.

При цьому, за даними протоколу допиту ОСОБА_7 від 24.10.2012 року більшість коштів до каси СПД ФО ОСОБА_4 ними безпосередньо не здавалась, а передавалась через супервайзера ОСОБА_3

При цьому, Додаток № 6 /т. 12 а.к.п. 43/ вказаної експертизи містить узагальненні дані співвідношення сумм, зазначених в документах (шість аркушів паперу білого кольору із зошита в клітинку, на яких маються рукописний текст, цифрові рукописні записи та підписи, виконані барвником синього та чорного кольорів) в частині підтвердження оригінальності підписів ОСОБА_3 висновком судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 /т. 5 а.к.п. 55-63/, із сумами оприбуткованими в касу СПД ФО Гладкого.

Експертом визначається різниця між вказаними сумами у розмірі -117324,95 гривень.

З висновком експерта в частині методу визначення такої різниці суд не погоджується. Вказана у додатку № 6 підсумкова різниця, визначена експертом шляхом арифметичного підрахунку, не є в повному обсязі доведеною в частині сум оприбуткованих в касу СПД ФО Гладкого.

Так, у вказаному додатку в рядках за датами з 16.03.2010 року по 07.04.2010 року, 05.05.2010 року, 20.05.2010 року, 23.06.2010 року, 07.07.2010 року, 22.07.2010 року, 21.10.2010 року в графі «Сума зданих в касу СПД ФО Гладких» проставлено показник «0.00». Однак, вказаний показник не може сприйматися, як не оприбуткування сум в касу СПД ФО Гладкого, так як в матеріалах кримінального провадження за наведеними вище датами прибуткові касові ордери взагалі відсутні. Що, як не підтверджує, так і не спростовує оприбуткування в касу СПД ФО Гладкого грошових сум у вказані дати. При цьому, експертом у дослідницькій частині експертизи також частково зазначається про це «за даними реєстрів прибуткових касових ордерів по торговому представнику (супервайзеру) ОСОБА_3, за період з 16.04.2010 року по 15.09.2010 року (за інші місяці 2010 року прибуткові касові документи по ОСОБА_3 відсутні в матеріалах справи),…» /т. 12 а.к.п. 28 (зворотна сторона)/.

Наведе вказує на те, що приведена сума оприбуткування в касу СПД ФО Гладкого торговим представником (супервайзером) ОСОБА_3 в розмірі наведеному в описовій частині експертизи, як 97 624,65, а у висновку по четвертому питанню 96704,65 гривень не є достовірними в звязку із відсутністю належного підтвердження не внесення ОСОБА_3 відповідних сум в касу СПД ФО Гладкого з 16.03.2010 року по 07.04.2010 року, 05.05.2010 року, 20.05.2010 року, 23.06.2010 року, 07.07.2010 року, 22.07.2010 року, 21.10.2010 року.

Оцінюючи досліджений в ході судового розгляду висновок судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 /т. 5 а.к.п. 55-63/, суд звертає увагу на те, що на дослідження експерта були надані шість аркушів паперу білого кольору із зошита в клітинку, на яких маються рукописний текст, цифрові рукописні записи та підписи, виконані барвником синього та чорного кольорів.

Згідно наявного в матеріалах справи протоколу огляду місця події від 09.02.2011 року /т. 5 а.к.п. 44/ в ході проведення огляду в кабінеті СПД ФО Маренич були вилучені із зошита реєстрації оплати за поставлений товар листівки в кількості шести штук, де зазначені відомості з вказівкою дати, суми, підпису та прізвища особи, яка отримувала кошти від СПД ФО Маренича за раніше поставлений товар від СПД ФО Гладкий.

При цьому, наявні в матеріалах справи аркуші паперу в клітинку /т. 5 а.к.п. 45-50/, які досліджувались експертом, даних про постачальника товару, назви та кількості товару, номеру накладної, на підставі якої здійснювалась його поставка, даних про отримувача товару, суми, яка підлягала сплаті за поставлений товар не містять, а містять лише набір цифрових рукописних записів (без вказівки на те, що зазначені цифри є сумою в гривневому еквіваленті), підписів та прізвищ. Самого зошиту реєстрації оплати за поставлений товар матеріали справи взагалі не містять. Отже, виникає сумнів в існуванні цього зошиту та є незрозумілим на підставі чого сторона обвинувачення стверджує, що на вказаних аркушах паперу відображена інформація щодо дати, суми, підпису та прізвища особи, яка отримувала кошти від СПД ФО Маренича за раніше поставлений товар від СПД ФО Гладкий. Незрозумілим є і посилання на те, що зазначені цифрові записи є сумою грошей в гривневому еквіваленті.

При цьому, покази свідка ОСОБА_6 про те, що він підтверджує, що торгові представники розписувались в зошиті в клітинку за отримані від нього суми за поставлений йому товар, суд оцінює критично та не бере до уваги, оскільки навіть якщо припустити, що відображені на аркушах в клітинку цифрові знаки є грошовою сумою за поставлений товар, то зіставивши ці «суми» із наявними в матеріалах справи та дослідженим судом накладними, за якими СПД ФО Маренич отримував товар /т. 3 а.к.п. 1-360/, суд констатує їх повну невідповідність, а саме:

аркуш зошита № 5 16.03.10 6484,72, а в накладній № 13367 від 16.03.10 сума 0,10 /т. 3 а.к.п. 1 /;

аркуш зошита № 5 19.03.10 1930,40, а в накладній № 14452 від 19.03.10 сума 430,20 /т. 3 а.к.п. 2/;

аркуш зошита № 5 24.03.10 8870,00, 24.03.10 7642,24 а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 5 25.03.10 5000,00, а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 5 31.03.10 13170,00, 31.03.10 337,05, 31.03.10 1465,80 а в накладних № 16967 від 31.03.10 сума 441,27, № 16969 від 31.03.10 сума 239,10, № 16970 від 31.03.10 сума 0,01 /т. 3 а.к.п. 3-5/;

аркуш зошита № 5 01.04.10 4389,00, а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 7 07.04.10 7382,89, а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 7 16.04.10 2817,24 а в накладній № 19570 від 16.04.10 сума 2685,60 /т. 3 а.к.п. 7/;

аркуш зошита № 7 23.04.10 9289,25, 27.04.10 5247,88, 05.05.10 3188,24, 19.05.10 1945,53, 20.05.10 2585,50, а накладних за вказані дати матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 7 26.05.10 6322,00, а в накладній № 27342 від 26.05.10 сума 218,30 /т. 3 а.к.п. 28/;

аркуш зошита № 7 09.06.10 3378,65, а в накладній № 30150 від 09.06.10 сума 123,81 /т. 3 а.к.п. 40/;

аркуш зошита № 7 17.06.10 4329,24, а в накладних № 31994 від 17.06.10 сума 2859,84, № 31995 від 17.06.10 сума 1261,75, № 31996 від 17.06.10 сума 2908,40 /т. 3 а.к.п. 44-46/;

аркуш зошита № 7 23.06.10 2830,35, а в накладній № 33308 від 23.06.10 сума 4911,84 /т. 3 а.к.п. 48/;

аркуш зошита № 7 30.06.10 6206,80, а в накладній № 34645 від 30.06.10 сума 127,98 /т. 3 а.к.п. 54/;

аркуш зошита № 8 07.07.10 8811,64, 13.07.10 2655,48, а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 8 14.07.10 3694,26, а в накладній № 37994 від 14.07.10 сума 345,68 /т. 3 а.к.п. 63/;

аркуш зошита № 8 22.07.10 4446,56, а в накладних № 40101 від 22.07.10 сума 700,55, № 40102 від 22.07.10 сума 2655,30, № 40103 від 22.07.10 сума 4882,80, № 40104 від 22.07.10 сума 4882,80, № 40105 від 22.07.10 сума 1502,40, № 40113 від 22.07.10 сума 2438,28, № 40179 від 22.07.10 сума 4846,80/т. 3 а.к.п. 75-81/;

аркуш зошита № 8 28.07.10 4199,00, а в накладній № 41524 від 28.07.10 сума 495,00 /т. 3 а.к.п. 85/;

аркуш зошита № 8 29.07.10 4199,00, а в накладних № 41930 від 29.07.10 сума 4052,52, № 41932 від 29.07.10 сума 71,61, № 41935 від 29.07.10 сума 3148,20, № 42001 від 29.07.10 сума 4959,86, № 42002 від 29.07.10 сума 1403,10, № 42003 від 29.07.10 сума 4319,40 /т. 3 а.к.п. 86-91/;

аркуш зошита № 8 04.08.10 4344,70, а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 8 05.08.10 5136,10, а в накладній № 43697 від 05.08.10 сума 111,95 /т. 3 а.к.п. 97/;

аркуш зошита № 8 27.08.10 5058,44, а накладних за вказану дату матеріали справи взагалі не містять;

аркуш зошита № 8 31.08.10 7382,8, а в накладній № 50672 від 31.08.10 сума 231,00 /т. 3 а.к.п. 113/;

аркуш зошита № 8 14.09.10 21853,81, а в накладних № 53940 від 14.09.10 сума 4950,00, № 53941 від 14.09.10 сума 4950,00, № 53942 від 14.09.10 сума 4950,00 /т. 3 а.к.п. 136-138/;

аркуш зошита № 8 15.09.10 26496, а в накладних № 54197 від 15.09.10 сума 4950,00, № 54198 від 15.09.10 сума 4950,00, № 54199 від 15.09.10 сума 4950,00, № 54320 від 15.09.10 сума 4950,00, № 54321 від 15.09.10 сума 4950,00 /т. 3 а.к.п. 139-143/;

аркуш зошита № 9 21.10.10 10000, а в накладних № 63209 від 21.10.10 сума 342,20, № 63210 від 21.10.10 сума 263,77, № 63212 від 21.10.10 сума 215,04, № 63215 від 21.10.10 сума 109,56 /т. 3 а.к.п. 255-257/.

При цьому, умовами договору поставки від 15.03.2010 року № 2603 /т. 1 а.к.п. 13-15/ передбачено, що товар відвантажується Покупцю по цінам Постачальника, які діють на момент продажу. Відпускна ціна Товару вказується в накладній на його відвантаження (п. 6.1 договору).

Пунктом 9.1 договору поставки від 15.03.2010 року № 2603 визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє впродовж одного року в частині поставок Товару, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань.

Договір поставки між СПД ФО Гладким (Постачальник) та СПД ФО Маренич (Покупець) на іншу торгову точку (вул. 6-го Грудня, 137-А) від 01.09.2010 року /т. 1 а.к.п. 16-18/ укладений на тих же (аналогічних) умовах.

Тобто, відповідно до умов вищевказаних договорів поставки операції з постачання товару між СПД ФО Гладким (Постачальник) та СПД ФО Маренич повинні здійснюватись із 15 березня 2010 року на підставі накладних на його відвантаження.

Наведене викликає сумнів у достовірності повідомлених свідком ОСОБА_6 даних. Окрім того, беручи до уваги наявність між СПД ФО Маренич та СПД ФО Гладкий господарсько-правових відносин, виниклих на підставі вищевказаних договорів поставок, за якими СПД ФО Маренич взяв на себе зобовязання по оплаті поставленого йому СПД ФО Гладкий товару, свідок ОСОБА_6 в даному випадку зацікавлений давати суду саме такі покази, які вказують на те, що торгові представники СПД ФО Гладкого дійсно отримали від нього саме вказані на аркушах в клітинку грошові суми.

Статтею ж 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний обєкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, інформація це сукупність даних, які зберігаються на матеріальному носії, а достовірна інформація це та інформація, яка повно і вірно відображує існуючи явища та процеси. Достовірність гарантує не тільки обєктивний опис й прийнятне відображення тих подій, які вона має представляти, але і відсутність суттєвих помилок та відхилень.

Отже, в розумінні закріпленого зазначеною нормою визначення документу, наявні в матеріалах провадження аркуші паперу в клітинку /т. 5 а.к.п. 45-50/, які досліджувались експертом, не є документом, оскільки зазначені в них цифрові рукописні записи та підписи, не можуть бути використані як доказ факту (достовірної інформації) отримання ОСОБА_3 грошових коштів від СПД ФО Маренич в якості оплати за поставлений товар.

Тому, висновок судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 хоча і вказує на те, що на вищевказаних аркушах паперу мається підпис ОСОБА_3, однак не підтверджує факту отримання ОСОБА_3 грошових коштів від СПД ФО Маренич.

Також, суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9 (торгових представників СПД ФО Гладкий), які вказують на те, що більшість отриманих ними від ФОП Маренич коштів до каси СПД ФО Гладкого ними безпосередньо не здавалась, а передавалась через супервайзера ОСОБА_3

Так, виходячи із посадових обовязків торгового представника, зокрема пп. b п. 5 Посадової інструкції торгового представника СПД ФО Гладкий /т. 2 а.к.п. 6/, торговий представник повинен кожен день здавати кошти в касу підприємства тією датою, якою вони були отримані у клієнта у вигляді оплати за товар. Тобто, торгові представники, які перебували у трудових відносинах з СПД ФО Гладкий, були наділені правом отримувати готівку у Покупців товару та відповідно на них був покладений обовязок забезпечити її збереження до моменту здачі в кассу СПД ФО Гладкий.

Отже, ці свідки, будучи матеріально відповідальними за збереження матеріальних цінностей, отриманих від клієнтів до часу їх здачі роботодавцю або в касу банку (а не супервайзеру ОСОБА_3), на переконання суду зацікавлені надавати саме такі покази, намагаючись таким чином, захистити себе від відповідальності за незбереження ввірених їм матеріальних цінностей. Також, суд звертає увагу на те, що дані покази жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.

З цих же підстав суд не бере до уваги вище приведені результати проведених очних ставок між зазначеними свідками та ОСОБА_3, в яких свідки ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9 наполягали на своїх показах.

Також, суд звертає увагу на розбіжність у показах представника потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні вказує на те, що сума грошових коштів у накладних зазначалась із врахуванням знижок, з показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні вказує на те, що офіційно сума знижки ніде не зазначалась, оговорювалась в усній формі, а в накладній сума зазначалась без урахування знижки, тобто в накладній сума могла бути більшою ніж дійсно передавалася, а також з показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні також вказує на те, що в накладній зазначалась одна сума, а забиралась інша сума, майже наполовину менша від тої, що зазначена в накладній.

При цьому, свідок ОСОБА_16, яка працювала на посаді касира, вказує на те, що про застосування системи знижок їй нічого не відомо, а свідок ОСОБА_12, яка також працювала на посаді касира, вказує на те, що на підприємстві існувала система знижок, яка застосовувалась бухгалтером на підставі службової записки від керівника підприємства та в подальшому всі суми в накладній розраховувались на підставі знижок.

Окрім того, є незрозумілим посилання експерта у своєму висновку судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року на укладений між СПД ФО Гладкий та торговим представником ОСОБА_3 договір про повну матеріальну відповідальність від 10.08.2009 року /т. а.к.п. 22/, як на підставу наявності повної матеріальної відповідальності у супервайзера ОСОБА_3 нарівні з іншими торговими представниками за збереження, перевезення грошових коштів, матеріальних цінностей отриманих від клієнтів та до моменту здачі їх до каси СПД ФО Гладкий чи каси банку. Так, даний договір був укладений 10.08.2009 року між СПД ФО Гладкий та торговим представником ОСОБА_3 і втратив свою чинність з моменту переведення останньої з посади торгового представника на посаду супервайзера (згідно наказу № 25 від 30.08.2010 року) /т. 2 а.к.п. 14/, який згідно наявної в матеріалах справи посадової інструкції /т. 2 а.к.п. 15-18/ не є матеріально відповідальною особою. Будь-яких інших договорів про повну матеріальну відповідальність, укладених між СПД ФО Гладкий та супервайзером ОСОБА_3, матеріали кримінального провадження не містять.

Висновок судово-економічної експертизи № 15/1 від 29.10.2012 року /т. 5 а.к.п. 188-206/, на який у своєму висновку судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року посилається експерт - в частині визначення розміру не внесених протягом квітня грудня 2010 року коштів в касу СПД ФО Гладкого в розрахунок по накладним на поставку товарів СПД ФО Мареничу, суд також оцінює критично з вище приведених мотивів, оскільки в його основу також покладені висновок судово-почеркознавчої експертизи від 26.05.2011 року № 133 та протоколи додаткових допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які на переконання суду є сумнівними, а отже не достовірні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 05.06.2014 року /т. 11 а.к.п. 91-92/, якою дану кримінальну справу було направлено прокурору м. Кіровограда для організації додаткового розслідування, було встановлено, що в матеріалах справи містяться дві судово-бухгалтерські експертизи (зокрема і висновок № 15/1 від 29.10.2012 року), які за своїми висновками суперечать одна одній та констатовано, що дані експертизи були проведені не в повному обємі, а саме не були досліджені книга доходів та видатків СПД ФО Маренич та ніші бухгалтерські документи, а лише вибірково та не надана оцінка бухгалтерським документам.

Однак, досліджуючи в ході нового судового розгляду покладений в основу обвинувачення висновок судово-економічної експертизи № 1552, 1743/14-23 від 29.12.2014 року в сукупності з іншими дослідженими судом письмовими доказами та показами свідків, суд констатує, що встановлені вищевказаним судовим рішенням недоліки, органом досудового розслідування не були усунені.

Отже, всі вищеприведені та досліджені в ході судового розгляду висновки судово-економічних експертиз та висновок почеркознавчої експертизи, проведені в рамках даного кримінального провадження, ґрунтуються на недостовірних даних, а тому не можуть бути визнані судом допустимими доказами, які покладені стороною обвинувачення в основу предявленого ОСОБА_3 обвинувачення.

При цьому, наявна в матеріалах кримінального провадження пояснювальна записка від 13.12.2010 року /т. 1 а.к.п. 103/, складена від імені ОСОБА_3, за змістом якої остання бере на себе борг в сумі 91000 гривень, зобовязавшись повернути його до 30.12.2010 року, в розумінні ст.ст. 84-86 КПК України не є належним та допустимим доказом, оскільки не була отримана у передбачений законом спосіб та її достовірність викликає обґрунтовані сумніви, оскільки частина аркушу даної записки з датою та підписом ОСОБА_3 доклеєна скотчем.

Посилання сторони обвинувачення як на доказ винуватості ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, на відшкодуваня останньою суми спричиненої шкоди в розмірі 32000 гривень також є безпідставним, оскільки в розрізі норм кримінального процесуального законодавства України (на відміну від норм цивільно-процесуального законодавства України - відповідно до яких відшкодування певної грошової суми вказує на визнання особою суми боргу) сам факт сплати особою певної суми не вказує на протиправність її дій та не доводить її вини у скоєні кримінально караного діяння.

Наведене у своїй сукупності вказує на те, що предявлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 4 ст. 191 КК України побудоване виключно на припущеннях.

З обєктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою; 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При цьому, привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

Заволодіння ж чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.

Отже, в кожному разі має бути доведений факт заволодіння винним чужим майном, що в даному випадку є сумнівним, а отже недоведеним.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказані докази в їх сукупності та взаємозвязку не підтверджують вину ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

На переконання суду предявлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, є безпідставним, оскільки строною обвинувачення не доведено обєктивну сторону складу злочину.

Будь-яких інших неспростовних та беззаперечних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України суду не надано.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій».

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, виходячи з конституційного принципу презумпції невинуватості, закріпленого також і у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 17 КПК України, згідно яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд констатує відсутність неспростовних і беззаперечних доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки строною обвинувачення не доведено належними та допустими доказами, що в діях обвинуваченої ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що відповідно до ст 373 КПК України є підставою для виправдання останньої за предявленим їй обвинуваченням за ч. 4 ст. 191 КК України за відсутності в її діях складу даного кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні в сумі 15866,24 гривень слід віднести за рахунок Державного бюджету України у звязку з ухваленням судом виправдувального вироку.

Цивільний позов потерпілого ФОП ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України слід залишити без розгляду.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 за предявленим обвинуваченням за ч. 4 ст. 191 КК України виправдати за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином в розмірі 183448,60 гривень залишити без розгляду.

Витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні в сумі 15866,24 гривень віднести за рахунок Державного бюджету України.

Речові докази залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12014120020005906.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда О.В. Лук'янова