Ухвала суду № 58725146, 14.06.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7073/14-ц

Провадження №4-с/405/34/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 рокуЛенінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді скаргу заявника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій просить визнати рішення державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження незаконним, визнати незаконною та скасувати постанову від 13 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження (ВП №48061257), винесену державним виконавцем Ленінського відділу Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №405/7073/14-ц, 2/405/1191/14, виданого 06 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, а також зобовязати державного виконавця вжити передбачених пунктами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 червня 2015 року.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що на виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09.06.2015 року про усунення перешкод в користуванні сараєм «Б», що розташований по пров. Грибоєдова, 10 у м. Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні сараєм, Ленінським районним судом м. Кіровограда 06 липня 2015 року був виданий виконавчий лист № 2/405/1191/14 та в подальшому відкрито виконавче провадження № 48061257, про що державним виконавцем Волоховим В.І. було винесено відповідну постанову. Згідно з зазначеною постановою ОСОБА_3 було добровільно зобовязано виконати дії до 20.07.2015 року. Також, заявник зазначив, що в березні 2016 року виконавчою службою її було повідомлено, про те, що 13.11.2015 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», у звязку з фактичним виконанням ОСОБА_3 в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Однак, зобовязання ОСОБА_3 не виконані, оскільки вона й надалі продовжує чинити їй (заявнику ОСОБА_1М.) перешкоди у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров. Грибоєдова, 10 у м. Кіровограді. Звернувшись до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ із заявою, 13.04.2016 року отримала відповідь від 04.04.2016 року № 10092/04-71/10, за якою державним виконавцем Волоховим дії, передбачені пунктами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» не вживалися, перевірку щодо встановлення добровільного виконання ОСОБА_3 виконавчого листа 2/405/1191/14 від 06.07.2015 року не проводилась, накладення на ОСОБА_3 штрафу відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснювалось, а також не подавалися та не повідомлялися правоохоронні органи щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності згідно із законом. Тобто, 13.04.2016 року їй стало відомо про те, що державний виконавець Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ своїми рішеннями, діями та бездіяльністю під час виконання рішення порушив її права та свободи, як сторони виконавчого провадження. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що їй залишаються незрозумілими дії державного виконавця в частині ознайомлення ОСОБА_3 з рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда № 2/405/1191/14 від 06.07.2015 року, оскільки виконавчий лист видавався на підставі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 червня 2015 року, а тому державний виконавець ознайомив ОСОБА_3 з рішенням суду, яке взагалі не має відношення до виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/405/1191/14 від 06.07.2015 року. Таким чином, у звязку з бездіяльністю державного виконавця Волохова В.І. боржником ОСОБА_3 не було виконано рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 червня 2015 року, чим порушено її (заявника) права та свободи.

Заявник та в її інтересах представник в судовому засіданні скаргу підтримали, посилаючись на обставини та факти, викладені в ній, просили її задовольнити.

Представник Ленінського відділу державної виконавчої служби по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги. В письмових запереченнях, наданих до суду державним виконавцем Ленінського ВДВС по місту Кіровограду Кіровоградського МУЮ ОСОБА_4 за вх. № 14941 від 30.05.2016 року, державний виконавець просив відмовити заявнику ОСОБА_1 в задоволенні скарги, з підстав її необґрунтованості та безпідставності. Крім того, в обґрунтування заперечень зазначив, що на виконанні в Ленінському ВДВС міста Кіровоград ГТУ юстиції перебував виконавчий лист № 405/7073/14-ц від 06.07.2015 року, виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда про усунення перешкод в користуванні сараєм «Б», що розташований по пров. Грибоєдова, 10 у м. Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні сараєм. Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» 13.07.2015 року державним виконавцем Волоховим В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк боржнику для самостійного виконання до 20.07.2015 року, копії якої направлено сторонам до відома. 30.10.2015 року сторонам направлено лист про проведення виконавчих дій 12.11.2015 року об 11.00 год., в звязку з чим в зазначений день державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Кіровоград, пров. Грибоєдова, 10 та складено акт у присутності понятих, яким боржнику доведено до відома рішення суду та зобовязано не чинити перешкоди у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров. Грибоєдова, 10 у м. Кіровограді. Про виконання рішення суду свідчать також підписи боржника та стягувача у зазначеному акті. 13.11.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, керуючись ст. ст. 11, 32, 49, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом.

Заслухавши пояснення заявника та в її інтересах представника, зваживши доводи, викладені в запереченнях Ленінського ВДВС по місту Кіровоград Кіровоградського МУЮ, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів цивільної справи № 405/7073/14-ц, судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 16 березня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням, зобовязання вчинити дію задоволено. Зобовязано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 5,22 кв.м. належну ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯЛ № 841550, виданого Кіровоградською міською радою за адресою: м. Кіровоград, пров. Грибоєдова, 8 та повернути ОСОБА_3 самовільно зайняту земельну ділянку, площею 5,22 кв.м., яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯЛ № 841550, виданого Кіровоградською міською радою за адресою: м. Кіровоград, пров. Грибоєдова, 8.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 09 червня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 березня 2015 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовлено.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 09 червня 2015 року.

На виконання зазначеного судового рішення 06 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда заявнику ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 405/7073/14-ц.

13 липня 2015 року державним виконавцем Ленінського відділу Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2, на підставі поданої стягувачем заяви про примусове виконання рішення від 08 липня 2015 року, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 405/7073/14-ц, 2/405/1191/14, виданого 06.07.2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда, про усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 20.07.2015 року.

Як вбачається з листа Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, направленого сторонам виконавчого провадження боржнику ОСОБА_3 та стягувачу ОСОБА_1 30.10.2015 року за № № 41531, 41532/04-32/10 відповідно, з метою належного виконання рішення суду державним виконавцем призначено виконавчі дії по усуненню перешкод у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм, на 11:00 год. 12.11.2015 року.

Відповідно до акту державного виконавця Волохова В.І. від 12.11.2015 року, складеного за участю понятих ОСОБА_5, ОСОБА_6 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/405/1191/14, виданого 06.07.2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні сараєм встановлено, що виходом за адресою: м. Кіровоград, пров. Грибоєдова, 8, боржника ОСОБА_3 було ознайомлено з рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда № 2/405/1191/14 від 06.07.2015 року та зобовязано усунути перешкоди ОСОБА_1 користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм. Зазначений акт підписаний боржником та стягувачем.

Крім того, встановлено, що в подальшому, а саме, 13.11.2015 року державним виконавцем Ленінського відділу Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в звязку з тим, що відповідно до акту державного виконавця рішення згідно виконавчого документу виконано фактично в повному обсязі.

Правомірність зазначених дій державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, а так само, правомірність винесеної постанови, в порядку Розділу VII ЦПК України оскаржуються заявником ОСОБА_1 як стороною виконавчого провадження (Стягувачем), яка вважає дії державного виконавця неправомірними, так як останнім не дотримано положень ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема ч. ч. 1 та 2, належним чином не перевірено виконання боржником судового рішення та передчасно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у звязку з фактичним виконанням рішення.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Конституційне положення коментована стаття розтлумачує як по суб'єктах, так і по території, на яку розповсюджується обов'язковість судових рішень. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень, - є всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадяни.

Виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, зокрема, заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у даному випадку, порушених прав заявника ОСОБА_1

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України та правову основу діяльності якої становлять Конституція України, Закон України «Про державну виконавчу службу», інші закони та нормативно-правові акти.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених Іменем України, та, рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому Законом (ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Оскільки, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09.06.2015 року ОСОБА_3 зобовязано не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10, зазначене рішення суду має зобовязальний характер.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, передбачені ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Частинами 2 та 3 зазначеної статті визначено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

- 1.5.1. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою; д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.

- 1.5.2. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події: а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Встановлено, що підставою для винесення державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 постанови про закінчення виконавчого провадження став акт державного виконавця про фактичне виконання рішення в повному обсязі.

В свою чергу, із змісту акту державного виконавця від 12.11.2015 року, вбачається, що останній складено державним виконавцем Волоховим В.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/405/1191/14, виданого 06.07.2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні сараєм, та яким встановлено, що виходом за адресою м. Кіровоград, пров. Грибоєдова, 8, боржника ОСОБА_3 було ознайомлено з рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда № 2/405/1191/14 від 06.07.2015 року та зобовязано усунути перешкоди ОСОБА_1 користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм. Зазначений акт підписаний боржником та стягувачем.

Тим самим, судом відзначається, що державним виконавцем передчасно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, за відсутності у державного виконавця на момент винесення зазначеної постанови достовірних доказів про фактичне виконання рішення суду, зокрема, відсутній доказ виконання судового рішення, - акт державного з підписом стягувача, який би підтвердив саме фактичне виконання боржником рішення суду.

Наявний акт державного виконавця від 12.11.2015 року не свідчить про підтвердження стягувачем ОСОБА_1 виконання боржником ОСОБА_3 рішення суду зобовязального характеру, про що підтвердила в судовому засіданні під час розгляду скарги заявник.

Крім того, судом відзначається, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2015 року з примусового виконання виконавчого листа, державний виконавець встановив боржнику ОСОБА_3 строк для добровільного виконання рішення, листом від 30.10.2015 року державний виконавець повідомив сторін виконавчого провадження про призначені державним виконавцем виконавчі дії на 12.11.2015 року, з метою перевірки виконання рішення суду, разом з тим, в подальшому, не здійснив дії, визначені ч. ч. 1, 2 ст. 75 Закону України « Про виконавче провадження», не перевірив належним чином виконання боржником рішення, крім того, не скористався, наданим йому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» правом звернення до суду, який видав виконавчий документ із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Натомість, 12.11.2015 року виходом за адресою по вул. Грибоєдова, 8 у м. Кіровограді, на підставі ч. 4 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» ознайомив боржника ОСОБА_3 з рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда № 2/405/1191/14 від 06.07.2015 року. В свою чергу, судом відзначається, що Ленінським районним судом м. Кіровограда 16 березня 2015 року було ухвалено рішення, яким було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09.06.2015 року рішення суду першої інстанції було скасовано та винесено рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України "Про виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.ст.210, 213, 387 ЦПК України.

Виходячи із змісту ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому, суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватится лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 в частині визнання незаконною та скасування постанови від 13 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження (ВП №48061257), винесену державним виконавцем Ленінського відділу Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2, при примусовому виконанні виконавчого листа №405/7073/14-ц, 2/405/1191/14, виданого 06 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм, підлягають задоволенню.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України « Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у ст. 14 ЦПК України визначені ознаки обовязковості судових рішень, крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги заявника ОСОБА_1 з визнанням незаконною та скасуванням постанови від 13 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження (ВП №48061257), винесену державним виконавцем Ленінського відділу Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2, при примусовому виконанні виконавчого листа №405/7073/14-ц, 2/405/1191/14, виданого 06 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда, з необхідністю державним виконавцем Ленінського ВДВС по місту Кіровограду Кіровоградського МУЮ після відновлення виконавчого провадження вжити передбачених, п. п. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 червня 2015 року за виконавчим листом №405/7073/14-ц, 2/405/1191/14, виданим 06 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм.

В іншій частині скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.383-386 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу заявника ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову від 13 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження (ВП №48061257), винесену державним виконавцем Ленінського відділу Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2, при примусовому виконанні виконавчого листа №405/7073/14-ц, 2/405/1191/14, виданого 06 липня 2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні сараєм «Б», що розташований по пров.Грибоєдова, 10 у м.Кіровограді шляхом зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаним сараєм.

В іншій частині скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом пяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова