Ухвала суду № 58724661, 04.07.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16867/15-а

Провадження № 2-а/344/103/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

04 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі Устинській Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі Івано-Франківського міського суду питання про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та зобовязання вчинити дії.

В судові засідання 28 січня 2016 року, 03 березня 2016 року, 11 квітня 2016 року, 02 червня 2016 року та 04 липня 2016 року Позивач ОСОБА_2 не зявлявся, будучи кожного разу повідомленим про дату та час судового засідання належним чином, на кожне судове засідання подавав клопотання про перенесення судового засідання у звязку із станом здоровя.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник Івано-Франківського обласного військового комісаріату в судове засідання не зявився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Проаналізувавши вимоги чинного процесуального законодавства України, матеріали адміністративної справи, Суд звертає увагу на наступне.

Так, в судове засідання, призначене на 28 січня 2016 року, Позивач не зявився та подав заяву про перенесення судового засідання (а.с. 39), в якій покликався на погіршення стану здоровя.

В судове засідання, призначене на 03 березня 2016, року Позивач не зявився та подав заяву про перенесення судового засідання (а.с. 53), в якій покликався на погіршення стану здоровя у звязку з участю в іншому судовому засіданні в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

В судове засідання, призначене на 11 квітня 2016 року, Позивач не зявився та подав заяву про перенесення судового засідання (а.с. 59), в якій покликався на сезонне погіршення його здоровя, у звязку з чим він проходить лікування, яке відповідно до діагнозу лікарів має проходити у стаціонарному режимі.

В судове засідання, призначене на 11 квітня 2016 року, Позивач не зявився та подав заяву про перенесення судового засідання (а.с. 59), в якій покликався на сезонне погіршення його здоровя, у звязку з чим він проходить лікування, яке відповідно до діагнозу лікарів має проходити у стаціонарному режимі.

В судове засідання, призначене на 12 травня 2016 року, Позивач зявився та заявив клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на те, що йому раптово стало погано, у звязку з чим Позивач покинув зал судового засідання.

В судове засідання, призначене на 02 червня 2016 року, Позивач не зявився та подав заяву про перенесення судового засідання (а.с. 73), в якій покликався на проходження лікування та реабілітаційних заходів.

В судове засідання, призначене на 04 липня 2016 року, Позивач повторно не зявився та подав заяву про перенесення судового засідання та про призначення безоплатної юридичної допомоги (а.с. 78), в якій покликався на несприятливі погодні умови, а також відсутність покращень стану здоровя від призначених йому медичних процедур.

Належних доказів на підтвердження факту погіршення стану здоровя, необхідності проходження лікування чи проходження лікування у відповідні періоди (28 січня 2016 року, 03 березня 2016 року, 11 квітня 2016 року, 02 червня 2016 року та 04 липня 2016 року) до поданих заяв ОСОБА_2 не надавалося.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що заяви про перенесення судових засідань, призначених на 28 січня 2016 року, 03 березня 2016 року, 11 квітня 2016 року, 02 червня 2016 року та 04 липня 2016 року, подавалися ОСОБА_2 особисто через канцелярію суду (а.с. 39, 53, 59, 65, 73, 78).

Заяви про розгляд даної адміністративної справи у відсутності Позивача до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, без поважних причин не з'явився в судові засідання, призначені на 02 червня 2016 року та 04 липня 2016 року, оскільки його посилання в поданих заявах про перенесення розгляду справи на погіршення стану його здоровя не підтверджуються належними засобами доказування.

Зокрема, Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідний стан здоровя Позивача станом на 02 червня 2016 року та 04 липня 2016 року унеможливив його участь у судових засіданнях, враховуючи також і те, що заяви про перенесення судових засідань подавалися Позивачем особисто через канцелярію Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічний припис міститься також у пункті 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок адміністративного судочинства, а значить обовязок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обовязки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом усього провадження у справі.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки

В той же час в прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах вироблено у своїй практиці кілька взаємоповязаних критеріїв, зокрема:

- складність справи;

- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмету розгляду для заявника.

Щодо критерію «поведінки сторін», то слід вказати, що довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.

Таким прикладом, можна навести справу «Чірікоста і Віола проти Італії», де пятнадцятирічний строк розгляду було визнано Судом виправданим, оскільки самі заявники сімнадцять разів зверталися з проханням про відстрочення процесу і не заперечували проти шістьох перенесень розгляду, здійснених на підставі заяви іншої сторони у справі. У справах, де відповідачем виступала Україна та де тривалість розгляду справи була визнана розумною слід вказати справи «Тімотієвич проти України», де також тривалий розгляд справи було визнано «розумним» з огляду на те, що заявник систематично не зявлявся у судові засідання і Європейський суд констатував, що заявник явно не був зацікавлений у швидкому розгляді справи, а також справа «Бєлуха проти України», де розгляд справи протягом шести років також було визнано «розумним» тому, що заявниця систематично оскаржувала рішення судів нижчої ланки у судах вищих ланок з порушенням строків оскарження.

В той же час, протягом усього часу перебування справи в провадженні суду Позивачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутністю, що унеможливлює і завершення цієї справи, зважаючи на положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та виходячи лише з наявних у справі доказів.

Стосовно клопотання Позивача про призначення йому безоплатної юридичної допомоги у справі № 344/16867/15-а, викладеному в заяві від 04 липня 2016 року (а.с. 78), Суд звертає увагу на те, що зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги врегульовано Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

Статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено коло суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, а статтею 15 даного закону суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначено статтею 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», відповідно до частини 1 якої звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Відтак, відповідно до вимог чинного законодавства України у адміністративного суду в рамках відповідної адміністративної справи відсутні повноваження щодо призначення особі безоплатної вторинної правової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на факт повторної неявки належним чином повідомленого Позивача в судове засідання, ненадходження від нього заяви про розгляд справи за його відсутності, Суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 41, п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та зобовязання вчинити дії, залишити без розгляду.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя Домбровська Г.В.