Ухвала суду № 58724341, 06.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/522/15 Справа № 201/4130/15-к Слідчий суддя - Демидова С.О. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді-доповідача ОСОБА_1

Суддів: Рибянця С.А., Чернусь К.П.

За участю:

секретаря судового засідання Букреєвої О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою представника ТОВ Регіонінвестгруп - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року про задоволення клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року було задоволено старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахунку № 26009962486467 (код 980), відкритого ТОВ Регіонінвестгруп (од ЄДРПОУ 34811968) в ПАТ ПУМБ (МФО 334851) в розмірі 74,3 млн. грн., за винятком видаткових операцій повязаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обовязкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, та видатків повязаних з виплатою заробітної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, представник підприємства Регіонінвестгруп адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області про накладення арешту на грошові кошти.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм чинного законодавства. Звертає увагу на те, що слідчий суддя помилково та передчасно дійшов до висновку, що на грошові кошти, які знаходяться на рахунку підприємства, необхідно накласти арешт з метою відшкодування начебто спричинених державі збитків та забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів, крім того в клопотанні слідчого не наведено жодних правових підстав для накладення арешту на грошові кошти в розмірі 74,3 млн. гривень. Посадові особи ТОВ Регіонінвестгруп по даному кримінальному провадженню не мають статусу підозрюваного, та їм не було повідомлено про підозру. Орган досудового розслідування в порушення норм процесуального законодавства не підтвердив та взагалі не досліджував причетність заінтересованих осіб конкретного субєкту господарювання до начебто незаконної діяльності іншого субєкта господарювання, не повідомив будь-яким посадовим особам ТОВ Регіонінвестгруп про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів за клопотання вбачається, що 13 березня 2015 року слідчий за погодженням із прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 74,3 млн.грн. у видатковій частині, що знаходяться на рахунку № 26009962486467 (код 980), відкритого ТОВ Регіонінвестгруп (од ЄДРПОУ 34811968) в ПАТ ПУМБ (МФО 334851). У клопотанні слідчий вказує на те, що в провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 32014040040000020 від 23.05.2014 року про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно посадових осіб ДПП Кривбаспромводопостачання. У клопотанні слідчий також вказує на те, що ДП Дніпромашзбагачення перерахувало грошові кошти на рахунки повязаних підприємств, у тому числі і на підприємство ТОВ Регіонінвестгруп, у звязку з чим існують підстави вважати, що зазначене підприємство реальної фінансово-господарської діяльності не веде, а створене і використовується з метою заволодіння грошовими коштами державних підприємств. З метою відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів, виникла необхідність у накладенні арешту на рахунки підприємства ТОВ Регіонінвестгруп в ПАТ ПУМБ (МФО 334851).

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на зазначене майно є необхідним.

З вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки суд не звернув увагу, що в порушення вимог ст. 214 КПК України, ніякі відомості стосовно посадових осіб підприємства ТОВ Регіонінвестгруп до ЄРДР не внесено, ніякої попередньої кваліфікації їх діям не дано.

А у відповідності до ч. 2 ст. 214 КПК України, - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, дослідивши матеріали за клопотанням, а також надані апеляційному суду матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК України при його внесенні та розгляді.

Крім того, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не враховано, що у кримінальному провадженні, яке 23.05.2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320140040040000020 про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України посадові особи підприємства ТОВ Регіонінвестгруп не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення відносно посадових осіб підприємства ТОВ Регіонінвестгруп відсутні. В судовому засіданні слідчий також вказав, що відомості в ЄРДР відносно посадових осіб підприємства ТОВ Регіонінвестгруп не вносились, підозра їм не оголошувалась.

Колегія суддів також вважає, що накладення арешту на грошові кошти із мотивів викладених як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, при прийнятті рішення, колегія суддів враховує, що як у матеріалах за клопотанням, так і у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що кримінальним правопорушенням кому-небудь завдана якась шкода, а також дані про те, що по справі заявлявся цивільний позов.

Погоджуючи клопотання слідчого, прокурор не врахував те, що у ньому не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди саме підприємством ТОВ Регіонінвестгруп, що свідчить про не дотримання слідчим і прокурором вимог ст. 171 КПК України.

Необґрунтованим, таким, що не відповідає матеріалам як судового, так і кримінального провадження є і висновок слідчого судді про те, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на зазначене майно є необхідним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість ухвали суду від 13.03.2015 року. У підтвердження вказаного висновку слідчий суддя у судовому рішенні не посилається на норми КПК України, передбачені ст. ст. 170-173, а підстави для арешту майна взагалі не вказані.

Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України, - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

Отже, з наведеного витікає, що слідчим суддею не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про накладення арешту на грошові кошти.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подав директор підприємства ТОВ Регіонінвестгруп ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не може бути визнане законним та обґрунтованим, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно повернути для усунення допущених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170 - 173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ Регіонінвестгруп - адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахунку № 26009962486467 (код 980) відкритого ТОВ Регіонінвестгруп а ПАТ ПУМБ (МФО 334851) скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 повернуто для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: