Рішення № 58722211, 30.06.2016, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/491/16-ц

Провадження № 2/177/494/16

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

30 червня 2016 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, в обґрунтування якого зазначила, що 19.10.2012 року вона передала відповідачці в якості позики грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які відповідач зобовязалася повернути до 31 січня 2013 року. Факт передачі грошових коштів та обовязок їх повернення підтверджується розпискою ОСОБА_2

В порушення договірних зобовязань відповідач суму позики 31.01.2013 року не повернула, неодноразові нагадування про обовязок повернення грошей результату не дали, а тому на підставі ст. 625 ЦК України у позивача виникло право вимагати повернення боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01.02.2013 року по 25.01.2016 року в сумі 2194,86 грн..

Крім того, згідно ст. 1048 ЦК України в якій передбачене право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких визначається на рівні облікової ставки НБУ, якщо інше не встановлено договором, позивач вимагає від відповідача суму процентів за користування грошовими коштами за період з 01.02.2013 року по 25.01.2016 року, яка становить 10 647,07 грн..

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в гривневому еквіваленті станом на 25.01.2016 року в сумі 24 521,70 грн., суму процентів в розмірі 10 647,07 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 194,86 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 551,21 грн.

Позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_3 правом на участь в судовому засіданні не скористалися, від кожного з них надійшла заява, в якій справу просили розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі (а.с. 17,18.27).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не зявилася, судові повістки направлені їй за місцем її реєстрації: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новолозуватка, вул. Степова, 32 (а.с. 12), повернулися на адресу суду із довідкою про непроживання її з вказаною адресою (а.с.16,22). Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином.

Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не зявилася, з урахуванням думки представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч.2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики), а згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України в підтвердження договору позики і його умов може бути представлена розписка позичальника.

У судовому засіданні встановлено, що 19.10.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, згідно якого позикодавець ОСОБА_1 передала позичальнику ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 доларів США, а позикодавець зобовязалася повернути вказану суму 31 січня 2013 року, що підтверджується оригіналом розписки, наданої власноруч ОСОБА_2 (а.с. 19 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Нормами ч.1, 2 ст. 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд встановив, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобовязання за договором позики від 19.10.2012 року, що підтверджується наявністю оригіналу розписки у позивача, у визначений строк 31.01.2013 року не повернула суму боргу в розмірі 1000 доларів США, що на дату розрахунку позивача 25.01.2016 року в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України ( 100 доларів США = 2479,2164 грн) становить 24 792,16 грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач визначила суму боргу станом на 25.01.2016 року в гривневому еквіваленті в розмірі 24 521,70 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог.

Відповідно, у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню і інші складові грошового зобовязання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст.. 625 ЦК України, що повністю узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Верховного Суду України у справі № 6-79цс14 від 02.07.2014 року, яка є обовязковою для всіх судів України, в силу ст.. 360-7 ЦПК України.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Розрахунок 3% річних від суми боргу проводиться за наступною формулою:

3% річних = сума боргу х 3% річних / кількість днів у році (365) х кількість днів прострочення.

Оскільки до цього часу відповідач не виконала свої зобовязання перед позивачем, договором позики між сторонами не визначено відсотки за користування коштами, термін повернення грошових коштів сплинув, то суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2194,86 грн. в рахунок 3% річних від простроченої суми за період з 01.02.2013 року по 25.01.2016 року включно на вимогу позивача в межах заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 11 ЦПК України, згідно слідуючого розрахунку:

24521,70 грн. (сума боргу) х 3% річних від простроченої суми / 365 (кількість днів у році) х 1089 (кількість днів прострочення в період з 01.02.2013 року по 25.10.2016 року) = 2194,86 грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Таким чином, оскільки у розписці від 19.10.2012 року наданої відповідачем не визначений розмір процентів та відсутні застереження про безоплатне користування позикою, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути відсотки за користування грошима за договором позики від 19.10.2012 року в розмірі 10 647,07 грн., що розраховано за формулою:

сума позики * облікова ставка НБУ (%) * кількість днів прострочення /365 (кількість днів у році), згідно наступного розрахунку.

- за період з 01.02.2013 р. по 09.06.2013 року включно (129 днів прострочення): 24521,70 грн. * 7,5% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №102 від 21.03.2012 р.)/365 днів х 129 днів = 649,99 грн.

- за період з 10.06.2013 р. по 12.08.2013 року включно (64 дні прострочення): 24521,70 грн. * 7,0% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №209 від 06.06.2013 р.)/365 днів х 64 днів = 300,97 грн.

- за період з 13.08.2013 р. по 14.04.2014 року включно (245 днів прострочення): 24521,70 грн. * 6,5% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №315 від 09.08.2013 р.)/365 днів х 245 днів = 1069,88 грн.

- за період з 15.04.2014 р. по 16.07.2014 року включно (93 днів прострочення): 24521,70 грн. * 9,5% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №212 від 14.04.2014 р.)/365 днів х 93 днів = 593,55 грн.

- за період з 17.07.2014 р. по 12.11.2014 року включно (119 днів прострочення): 24521,70 грн. * 12,5% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №417 від 15.07.2014 р.)/365 днів х 119 днів = 999,34 грн.

- за період з 13.11.2014 р. по 05.02.2015 року включно (85 днів прострочення): 24521,70 грн. * 14% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №719 від 12.11.2014 р.)/365 днів х 85 днів = 799,47 грн.

- за період з 06.02.2015 р. по 03.03.2015 року включно . (26 днів прострочення): 24521,70 грн. * 19,5% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №81 від 04.02.2015 р.)/365 днів х 26 днів = 340,61 грн.

- за період з 04.03.2015 р. по 27.08.2015 року включно (177 днів прострочення): 24521,70 грн. * 30% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №154 від 02.03.2015 р.)/365 днів х 177 днів = 3567,40 грн.

- за період з 28.08.2015 р. по 24.09.2015 року включно (28 дні прострочення): 24521,70 грн. * 27% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №557 від 27.08.2015 р.)/365 днів х 28 днів = 507,90 грн.

- за період з 25.09.2015 р. по 25.01.2016 р. (123 дні прострочення): 24521,70 грн. * 22% (облікова ставка НБУ згідно постанови НБУ №627 від 24.09.2015 р.)/365 днів х 123 днів = 1817,96 грн.

Отже сума процентів за користування коштами складає (649,99 грн.+ 300,97 грн. +1069,88 грн. + 593,55 грн. + 999,34 грн. + 799,47 грн. + 340,61 грн. + 3567,40 грн. + 507,90 грн. + 1817,96 грн. = 10 647,07 грн.).

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем ОСОБА_4 не було виконано умови договору позики та з неї на користь позивача підлягає стягненню загальна сума заборгованості в розмірі 37 363,63 грн.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір на суму 551,21 грн. (а.с. 1), який враховуючи задоволення позовних вимог, в силу ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208 ч.1 п.2, 213-215,224 ЦПК України, суд;-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) суму заборгованості за договором позики від 18.10.2012 року в розмірі 37 363 (тридцять сім тисяч триста шістдесят три) грн. 63 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 24 521 (двадцять чотири тисячі пятсот двадцять одна) грн.. 70 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 194 (дві тисячі сто девяносто чотири) грн. 86 коп. за період з 01.02.2013 року по 25.01.2016 року включно, процентів за користування кредитом в розмірі 10 647 (десять тисяч шістсот сорок сім) грн. 07 коп. за період з 01.02.2013 року по 25.01.2016 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 21 коп..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: