Постанова № 58721911, 08.06.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2570/16-п

провадження № 3/208/425/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Бондаренко Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, громадянин України, ІНН НОМЕР_1, юр. адреса м. Дніпродзержинськ, вул. Сачко, 24-а (офіс 7), директор ТОВ «ОСОБА_2 Україна»,

за ч.1 ст.163-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Несвоєчасне подання керівником підприємства ОСОБА_1 платіжного доручення на перерахунок належного до сплати 30.01.2016р., про що складено акт камеральної перевірки від 12.03.2016 року за №425/51/04-03-12-01-33/37562449. Фактично борг погашено платіжним дорученням від 26.02.2016р. №4635271, чим порушив п.57.1 ст.57 розділу ІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.163-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з правопорушенням він не згоден в повному обсязі. Ним в граничні строки без запізнень виставлено платіжне доручення в електронній системі платежів але через те, що платежі по банку проходять на протязі доби, грошові кошти на рахунок фіскальної служби було зараховано наступного дня.

Адвокат правопорушника ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення в якому пояснює що вважає незаконним та необґрунтованим складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, виходячи з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а також враховуючи суттєві порушення допущені під час складання протоколу про адміністративні правопорушення. В акті перевірки від 19.03.2016 року зазначено, що перевірку проведено з питань своєчасної сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість. При цьому для перевірки використані декларації з ПДВ за тривалий період, а саме, з червня 2015 року по грудень 2015 року. Тож, зважаючи на те, що ці декларації подавалися щомісяця, і остання з них датована груднем 2015 року, незрозуміло яким саме чином інспектор виявив порушення аж у квітні 2016 року. Також в акті не зазначено, яке саме з узгоджених зобов'язань, відповідно до якої з декларацій не було виконано. Для доведення факту несплати узгодженого зобов'язання фіскальним органом мали б бути надані оригінали поданих декларацій та відповідні платіжні доручення на перерахування узгоджених сум, чого зроблено не було.

Слід зазначити, що, дійсно близько року тому у березні 2015 року ОСОБА_1 було в граничні строки (без запізнень, а саме в граничні строки) виставлено платіжне доручення в електронній системі платежів, але через те, що платежі по банку проходять на протязі доби, грошові кошти на рахунок фіскальної служби було зараховано наступного дня. У зв'язку з цим інспектором податкової інспекції у м. Дніпродзержинську ОСОБА_1 виставлялися вимоги про сплату чи то пені, чи то штрафу у зв'язку з цією ситуацією у розмірі близько 418,12 грн., але ніяких документів про вимогу сплатити цю суму платнику не надходило. В подальшому платник сплачував податок добровільно і в установлений строк, який і зазначав у відповідних деклараціях. Тож, несплата чи несвоєчасна сплата податку не мали місця, так само, не було жодного разу прострочено виставлення відповідних платіжних доручень. Як тепер стало зрозуміло, після ознайомлення з матеріалами адміністративного матеріалу, фахівець податкової інспекції, приймаючи щоразу декларації з ПДВ, пам'ятав про ті 418,12 грн., які, на його думку, ОСОБА_1 мав сплатити безпідставно і щомісяця, вважав таким чином, що на рахунок фіскальної служби не донадходить саме ці 418,12 грн., у зв'язку з чим в подальшому у акті перевірки і відображав їх щомісяця, хоча ОСОБА_1 сплачувалися грошові суми чітко у відповідності до декларацій. Крім того в Протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 фактично погасив борг 26.02.1016 року - це повна нісенітниця, ніякого погашення боргу не було, як не було і самого боргу. І платіжні доручення виставлялися виключно на суму, яку було задекларовано самостійно. Незрозумілим також залишається факт, як було виявлено порушення і яке саме, якщо строк притягнення до адміністративної відповідальності (навіть, якби особа дійсно цій відповідальності підлягала) збіг у будь - якому випадку, хоч рахувати його з дня виявлення порушення у березні 2015 рок, хоч з дня складання акту перевірки у березні 2016 року.

На підтвердження своєї позиції та факту того, що всі узгоджені зобов'язання сплачувалися вчасно та в повному обсязі надаємо електронні копії декларацій з відмітками Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про прийняття цих декларацій вчасно за період з лютого 2015 року по січень 2016 року.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2016 року складено за порушення ст.57, п. 57.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 57.1. ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Отже, за п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України підлягає доказуванню саме факт несплати в повному обсязі суми задекларованого (узгодженого) податкового зобов'язання. А за ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають доказуванню факт неподання або несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування до сплати податків та зборів. Тобто, має бути встановлено порушення строку подачі відповідних документів.

Тобто, в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути вказано, коли саме таке платіжне доручення мало надійти та дату, коли платіжне доручення фактично надійшло або встановлено факт ненадходження платіжного доручення.

Таким чином, ст.57 п.57.1. Податкового кодексу України та ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення містять принципово різні склади правопорушень. При цьому, відповідальність за порушення ст.57 п.57.1 Податкового кодексу України чинним законодавством не передбачена, принаймні статтею 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи вищевикладене, керівником ТОВ «Легіон-Медіа Україна» ОСОБА_1 не допущено порушень норм законодавства щодо строків сплати податку на додану вартість, а також не припускалося несвоєчасної подачі до банківських установ відповідних платіжних документів, тобто в його діях відсутня протиправність.

Відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, просять суд адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення 19/04-03-12-01-34 від 12 квітня 2016 року, акт № 425/51/04-03-12-01-33/37562449 від 12.03.2016 року про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ «Легіон-Медіа Україна», вислухавши ОСОБА_1, судом встановлено, що ОСОБА_1 у березні 2015 року в граничні строки виставлено платіжне доручення в електронній системі платежів, через те що платежі по банку проходять на протязі доби, грошові кошти на рахунок фіскальної служби було зараховано наступного дня. На підтвердження того, що всі узгоджені зобовязання сплачувалися вчасно та в повному обсязі ОСОБА_1 надав суду електронні копії декларацій з відмітками Дніпродзержинської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про прийняття цих декларацій вчасно за період з лютого 2015 року по січень 2016 року.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. Встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного гранічного строку, передбаченому цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, відповідно до ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Отже, за п. 57.1 ст.57 Податкового Кодексу України підлягає доказуванню саме факт несплати в повному обсязі суми задекларованого (узгодженого) податкового зобовязання. А за ст.163-2 КУпАП підлягає доказуванню факт неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування до сплати податків та зборів. Тобто, має бути встановлено порушення строку подачі відповідних документів. В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано коли платіжне доручення мало надійти та дату, коли платіжне доручення фактично надійшло або встановлено факт ненадходження платіжного доручення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не допущено порушень норм законодавства щодо строків сплати податку на додану вартість, а також не припускалося несвоєчасної подачі до банківських установ відповідних платіжних документів, тобто в його діях відсутня протиправність, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.. 247,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя Н.О. Бондаренко