Ухвала суду № 58719610, 29.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5152/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення грошових коштів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (далі ПАТ «Імексбанк») про стягнення депозитного вкладу, а саме: вкладу у сумі 23142 дол. США, що складає 604202,33 грн. та вкладу у сумі 2706 євро, що складає 80766,55 грн.

В обґрунтування позову позивач та його представник посилались на те, що 14.03.2014 року між ПАТ «Імексбанк» та позивачем було укладено договір №1000006690 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, за яким внесено вклад у розмірі 23142,00 доларів США на строк до 15 квітня 2015 року та договір №1000005982 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, за яким внесено вклад у розмірі 2706,00 євро на строк до 23 лютого 2015 року. Позивач також зазначав, що у вересні 2014 року у звязку з неплатоспроможністю банку «Фінростбанк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив виплату позивачу грошової суми у розмірі 101000 грн., яка була переведена через ПАТ «Імексбанк», і з яких позивач отримав готівкою лише 50000 грн., а залишок суми банком не видано, посилаючись на відсутність готівки в касі, та запропоновано позивачу відкрити депозитний рахунок на дану суму строком на 30 днів, і 08.09.2014 року між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було підписано договір банківського вкладу №1000010092. У звязку з неплатоспроможністю відповідача та введення тимчасової адміністрації позивач звернувся до голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогою про повернення грошових коштів, однак, позивачу було запропоновано виплату гарантованої суми відшкодування коштів у розмірі 200000 грн., з яких позивач отримав лише 52829,26 грн., а від залишку відмовився, бажаючи отримати кошти в сумі та валюті, переданій в депозит банку.

Представник відповідача участі у розгляді справи не приймав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, посилався на те, що 26.01.2015 року правлінням НБУ була прийнята постанова № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» і на підставі неї виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року було прийнято рішення №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк»; оскільки в ПАТ «Імексбанк» з 27.01.2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію, виплату коштів вкладникам було припинено, у тому числі позивачу; 21 травня 2015 року Правлінням НБУ була прийнята постанова № 330 від 21.05.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк», і з 27 травня 2015 року рішенням Фонду № 105 від 27.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк»; а відтак виплата коштів вкладникам має здійснюватись виключно в порядку визначеному законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; позивачу надавалась можливість отримати гарантовану суму вкладу у розмірі 200 тис. грн. та у решті протягом 30 днів позивач мав право заявити свої вимоги уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку для включення до переліку вкладників.(а.с.19-23)

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2016 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Імексбанк» про стягнення грошових коштів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 23 травня 2016 року скасувати і ухвалити нове, яким стягнути з ПАТ «Імексбанк» на його користь грошову суму у розмірі: 23142 долари США та 2706 євро, зобовязати ПАТ «Імексбанк» перевести його у першу чергу вимог кредиторів по отриманню грошових коштів, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Представник ПАТ «Імексбанк» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був належно сповіщений.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду за одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження прав клієнта банку на розпорядження грошовим коштами допускається на підставах визначених законом, що в ПАТ «Імексбанк» з 27 січня 2015 року було запроваджено тимчасову адміністрації, що строк дії договорів банківського вкладу позивача на вказаний момент не скінчився, що з 27 травня 2015 року було розпочато процедуру ліквідації вказаного банку, і позивачу надавалась можливість отримати гарантовану суму вкладу у розмірі 200 тис. грн., з яких позивач отримав лише 52829,26 грн., а від решти відмовився, і що задоволення вимог позивача поза межами процедури ліквідації банку, та у інший спосіб, аніж передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є неможливим.

З таким висновком суду повністю погоджується і колегія суддів.

Статтею 1058 ч.1 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Та за ст.627 ЦК України сторони є вільними у виборі контрагента.

Судом встановлено, що 14.03.2014 року між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір № НОМЕР_1 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, за умовами якого банк прийняв кошти вкладника ОСОБА_2 у сумі 23142,00 доларів США, зі сплатою 11% річних, на депозитний рахунок № 26356240925028/26352110371201, на строк до 15.04.2015 року.(а.с.7)

В цей же день, тобто 14.03.2014 року між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір №1000005982 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, за умовами якого банк прийняв кошти вкладника ОСОБА_2 у сумі 2706,00 євро, зі сплатою 7,50% річних, на депозитний рахунок № 26357240925027/26356110371230, на строк до 23.02.2015 року.(а.с.8)

Загальновідомо, що постановою Правління Національного банку України № 50 від 26.01.2015 року ПАТ «Імексбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк», яким з 27.01.2015 року розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» ОСОБА_3

На момент запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк» строк дії договорів банківського вкладу позивача не закінчився.

Постановою правління Національного банку України № 330 від 21.05.2015р. прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію ПАТ «Імексбанк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 105 від 27.05.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «Імексбанк» з відшкодуванням коштів за вкладами фізичних осіб, починаючи з 27 травня 2015 року, водночас призначено уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації (а.с.31,32-33).

25 травня 2015 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» ОСОБА_3 «Імексбанк» щодо виплати йому грошових коштів по депозитним вкладам у тій валюті, в якій було внесено, а саме у сумі 23142 долари США, та у сумі 2706 євро (а.с.11). На звернення позивача йому було надано відповідь уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порядку та можливості отримати гарантовану суму вкладу в межах 200 тис. грн.(а.с.71)

У грудні 2015 року позивач повторно звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з приводу повернення йому внесених депозитних вкладів. На звернення надані відповіді. (а.с.67-68,66,65,56-62)

Згідно зі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобовязаний видати вклад або частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що депозитні вклади позивача в іноземній валюті та в сумах визначених вищевказаними договорами позивачу не повернуті, а строки повернення вкладів скінчились 15 квітня 2015 року та 23 лютого 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Обмеження прав позивача, як клієнта банку, щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунках, передбачені в спеціальному законі, яким є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А тому доводи позивача щодо порушення банком своїх зобовязань перед ним, щодо обмеження його прав як клієнта банку, колегія суддів визнає неспроможними.

Процедура повернення вкладу у разі введення тимчасової адміністрації чи початку процедури ліквідації банку встановлена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За правилами ст.26Закону України № 4452-VІ від 23.02.2012р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції що діяла на момент існування правовідносин) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Згідно з наявною у справі копією заяви про видачу готівки № 1279441 від 13 травня 2015 року позивачу як вкладнику в Акціонерному банку «Південний» було виплачено частину гарантованої суми вкладу у розмірі 52829,26 грн. Від отримання решти гарантованої суми вкладу позивач, за його ж поясненням, відмовився.(а.с.12,11)

У відповідності зі ст. ст.28ч.1,34ч.5,36ч.5,6п.1, 44ч.4, 45ч.5, 46 ч.2,48ч.1п.1,3 Закону України № 4452- VІ від 23.02.2012р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції що діяла на момент існування правовідносин) Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання; під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку..; обмеження, встановлене пунктом 1 частини пятої цієї статті, не поширюється на зобовязання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився..; Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку; Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку; Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються; з дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1)припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; 3) строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав… уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів…

Статтею 52 Закону України № 4452- VІ від 23.02.2012р. визначено черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку.

Із позовної заяви та наданої позивачем переписки з уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів вбачається, що позивач намагається повернути депозитні вклади поза межами процедури ліквідації банку та поза способом, визначеним Законом № 4452- VІ від 23.02.2012р., що не допускається за діючим Законом. Така правова позиція була сформована і Верховним суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15. Висновки суду щодо неможливості задоволення вимог позивача у інший спосіб, аніж передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є правильними, а протилежні доводи позивача з цього приводу - неспроможними.

Доводи позивача щодо порушення судом його конституційного права власності на грошові кошти не можуть братися до уваги, оскільки позивач мав діяти в інший спосіб, зокрема у визначений законом строк отримати гарантовану суму вкладу та у решті залишку вкладу звернутися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про внесення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, і у разі відмови звернутись до суду з відповідним позовом (в порядку передбаченого законом виду судочинства), оскільки з моменту відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації банку усі повноваження органів управління банку перейшли до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Доводи позивача про неврахування судом його доповнення до позовних вимог, зокрема щодо переведення до першої черги кредиторів також не можуть бути враховані, оскільки за правилами ст.31 ч.2 ЦПК України позивач може змінити предмет позову, збільшивши розмір позовних вимог лише шляхом подання письмової заяви, тоді як позивач визнає, що про це ним заявлялось усно.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. ОСОБА_4 Сєвєрова