Ухвала суду № 58719185, 04.07.2016, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

______________ Справа №503/264/16-ц

Провадження №2-з/503/4/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016 року м. Кодима, Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Сопільняка О.М.

при секретарі Вдовиченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима Одеської області заяву позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про забезпечення позову до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" про стягнення грошових коштів за договорами позик,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Кодимського районного суду Одеської області з обєднаними в одне провадження позовами до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» про стягнення боргу за договорами позик.

01 липня 2016 року позивачі подали до суду заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на врожай пшениці на посівах, площею 150 га., в межах Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області. Підставою для забезпечення позову зазначеним способом вказали відсутність у відповідача будь-яких активів, окрім врожаю пшениці, що може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

Вивчивши подану позивачами заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи №503/264/16-ц та наявній в ній письмові докази, суд прийшов до такого висновку.

Умови та порядок забезпечення позову передбачені ст.151 ЦПК України. Зокрема, згідно ч.ч.1 та 3 зазначеної статті суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи щодо забезпечення позову, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.1 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.

Згідноч.ч.1-3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги, повинен бути співрозмірним та стосуватися лише предмету спору.

Адекватність заходу забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову у даній цивільній справі є, зокрема, стягнення зі СТОВ «Перемога» грошових коштів за договорами позик на загальну суму близько 700 000 грн. Тобто, між сторонами виник спір майнового характеру, а тому ймовірне задоволення позову за наслідками розгляду справи матиме грошове вираження.

Водночас, в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано, яким чином накладення арешту на врожай пшениці пов'язано з предметом позову про стягнення з відповідача грошових коштів, а також, яким чином відсутність такого арешту може призвести до ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення про задоволення позову.

При цьому, в заяві про забезпечення позову не вказано про обставини фінансової неможливості задоволення позову шляхом стягнення спірної суми коштів з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, докази про наявність яких, а також про рух коштів по яким, є в матеріалах цивільної справи.

Отже, передбаченими законом адекватними заходами забезпечення вказаного позову може, насамперед, бути арешт грошових коштів відповідача в межах суми позову, а лише потім арешт та заборона відчужувати належного відповідачеві врожаю пшениці і лише у разі доведеності фактів відсутності коштів на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися майном може призвести до незворотних наслідків, а відтак, з врахуванням сезонного характеру сільськогосподарського виробництва, судова заборона на проведення відповідачем господарської діяльності на оброблюваних земельних ділянках перешкоджатиме збиранню вирощеного на полях врожаю і об'єктивно може призвести до пошкодження чи втрати цього врожаю, що, в свою чергу, буде порушенням законних прав та інтересів власників цих земельних ділянок, які не є учасниками вказаного судового процесу.

Отже, позивачами не доведено обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення суду про задоволення позову, оскільки саме такі обставини є підставою для застосування заходів до забезпечення позову обраними ними шляхом (способом).

Окрім цього, позивачами не надано жодних відомостей про місце розташування земельних ділянок, врожай з яких підлягає арешту, перебування цих ділянок в користуванні відповідача (в оренді), тощо.

Заява про забезпечення позову розглянута відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про забезпечення позову до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" про стягнення грошових коштів за договорами позик, шляхом накладення арешту на врожай пшениці на площі 150 га. - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суду протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_5